ФЕМОДЕН^® (FEMODEN) (273953) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діючи речовини: ethinylestradiol, gestodene;

1 таблетка містить етинілестрадіолу 0,03 мг та гестодену 0,075 мг;

допоміжні речовини: лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, полівідон 25000, кальцію натрію едетат, магнію стеарат, сахароза, полівідон 700000, поліетиленгліколь 6000, кальцію карбонат, тальк, віск монтангліколевий.

Таблетки, вкриті оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі таблетки, вкриті оболонкою.

Гормони статевих залоз та препарати, що застосовуються при патології статевої сфери. Гормональні контрацептиви для системного застосування.

Код АТХ G03А A10.

Фармакодинаміка.

При застосуванні різних стандартних методів визначення прогестагенної дії у тварин було виявлено, що гестоден є у 3–10 разів потужнішим за левоноргестрел.

У людини прогестагенну дію розраховують за допомогою визначення трансформаційної дози та дози, необхідної для інгібування овуляції. Визначено, що при дозі 0,2–0,3 мг гестодену на добу, після відповідної проліферації ендометрія була досягнута нормальна висока секреторна активність.

Згідно результатів релевантних досліджень доза для пригнічення овуляції становить 0,04 мг гестодену на добу. При застосуванні цієї дози спостерігався виражений прогестагенний ефект навіть щодо цервікального слизу та вагінального епітелію.

У ході подальших досліджень із застосуванням різних комбінацій гестодену та етинілестрадіолу з метою вивчення пригнічення овуляції виявили, що комбінація 0,075 мг гестодену та 0,03 мг етинілестрадіолу надійно пригнічує овуляцію.

Залишковий андрогенний ефект

Прогестагени, що найчастіше входять до складу оральних контрацептивів, є похідними
19-нортестостерону. Всі вони виявляли залишковий андрогенний ефект у ході доклінічних досліджень. Щодо Фемоден®, цей залишковий ефект був значно слабшим порівняно з інгібіторами овуляції, через виражену дисоціацію частково прогестагенного та андрогенного ефектів гестодену. Однак вказаний залишковий ефект не має клінічного значення, оскільки для забезпечення контрацепції потрібні тільки низькі дози препарату.

З іншого боку, оральні інгібітори овуляції спричиняють супресію ендогенної продукції андрогенів у яєчниках. Крім того, при застосуванні препарату Фемоден® рівень глобуліну, що зв'язує статеві гормони (ГЗСГ), у плазмі крові зростає, здатність до зв'язування андрогенів зростає, і в результаті рівень вільного тестостерону у периферічних тканинах зменшується.

Незважаючи на це, винятково з теоретичної точки зору, у зв'язку з можливою наявністю незначного залишкового андрогенного ефекту не можна повністю виключати можливість маскулінізації плода жіночої статі, якщо жінка завагітніла у період застосування препарату.

Фармакокінетика.

1. Гестоден

Після перорального застосування гестоден швидко і повністю абсорбується. Після одноразового перорального застосування препарату Фемоден® пікові концентрації гестодену 4 нг/мл спостерігаються у сироватці крові через 1 годину. Після досягнення піку концентрація діючої речовини зменшується у дві фази. Термінальний період напіввиведення становить 12–15 годин. Очікуваний об'єм розподілу гестодену становить приблизно 0,7 л/кг, метаболічний кліренс — приблизно 0,8 мл/хв/кг. Гестоден екскретується у вигляді метаболітів. Метаболіти гестодену виводяться із сечею та калом у співвідношенні приблизно 6:4. Екскреція характеризується періодом напіввиведення близько 1 дня.

Біотрансформація гестодену відбувається відомими шляхами метаболізму стероїдів. Відсутні фармакологічно активні метаболіти гестодену.

