Вірган (Virgan)
діюча речовина: ганцикловір;
1 г гелю містить ганцикловіру 1,5 мг;
допоміжні речовини: бензалконію хлорид, карбомер, сорбіт (Е 420), натрію гідроксид, вода очищена.
Гель очний.
Основні фізико-хімічні властивості: безбарвний гель.
Засоби, що застосовують в офтальмології. Противірусні препарати. Ганцикловір. Код АТХ S01A D09.
Фармакодинаміка.
Ганцикловір, 9-[(1,3-дигідрокси-2-пропоксі)]гуанін, або DHPG, є нуклеозидом, який інгібує in vitro реплікацію людських вірусів групи Herpes (Herpes simplex типу 1 і 2, цитомегаловірус) та аденовірусів серотипів 1, 2, 4, 6, 8, 10, 19, 22, 28.
В інфікованих клітинах ганцикловір перетворюється в ганцикловіру трифосфат, активну форму діючої речовини.
Фосфорилювання відбувається переважно в інфікованих клітинах, причому концентрації ганцикловіру трифосфату в 10 разів нижчі в неінфікованих клітинах.
Антивірусна активність ганцикловіру трифосфату полягає в інгібуванні синтезу вірусної ДНК з використанням двох механізмів: конкурентного інгібування вірусних ДНК-полімераз і безпосереднього включення в вірусну ДНК, що блокує її подовження.
Фармакокінетика.
У людей після закапування препарату в очі 5 разів на добу протягом 11–15 днів для лікування поверхневого герпетичного кератиту, рівні його в плазмі крові, визначені за допомогою чутливого аналітичного методу (межа кількісного визначення — 0,005 мкг/мл), були дуже низькими: в середньому 0,013 мкг/мл (0–0,037 мкг/мл).
Офтальмологічні фармакокінетичні дослідження на кролях підтвердили швидке та значне проникнення ганцикловіру в рогівку та передній відрізок ока, при цьому концентрація вища, ніж середня ефективна доза (ED50), утримувалась протягом декількох годин.
Лікування гострого поверхневого кератиту, спричиненого вірусом простого герпесу.
Підвищена чутливість до ганцикловіру, ацикловіру або до будь-якого компонента препарату.
У разі застосування з будь-якими іншими офтальмологічними препаратами, між застосуванням двох лікарських засобів рекомендується зробити перерву щонайменше 15 хвилин. Вірган слід застосовувати останнім.
Хоча кількість ганцикловіру, що потрапляє у системний кровообіг після внутрішньоочного застосування, є незначною, не можна виключити ризик проявів взаємодії між препаратами.
У разі системного застосування ганцикловіру спостерігалися нижче зазначені взаємодії.
Зв’язування ганцикловіру із білками плазми становить близько 1–2%, тому взаємодії з препаратами, що передбачають витіснення з активного центру, є малоймовірними.
У разі супутнього призначення препаратів, що пригнічують реплікацію у популяції клітин, які швидко діляться, таких як кістковий мозок, сперматогоніальні клітини, зародкові шари шкіри та слизова шлунково-кишкового тракту, можливий комбінований адитивний токсичний ефект при застосування їх одночасно, перед або після ганцикловіру. Через можливість виникнення адитивної токсичності при застосуванні таких препаратів, як дапсон, пентамідин, флуцистозин, вінкристин, вінбластин, адріаміцин, амфотерицин В, комбінацій триметоприм/сульфаніламід або інших аналогів нуклеозидів, супутнє застосування препаратів ганцикловіру можливе, лише якщо потенційна користь переважає ризики.
Оскільки зидовудин, як і ганцикловір, може спричиняти нейтропенію, супутнє застосування цих препаратів під час індукційної терапії ганцикловіром не рекомендоване. Як показують дослідження, одночасне застосування підтримуючих доз ганцикловіру та зидовудину в рекомендованих дозах спричиняє тяжку нейтропенію у більшості пацієнтів.
У пацієнтів, які приймали одночасно ганцикловір та іміпенем-циластатин, спостерігалися випадки виникнення генералізованих судом.
Також можливо, що пробенецид, як і інші препарати, що пригнічують ниркову канальцеву секрецію чи резорбцію, може знизити нирковий кліренс ганцикловіру та підвищити період його напіввиведення із плазми крові.
Цей лікарський препарат не призначений для лікування цитомегаловірусної (ЦМВ) інфекції сітківки.
Ефективність стосовно кератокон’юнктивітів, спричинених іншими типами вірусів, не встановлена.
Ніяких спеціальних клінічних досліджень з участю пацієнтів із імунодефіцитними станами не проводилось.
Бензалконію хлорид може спричинити подразнення очей. Відомо, що препарат може знебарвлювати м’які контактні лінзи, тому слід уникати контакту препарату з м’якими контактними лінзами. Перед застосуванням препарату контактні лінзи слід знімати та повторно встановлювати їх не раніше ніж через 15 хвилин після закапування.
Необхідно утримуватися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами в разі будь-якого порушення зору під час лікування.
Препарат закапують в нижній кон’юнктивальний мішок ураженого ока.
По 1 краплі 5 разів на день до повної реепітелізації рогівки, потім по 1 краплі 3 рази на день протягом 7 днів. Тривалість лікування зазвичай не перевищує 21 день.
Використання лікарського препарату у дітей віком до 18 років не рекомендоване, оскільки спеціальні дослідження не проводилися.
Не виявлено.
Порушення з боку органів зору
Дуже часті
Тимчасове відчуття печіння або поколювання, подразнення очей, нечіткість зору.
Часті
Поверхневий точковий кератит, гіперемія кон’юнктиви.
Повідомлялось про алергічні реакції, розлади зору, подразнення очей.
Повідомлення щодо можливих побічних реакцій
Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення ризик/користь для лікарського засобу. Кваліфікованим працівникам у сфері охорони здоров’я необхідно повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції.
Надсилати інформацію слід на адресу: [email protected] або за телефоном (044) 467–57–70 (цілодобово), 585–04–60.
3 роки.
Термін придатності після відкриття туби — 4 тижні.
Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 5 г у тубі з наконечником, що загвинчується ковпачком, по 1 тубі у картонній коробці.
За рецептом.
Фарміла — Теа Фармацеутіці С.п.А. /
Farmila — Thea Farmaceutici S.р.A.
вул. Енріко Фермі 50, Сеттімо Міланесе, 20019, Італія /
Via Enrico Fermi 50, Settimo Milanese, 20019, Italy.
Лаборатуар Теа /
Laboratoires Thea.