Бом-бенге (Boum-benge) (273428) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Левоментол - 3,9 г/100 г

Метилсаліцилат - 20,2 г/100 г

Бом-бенге мазь згідно з АТС-класифікацією належить до лікарських засобів для топічного застосування при суглобовому та м’язовому болю; до препаратів, що містять похідні саліцилової кислоти. ЇЇ діючі речовини — ментол та метилсаліцилат. Мазь Бом-бенге завдяки комбінованому складу та взаємодоповнювальному ефекту діючих речовин чинить протизапальну, знеболювальну, місцево-подразнювальну дію та застосовується при різноманітній м’язовій та суглобовій патології, включаючи ревматоїдний артрит, міозит, невралгії та ін.

Бом-бенге мазь: ментол та його дія при топічному застосуванні

Ментол, природний циклічний монотерпеновий спирт рослинного походження, надає рослинам роду м’ята (лат. Mentha) сімейства ясноткові (лат. Lamiaceae) характерний запах. Основним джерелом отримання ментолу є м’ята перцева (лат. Mentha piperita). У Японії ця рослина культивується в якості лікарської рослинної сировини більше 2000 років. Ментол також міститься в ефірних оліях інших рослин, наприклад евкаліпту та лимонника. Сьогодні лікарські засоби, що містять ментол, застосовуються в комплексному лікуванні багатьох захворювань, включаючи захворювання органів дихання, у тому числі гострі респіраторні захворювання, шлунково-кишкові розлади та скелетно-м’язовий біль. Окрім того, він входить до складу багатьох топічних знеболювальних, антисептичних, протисвербіжних засобів. Щорічно у фармацевтичній, харчовій та косметичній промисловості використовується близько 300 000 т ментолу. Незважаючи на багаторічну історію застосування ментолу, механізми його фармакологічної дії все ще не до кінця вивчені. Ментол являє собою безколірну або білу кристалічну речовину; твердий при кімнатній температурі (25 °C), температура плавлення — 41–44 °C, густина — 0,890 г/см³. Він погано розчиняється у воді і добре в хлороформі, діетиловому ефірі та етиловому спирті. Ліпофільність ментолу пояснює його здатність активно взаємодіяти з мембранами клітин (Oz M. et al., 2017). Ментол — це вазоактивна сполука, що часто входить до складу знеболювальних та протизапальних мазей. Ментол викликає розширення судин шкіри, проте точні механізми викликаної ментолом вазодилатації невідомі. За даними одного з досліджень, ментол розширює судини шляхом стимуляції вивільнення оксиду азоту (NO) та гіперполяризуючих факторів ендотелію (EDHF). Існують дані про те, що ментол змінює концентрацію кальцію у гладких м’язах судин (Craighead D.H. et al., 2017). Так, ментол блокує потенціалзалежні кальцієві канали L-типу у клітинах гладких м’язів судин. Це призводить до зниження внутрішньоклітинної концентрації кальцію та, відповідно, до релаксації гладком’язових клітин та розширення судин. На теперішній час ведуться дослідження потенційної можливості застосування ментолу в терапії артеріальної гіпертензії (Silva Н., 2020). Вважається, що ментол може змінювати проникність іонних каналів як безпосередньо впливаючи на ці канали, так і шляхом зміни плинності та товщини клітинних мембран та тим самим викликаючи конформаційні зміни білкових структур молекул мембрани. Іонні канали являють собою пороутворювальні інтегральні мембранні білки, що регулюють перенесення заряджених іонів (Ca²⁺, K⁺, Na ⁺ або Cl^—) через двошарову мембрану клітини та регулюють мембранний потенціал спокою, потенціали дії та інші електричні сигнали (Oz M. et al., 2017). Метол при місцевому застосуванні викликає відчуття прохолоди, чинить відволікаючу дію при больовому синдромі. Цей ефект пояснюється стимуляцією сенсорних нервів (Craighead D.H. et al., 2017). Топічні препарати, що містять у якості діючої речовини ментол, і сьогодні широко застосовуються в терапії артритів, розтягнення м’язів та зменшення вираженості болю в спині (Craighead D.H., Alexander L.M., 2016).

Бом-бенге мазь: метилсаліцилат та особливості його застосування

Метилсаліцилат — речовина рослинного походження. За хімічною будовою це ментоловий ефір саліцилової кислоти (хімічна формула C₈H₈O₃), є компонентом вінтегреневої ефірної олії, яку отримують з гаультерії лежачої (лат. Gaultheria procumbens), рослини сімейства верескові (лат. Ericaceae). Метилсаліцилат являє собою жовтувату рідину з вираженим специфічним запахом. На теперішній час застосовується переважно хімічно синтезований метилсаліцилат. Метилсаліцилат є діючою речовиною багатьох зовнішніх препаратів для симптоматичного лікування скелетно-м’язового болю. При правильному застосуванні топічних засобів, які містять метилсаліцилат, рідко виникають токсичні явища. Проте слід враховувати, що метилсаліцилат може всмоктуватися через непошкоджену шкіру. При цьому дана речовина по-різному всмоктується з різних ділянок шкіри, наприклад шкіра мошонки абсорбує у 40 разів більше саліцилату, ніж шкіра спини або кінцівок. Метилсаліцилат не можна наносити на пошкоджену шкіру (наприклад із псоріатичними бляшками, опіками, при еритремії), враховуючи підвищення його системної токсичності (Thompson T.M. et al., 2016). Швидкість всмоктування метилсаліцилату з непошкодженої шкіри збільшується при повторному нанесенні. У середньому при нанесенні метилсаліцилату на шкіру його рівень у підлягаючих тканинах у 30 разів вищий, ніж у плазмі крові (Cross S.E. et al., 1998). У шкірі метилсаліцилат гідролізується до саліцилової кислоти. Саліцилова кислота — це клітинна отрута, яка при передозуванні невибірково порушує клітинний метаболізм. Ознаками отруєння метилсаліцилатом є гіперстимуляція дихального центру центральної нервової системи, а саме гіперпное, тахіпное. Пацієнти відмічають шум у вухах, гіперпірексію та підвищене потовиділення. Визначаються зневоднення, електролітні порушення, порушення рівня глюкози в сироватці крові. Можливі гостре пошкодження легень, летаргія, кома, судоми, набряк головного мозку та летальний наслідок. Лікування отруєння метилсаліцилатом повинно включати інфузію натрію бікарбонату (сприяє підвищеному виведенню саліцилатів із сечею), у тяжких випадках можливе проведення гемодіалізу. Необхідним є моніторинг рівня калію в плазмі крові та його корекція за необхідності. Проводиться симптоматична терапія (Thompson T.M. et al., 2016).

Бом-бенге мазь: висновки

М’язово-скелетний біль є широко розповсюдженою проблемою та симптомом різних захворювань та патологічних станів. Так, біль у суглобах та навколосуглобових тканинах — основний симптом остеоартрозу. За даними епідеміологічних досліджень, остеоартроз виявляють у 10‒16% населення (Дубиков А.И., 2007). Бом-бенге — мазь для топічного нанесення, яка виявляє знеболювальний, протизапальний, місцево-подразнювальний та відволікаючий ефекти. Мазь Бом-бенге покращує мікроциркуляцію в місці нанесення та може застосовуватися в якості допоміжного засобу в лікуванні різноманітної суглобової, неврологічної (ішіас, радикуліт) патології та плевриту.