У сироватці крові гестоден присутній переважно у зв'язаному з білками вигляді. Гестоден зв'язується, головним чином, із сироватковим альбуміном і ГЗСГ. Лише 1–2% гестодену присутні у вільній формі, а приблизно 50–70% специфічно зв'язуються із ГЗСГ. Відносний розподіл (вільна фракція, альбумін-зв'язана, ГЗСГ-зв'язана) залежить від концентрації ГЗСГ у сироватці крові. У результаті посилення синтезу зв'язуючого протеїну, ГЗСГ-зв'язана фракція гестодену збільшується до понад 85%, а вільна та альбумін-зв'язана фракції зменшуються.

Під час циклу лікування препаратом Фемоден®, пікова концентрація гестодену у сироватці крові зростає у 2,8 раза. Середній рівень у сироватці крові зростає приблизно у 4 рази, досягаючи рівноважної концентрації під час другої половини циклу. Фармакокінетичні параметри гестодену залежать від сироваткової концентрації ГЗСГ. Під час терапії препаратом Фемоден® протягом циклу спостерігається трикратне збільшення рівнів ГЗСГ. Завдяки специфічному зв'язуванню гестодену з ГЗСГ підвищення рівня останнього супроводжується практично паралельним підвищенням рівня гестодену у сироватці крові. Після трьох циклів лікування ступінь індукції ГЗСГ у подальшому не змінюється. Абсолютна біодоступність прийнятої дози гестодену становить 99%.

2. Етинілестрадіол

При пероральному застосуванні етинілестрадіол швидко і повністю абсорбується. Після одноразового перорального застосування препарату Фемоден®, пікова концентрація етинілестрадіолу 82 пг/мл спостерігається у сироватці крові через 1,4 години. Після досягнення піку концентрація етинілестрадіолу знижується у дві фази із періодами напіввиведення приблизно 1–2 годин та 20 годин. Виходячи з особливостей аналізу, ці показники можуть бути обчислені лише на основі високих доз. Очікуваний об'єм розподілу етинілестрадіолу становить приблизно 5 л/кг, метаболічний кліренс — приблизно 5 мл/хв/кг. Етинілестрадіол міцно, проте неспецифічно зв'язується з альбуміном. Приблизно 2% речовини присутні у вільній формі. Під час всмоктування і першого проходження через печінку етинілестрадіол метаболізується, що призводить до зменшення варіабельної біодоступності. Етинілестрадіол не виводиться з організму у незміненому вигляді. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться з сечею та калом у співвідношенні приблизно 4:6. Екскреція характеризується періодом напіввиведення близько 1 доби.

Відповідно до термінального періоду напіввиведення етинілестрадіолу з сироватки крові при його щоденному застосуванні спостерігається підвищення концентрації етинілестрадіолу на 30–40% порівняно з концентрацією при одноразовому застосуванні, що досягає стану рівноваги приблизно через 3–4 дні.

У період годування груддю, немовля може разом із грудним молоком отримувати приблизно 0,02% від щоденної дози препарату, прийнятої матір'ю.

Біодоступність етинілестрадіолу може змінюватися в обох напрямках під дією інших речовин. Однак взаємодії з високими дозами вітаміну С не спостерігається. При повторному застосуванні препарату етинілестрадіол індукує синтез у печінці ГЗСГ, а також глобулінів, що зв'язують кортикоїдні гормони. Однак, ступінь індукції ГЗСГ залежить від хімічної структури та дози супутніх прогестагенів. Під час терапії препаратом Фемоден® спостерігали зростання рівнів ГЗСГ з 69 нмоль/л до 198 нмоль/л протягом першого циклу та до 210 нмоль/л протягом третього циклу застосування, у той час як рівні глобулінів, що зв'язують кортикоїдні гормони, під час першого циклу зросли з 37 мкг/мл до 85 мкг/мл, та залишалися стабільними протягом лікування.

Дані доклінічних досліджень з безпеки

Естрогени виявили низький рівень гострої токсичності. У зв'язку з вираженою відмінністю піддослідних видів тварин між собою та від людей, результати досліджень на тваринах мають лише обмежене прогностичне значення для застосування естрогенів людині.

У ході досліджень на тваринах етинілестрадіол виявляв ембріолетальний ефект навіть при відносно низьких дозах, повідомлялося про вроджені вади сечостатевого тракту та фемінізацію чоловічого плоду. У ході досліджень на тваринах гестоден виявляв вірилізуючий вплив на плід при застосуванні лише у високих дозах. У ході досліджень репродуктивної токсичності у тварин не виявлено ознак тератогенності.

Дані доклінічних досліджень хронічної токсичності, генотоксичності та канцерогенного потенціалу не вказують на наявність cпецифічної небезпеки для здоров'я людини окрім тієї, що вже описана в інших розділах інструкції для медичного застосування.

Контрацепція для жінок.

Комбіновані гормональні контрацептиви (КГК) не можна застосовувати при наявності нижчезазначених станів. Якщо будь-який із цих станів виникає вперше при застосуванні препарату ФемоденÒ, його застосування слід негайно припинити.

• Наявність або ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ):
• венозна тромбоемболія — наявність ВТЕ нині (антикоагулянтна терапія) або в анамнезі (наприклад, тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА));
• відома спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії (наприклад, резистентність до активованого протеїну С (включаючи мутацію фактора V Лейдена), дефіцит антитромбіну III, дефіцит протеїну C, дефіцит протеїну S;
• великі оперативні втручання із тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);
• високий ризик венозної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).
• Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ):
• артеріальна тромбоемболія — наявність артеріальної тромбоемболії нині або в анамнезі (наприклад, інфаркт міокарда) або наявність продромальних станів (наприклад, стенокардія);
• цереброваскулярні захворювання — наявність інсульту нині або в анамнезі або наявність продромальних станів (наприклад, транзиторна ішемічна атака (TIA) в анамнезі);
• відома спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії (наприклад гіпергомоцистеїнемія та наявність антифосфоліпідних антитіл (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт);
• мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;

• високий ризик артеріальної тромбоемболії через наявність множинних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування») або наявність одного із серйозних факторів ризику, таких як цукровий діабет із судинними розладами, тяжка артеріальна гіпертензія, тяжка дисліпопротеїнемія.
• Наявність нині або в анамнезі тяжких захворювань печінки (включаючи синдром Дабіна-Джонсона та синдром Ротора), доки показники функції печінки не повернуться до нормальних значень.
• Наявність нині або в анамнезі пухлин печінки (доброякісних або злоякісних).
• Паління (див. розділ «Особливості застосування»).
• Маткова кровотеча нез'ясованої етіології.
• Відомі або підозрювані гормонозалежні злоякісні пухлини (наприклад, ендометрію або молочних залоз).
• Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого із компонентів препарату ФемоденÒ.
• Вагітність або підозра на неї.
• Цукровий діабет із судинними розладами.

Наявність серйозного фактору ризику або кількох факторів ризику розвитку захворювань артеріальних або венозних судин, залежно від типу та тяжкості, може бути протипоказанням (див. розділ «Особливості застосування»).

Примітка: слід ознайомитися з інформацією щодо лікарського засобу, що застосовується одночасно, для виявлення потенційних взаємодій.

Вплив інших лікарських засобів на препарат ФемоденÒ.

Взаємодії можливі з лікарськими засобами, що індукують мікросомальні ферменти. Це може призвести до збільшення кліренсу статевих гормонів, що в свою чергу спричиняє менструальні кровотечі та/або втрату ефективності контрацептиву.

Терапія

Індукція ферментів може бути виявлена через декілька днів лікування. Максимальна індукція ферментів загалом спостерігається через декілька тижнів. Після відміни лікування індукція ферментів може тривати близько 4 тижнів.

Короткострокове лікування

Жінки, які приймають лікарські засоби, що індукують ферменти мають тимчасово використовувати бар'єрний метод або інший метод контрацепції додатково до КОК. Бар'єрний метод слід застосовувати протягом усього терміну лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його застосування. Якщо терапія лікарським засобом, що індукує мікросомальні ферменти, продовжується у період застосування останніх таблеток КОК з упаковки, то прийом таблеток з наступної упаковки КОК слід почати одразу після попередньої без звичного інтервалу без застосування таблеток.

Довгострокове лікування

Жінкам при довгостроковій терапії лікарськими засобами, що індукують ферменти печінки, рекомендується застосовувати інший надійний негормональний метод контрацепції.

Наступні взаємодії описані у літературних джерелах.

Діючі речовини, що збільшують кліренс КОК (зниження ефективності КОК через індукцію ферментів), наприклад:

барбітурати, бозентан, карбамазепін, фенітоїн, примідон, рифампіцин та лікарські засоби, що застосовують для лікування ВІЛ інфекції ритонавір, невірапін та ефавіренц; також, можливо, фелбамат, гризеофульвін, окскарбазепін, топірамат та лікарські засоби, що містять екстракт звіробою (Hypericum perfiratum)).

Діючі речовини зі змінним впливом на кліренс КОК

При одночасному застосуванні КОК та багатьма інгібіторамиВІЛ/ВГС-протеази та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази може підвищуватися або знижуватися концентрація естрогенів або прогестагенів у плазмі крові. Ці зміни можуть бути клінічно значущими у деяких випадках.

Тому для виявлення потенційних взаємодій та будь-яких інших рекомендацій слід ознайомитися з інформацією щодо медичного застосування лікарського засобу для лікування ВІЛ/ВГС. У разі наявності будь-яких сумнівів жінкам додатково слід використовувати бар'єрний метод контрацепції при терапії інгібіторами протеази або інгібіторами ненуклеозидної зворотної транскриптази.

Діючі речовини, що знижують кліренс КОК (інгібітори ферментів)

Клінічна значущість потенційної взаємодії з інгібіторами ферментів невідома.

Одночасне застосування сильних інгібіторів CYP3A4 може підвищити плазмові концентрації естрогенів або прогестагенів, або обох компонентів.

Еторикоксиб у дозах від 60 до 120 мг/добу, як було показано, спричиняє підвищення плазмових концентрацій етинілестрадіолу у 1,4–1,6 раза при одночасному застосуванні із комбінованим оральним контрацептивом, що містив 0,035 мг етинілестрадіолу.

Вплив КОК на інші лікарські засоби

Оральні контрацептиви можуть вплинути на метаболізм інших лікарських засобів. Відповідно, концентрація у плазмі крові та тканинах може збільшуватися (наприклад циклоспорин) або зменшуватися (наприклад ламотриджин).

Клінічні дані свідчать про те, що етинілестрадіол пригнічує кліренс субстратів CYP1A2, що, у свою чергу, спричиняє слабке (наприклад, теофілін) або помірне (наприклад, тизанідин) підвищення їх плазмових концентрацій.

Інші види взаємодії

Лабораторні тести

Може спостерігатися збільшення швидкості осідання еритроцитів при відсутності будь-яких захворювань. Повідомляли також про збільшення рівня міді та заліза у сироватці крові, та збільшення рівнів лужної фосфатази лейкоцитів.

Застосування пероральних контрацептивів може впливати на результати певних лабораторних аналізів, таких як біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, концентрацію у плазмі транспортних білків, таких як глобулін, що зв'язує кортикостероїди, також фракцій ліпідів/ліпопротеїнів, показників вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Тому жінка повинна проінформувати лабораторію про застосування пероральних контрацептивів.

Функція кори надниркових залоз та щитовидної залози

У жінок, які застосовують препарати, що містять естрогени, спостерігається збільшення рівня білків, що зв'язують cтероїдні гормони, а відтак збільшується і загальна концентрація кортикостероїдів та гормонів щитоподібної залози у плазмі крові. Однак, оскільки фракція вільного біологічно активного гормону залишається практично незміненою, впливу на функцію кори надниркових залоз, щитовидної залози та загальний стан практично немає.

Ліпідний обмін

У більшості випадків визначається нормальний або навіть знижений рівень холестерину; незначно збільшується рівень фосфоліпідів, при цьому спостерігаються незначні зміни тригліцеридів плазми крові під дією препаратів, що містять гестоден та низькі дози естрогенів. При застосуванні Фемоден® рівні ЛПВЩ не знижуються, у деяких випадках навіть спостерігається їх підвищення.

Інші метаболічні зміни

В окремих випадках можуть спостерігатися порушення метаболізму фолієвої кислоти та триптофану.

Рішення щодо призначення препарату Фемоден® слід приймати з урахуванням індивідуальних факторів ризику для кожної окремої жінки, особливо факторів ризику розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ), а також ризику ВТЕ, пов'язаної із застосуванням препарату Фемоден® порівняно з іншими комбінованими гормональними контрацептивами (КГК) (див. розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»).

Фемоден® не слід призначати пацієнткам із рідкісною спадковою непереносимістю галактози або фруктози, мальабсорбцією глюкози/галактози, дефіцитом сахарази-ізомальтази або недостатністю лактази.

Загострення або перша поява будь-якого з цих станів може означати, що застосування пероральних контрацептивів слід припинити: цукровий діабет із судинними розладами, у тому числі ретинопатія, невропатія, нефропатія; ожиріння, мігрень, серцево-судинні захворювання.

Причини негайного припинення пероральної контрацепції:

1. Виникнення вперше або загострення мігренозних головних болів або поява незвично частої або незвично сильної головної болі.

2. Раптові порушення зору, слуху або інші порушення органів відчуття.

3. Перші ознаки тромбозу (наприклад, незвичайний біль або набряк у нижніх кінцівках, колючий біль при диханні або кашлі без видимих причин), відчуття болю і утруднення в грудях.

4. Припинення застосування КОК щонайменше за 4 тижні до оперативного втручання (наприклад, абдомінальні, ортопедичні операції), будь-яка хірургічна операція на ногах, лікування варикозного розширення вен або тривала іммобілізація, наприклад, після аварії або хірургічного втручання. Відновлення терапії після 2 тижнів після повного відновлення пересування. У разі екстреного хірургічного втручання необхідна тромбопрофілактика, наприклад, підшкірним гепарином.

5. Виникнення жовтяниці, гепатиту, свербіж по всьому тілу.

6. Значне підвищення артеріального тиску.

7. Сильний біль у верхній частині живота або в ділянці печінки, збільшення печінки.

8. Інші умови або загострення захворювань під час вагітності та при застосуванні КОК (див. «Інші стани» у розділі «Особливості застосування».

Причини для негайного припинення прийому препарату Фемоден®:

• відома або підозрювана вагітність;
• стійке підвищення артеріального тиску вище 140/90 мм.рт.ст. Відновлення прийому КОК можливе після нормалізації артеріального тиску в результаті антигіпертензивної терапії;
• гострий біль в епігастральній ділянці, гепатомегалія або ознаки внутрішньочеревної кровотечі (можливі ознаки пухлини печінки);
• поява жовтяниці, гепатиту, генералізованого свербежу, холестазу та змін функціональних показників печінки. Метаболізм стероїдних гормонів знижується за наявності порушення функції печінки;
• гостра декомпенсація цукрового діабету;
• перші або повторні прояви порфирії.

Порушення/фактори ризику, які потребують особливого медичного нагляду:

• порушення з боку серця та нирок, оскільки діюча речовина етинілестрадіол може призводити до затримки рідини в організмі;
• підвищення артеріального тиску (вище 140/90 мм.рт.ст.);
• порушення обміну ліпідів. У жінок, які застосовують КОК та мають порушення ліпідного обміну, етинілестрадіол, естрогенний компонент Фемоден®, може призвести до вираженого збільшення рівня тригліцеридів у плазмі крові, що може в подальшому призвести до розвитку панкреатиту та інших ускладнень;
• серповидноклітинна анемія;
• захворювання печінки в анамнезі;
• захворювання жовчного міхура;
• депресія. Слід встановити чи пов'язана депресія із застосуванням препарату Фемоден®. За необхідності слід застосовувати інші негормональні методи контрацепції;
• порушення толерантності до глюкози/цукровий діабет. Оскільки КОК можуть впливати на периферичну резистентність до інсуліну та толерантність до глюкози, необхідна доза інсуліну або інших антидіабетичних препаратів може змінюватися);
• паління;
• епілепсія;
• мала хорея (хорея Сиденгама);
• хронічні запальні захворювання кишечника (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт);
• гемолітичний уремічний синдром;
• міома матки;
• отосклероз;
• ожиріння;
• системний червоний вовчак;
• жінки у віці 40 років та старше.

Вагітність. Препарат Фемоден® протипоказаний у період вагітності. У разі настання вагітності при застосуванні препарату Фемоден® його необхідно негайно відмінити.

Результати численних епідеміологічних досліджень не вказують на підвищення ризику появи вроджених вад у дітей, які народилися у жінок, які застосовували оральні контрацептиви до вагітності. Тератогенна дія не спостерігалася при ненавмисному застосуванні КОК у ранні терміни вагітності.

Перед відновленням прийому препарату після перерви у застосуванні слід враховувати підвищення ризику розвитку ВТЕ у післяпологовому періоді (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Особливості застосування»).

Годування груддю. КОК можуть впливати на лактацію, оскільки можуть знижувати кількість грудного молока та змінювати його склад. Таким чином, застосування КОК не рекомендується до повного припинення годування груддю. Контрацептивні стероїди та/або їх метаболіти можуть у незначних кількостях виділятися у грудне молоко. Ці кількості можуть бути шкідливими для немовляти.

Фемоден® не впливає на здатність керувати автотранспортом чи управляти іншими механізмами.

Слід приймати таблетку в один і той самий час щодня, за необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини, у порядку, зазначеному на упаковці. Слід приймати 1 таблетку на добу щодня протягом 21 дня поспіль. Прийом таблеток з наступної упаковки розпочинати через
7 днів перерви у застосуванні таблеток, під час якого зазвичай відбувається кровотеча відміни. Зазвичай вона розпочинається на 2–3-й день після прийому останньої таблетки препарату Фемоден® та може ще тривати на початку прийому таблеток з наступної упаковки.

Початок прийому препарату Фемоден®

Відсутність попереднього прийому гормональних контрацептивів протягом останнього місяця

Слід розпочинати застосування препарату Фемоден® у перший день циклу, тобто у перший день менструальної кровотечі. Якщо жінка розпочинає прийом препарату на 2–5-й день менструального циклу, необхідно використовувати додатковий негормональний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток.

Перехід з іншого КГК (КОК, вагінального кільця, трансдермального пластиру)

Залежно від типу КОК, що застосовувалися попередньо, прийом препарату Фемоден® слід розпочинати одразу після закінчення інтервалу у прийомі таблеток, що слідує за прийомом останньої активної таблетки або одразу після прийому останньої таблетки плацебо попередніх КОК.

У випадку застосування вагінального кільця або трансдермального пластиру необхідно розпочати прийом препарату Фемоден® наступного дня після перерви у застосуванні кільця або пластиру.

Перехід з препаратів, що містять лише прогестаген (міні-пілі, ін'єкція або імплантат), або із внутрішньоматкової системи (ВМС), що містить прогестаген

Жінки, які раніше приймали „міні-пілі” можуть здійснити перехід у будь-який день на cвій вибір. Перехід із застосування імпланту або внутрішньоматкової системи необхідно здійснювати у день їх видалення, перехід із застосування ін'єкції — у час введення наступної ін'єкції.

У всіх випадках протягом перших 7 днів прийому Фемоден® необхідно також використовувати додатковий негормональний метод контрацепції (бар'єрний метод).

Після аборту у I триместрі

Жінка може розпочинати прийом Фемоден® одразу після аборту. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.

Після пологів або аборту у ІI триместрі

(застосування препарату у період годування груддю див. у розділі «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Ризик розвитку тромбоемболічних явищ зростає у період після пологів, тому застосування оральних контрацептивів у жінок, які не годують груддю, слід розпочинати не раніше, ніж через 21–28 днів після пологів або після аборту у ІІ триместрі вагітності. Додатково слід застосовувати негормональний метод контрацепції протягом перших 7 днів. Якщо статевий акт уже відбувся, то перед початком застосування таблеток, слід виключити можливу вагітність або дочекатися настання першої менструації.

Тривалість застосування

Фемоден® можна застосовувати доки є необхідність у гормональних методах контрацепції та при відсутності ризику для здоров'я (інформацію щодо регулярних обстежень див. у розділі «Особливості застосування»).

Що робити у випадку пропуску прийому таблетки

Якщо Фемоден® застосовується нерегулярно, ефективність контрацепції може знижуватися.

Якщо запізнення у прийомі чергової таблетки становить менше 12 годин, протизаплідна дія Фемоден® не знижується. Всі наступні таблетки слід приймати у звичайний час.

Якщо запізнення у прийомі чергової таблетки перевищує 12 годин, немає повної гарантії контрацептивної дії. Чим ближче пропуск таблеток до перерви у прийомі таблеток, тим вища імовірність вагітності.

При відсутності звичайної кровотечі відміни, що спостерігається після пропущеної таблетки, перед початком нової упаковки слід виключити вагітність.

У випадку пропуску таблеток слід дотримуватися двох основних правил:

1. Не слід переривати прийом таблеток більше ніж на 7 днів.

2. Для досягнення ефективного пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники потрібен щонайменше 7-денний період безперервного прийому таблеток.

Відповідно до зазначених вище правил, можна дати такі рекомендації (див. нижче).

Жінка повинна прийняти останню пропущену таблетку, як тільки вона згадає про неї, навіть якщо доведеться прийняти 2 таблетки одночасно. Всі наступні таблетки слід приймати у звичайний час. Додатково слід застосовувати негормональний метод контрацепції протягом наступних 7 днів.

На 2-му тижні застосування, якщо було пропущено лише 1 таблетку, немає необхідності у застосуванні додаткових методів контрацепції.

Якщо пропущено більше 1 таблетки, слід додатково застосовувати негормональні методи контрацепції до наступної кровотечі відміни.

1. Якщо інтервал між пропущеною таблеткою та останньою таблеткою поточної упаковки менше 7 днів, прийом таблеток з наступного блістеру слід розпочати після останньої таблетки поточної упаковки (без перерви у прийомі таблеток). У цьому випадку, імовірніше, не буде кровотечі відміни до закінчення прийому другої упаковки. Однак можуть виникати проривні кровотечі і/або мазання.

2. Як альтернативний варіант, жінка може припинити застосування таблеток з упаковки, що використовує, а інтервал без таблеток перенести. Після інтервалу до 7 днів, включаючи дні, коли таблетки було пропущено, слід продовжувати прийом таблеток з наступної упаковки.

Що робити у випадку блювання або діареї

Якщо у перші 4 години після прийому Фемоден® виникають блювання або тяжка діарея, діючі речовини можуть не повністю абсорбуватися і тому слід застосовувати додаткові методи контрацепції. У подальшому слід дотримуватися таких же правил застосування, як і при пропуску таблетки (див. також розділи «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). При дотриманні звичайного режиму дозування слід прийняти додаткову таблетку з іншого блістеру. У випадку стійких або рецидивуючих порушень з боку шлунково-кишкового тракту слід додатково застосовувати негормональні методи контрацепції та повідомити лікаря.

Зміна часу настання менструації

Щоб затримати менструацію, слід продовжувати приймати таблетки із нової упаковки і не робити перерви у застосуванні препарату. Якщо є бажання, термін застосування можна продовжити аж до закінчення таблеток із другої упаковки. При цьому може спостерігатися проривна кровотеча або кровомазання. Зазвичай застосування препарату відновлюють після чергової 7-денної перерви у прийомі таблеток.

Застосування підліткам

Застосування низьких доз пероральних інгібіторів овуляції немає побічного впливу на розвиток у пубертатний період протягом перших років після настання першої менструації. Таким чином, кожна молода жінка, навіть при відсутності регулярних менструацій, може приймати низькодозові пероральні інгібітори овуляції, що можуть забезпечити надійний контрацептивний захист.

Не застосовувати.

Немає ніяких повідомлень про серйозні побічні реакції у результаті передозування. Симптоми, що можуть з'явитися у результаті передозування включають нудоту, блювання та, у молодих дівчат, легкі вагінальні кровотечі. Антидотів немає. Лікування симптоматичне.

Огляд профілю побічних реакцій.

Побічні явища, про які найчастіше повідомлялося під час прийому препарату Фемоден®, включають кровомазання та міжменструальні кровотечі. Вони спостерігалися більш ніж у 10% жінок.

Серйозні побічні реакції — це артеріальна та венозна тромбоемболія.

Інформацію щодо тяжких небажаних реакцій у жінок, які застосовують КОК, дивись у розділі «Особливості застосування».

Найбільш підходящий термін MedDRA використано для опису кожної побічної реакції. Синоніми або пов'язані стани не наведені, але мають бути прийняті до уваги.

Опис окремих побічних реакцій

У жінок, які застосовують КГК, спостерігався підвищений ризик артеріальних і венозних тромботичних/тромбоемболічних явищ, включаючи інфаркт міокарда, інсульт, транзторну ішемічну атаку, тромбоз вен та тромбоемболію легеневої артерії, що також описані детально у розділі «Особливості застосування».

Наступні серйозні побічні реакції спостерігалися у жінок, які застосовують КОК, що також описані у розділі «Особливості застосування».

• Венозна тромбоемболія.
• Артеріальна тромбоемболія.
• Артеріальна гіпертензія.
• Пухлини печінки.
• Розвиток або загострення захворювань, для яких зв'язок із прийомом КОК не з'ясований остаточно: хвороба Крона, виразковий коліт, епілепсія, фіброміома, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сиденгема, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жовтяниця.
• Хлоазма.
• Гострі або хронічні розлади функції печінки, що можуть потребувати припинення прийому КОК до повернення показників функції печінки у межі норми.
• У жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть спричиняти або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Частота діагностування раку молочної залози дещо підвищується серед жінок, які застосовують КОК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років виникає рідко, збільшення кількості випадків діагносування раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували КОК, є незначним щодо рівня загального ризику раку молочної залози. Взаємозв'язок із застосуванням КОК невідомий. Детальна інформація наведена у розділах «Протипоказання» та «Особливості застосування».

Побічні реакції, що спостерігалися у постмаркетинговому періоді: загострення хореї, порушення функції печінки, зменшення менструальної кровотечі, проривна кровотеча, аменорея.

Наступні побічні реакції спостерігалися у пацієнток, які застосовували КОК, але для яких зв'язок не був ні підтверджений, ні спростований (див. також розділи «Протипоказання», «Особливості застосування»): кропив'янка, гіпертригліцеридемія, рак молочної залози, жовтяниця та/або свербіж, холестаз, утворення жовчних каменів, серповидноклітинна анемія, втрата слуху, пов'язана з отосклерозом, рак шийки матки, зміни толерантності до глюкози, периферична інсулінорезистентність.

Взаємодії

Міжменструальні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії можуть виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) із комбінованими оральними контрацептивами (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження є дуже важливими. Це дає можливість здійснювати контроль співвідношення користь/ризик лікарських засобів. Медичні працівники повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.

5 років.

Зберігати при температурі не вище 25 °С у недоступному для дітей та захищеному від світла місці.

По 21 таблетці, вкритій оболонкою, у блістері з календарною шкалою; по 1 блістеру у картонній пачці.

За рецептом.

Байєр Фарма АГ, Німеччина/Bayer Pharma AG, Germany.

Байєр Ваймар ГмбХ і Ко. КГ, Німеччина/Bayer Weimar GmbH & Co. KG, Germany.

13353, Берлін, Мюллєрштрассе 178, Німеччина/13353, Berlin, Mullerstrasse 178, Germany.

Доберайнерштрассе 20, 99427 Ваймар, Німеччина/Doebereinerstrasse 20, 99427 Weimar, Germany.