Нагідків настоянка (Calendula tincture) (273207) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Настоянка календули (нагідок лікарських) - 40 мл

Календула лікарська. Морфологія

Календула лікарська (Calendula officinalis) — однорічна або дворічна трав’яниста рослина, що досягає висоти 30–60 см. Її нижнє листя лопатоподібної форми довжиною 10–20 см і шириною 1–4 см; стебло вуглувате, опушене, цілісне; квіткові головки від яскраво-жовтого до помаранчевого кольору; крайові квітки в культивованих рослин багаторядні, віночок довгасто-лопатчастої форми довжиною 15–25 мм і шириною 3 мм; віночок дискових квіток округлий, нагорі тризуб, довжиною 1,5–2,5 см і діаметром 4–7 мм з трубчастими квіточками довжиною 5 мм. Порошок з лікарської рослинної сировини календули лікарської жовтувато-коричневий з характерним ароматним запахом і легкою гіркуватістю; складається з фрагментів віночка, аномоцитарних пневматод в апікальній ділянці зовнішнього епідермісу, що покривають і залозисті трихоми, подовжених склеренхіматозних клітин, пилкових зерен, фрагментів стінок частини пестика, що містять коричневий пігмент (Arora D. et al., 2013).

Календула лікарська. Види фармакологічної активності

Календула лікарська (C. оfficinalis) належить до сімейства Айстрові, це трав’яниста рослина, що росте в Середземномор’ї, хоча широко поширена і в усьому світі. Лікарською рослинною сировиною рослини є жовті або помаранчеві квіти, які застосовуються в медицині в формі настоїв, настоянок, рідких екстрактів, кремів або мазей. Рослина містить полісахариди, флавоноїди, тритерпенові спирти, фенольні кислоти, дубильні речовини, глікозиди, стерини, каротиноїди, сапонозиди, кумарини, хінони, ефірні олії, амінокислоти і ліпіди (Khairnar M.S. et al., 2103).
Для календули лікарської характерний цілий ряд фармакологічних властивостей, найбільш важливими є протизапальна, протинабрякова, антиоксидантна, антибактеріальна, протигрибкова, специфічна анти-ВІЛ і противірусна активність; ранозагоювальна та імуностимулююча дія (Cruceriu D. et al., 2018).

Настоянка календули лікарської

Календули настойку застосовують місцево як антисептичний засіб при інфікованих (гнійних) ранах, порізах, опіках шкіри та запаленні слизових оболонок порожнини рота, ясен (стоматит, гінгівіт), глотки, мигдаликів (фарингіт, ангіна), внутрішньо — як жовчогінний засіб при дискінезіях жовчовивідних шляхів, холангітах, холециститах (у складі комплексної терапії) (інструкція МОЗ України).

Механізм дії активних речовин календули лікарської

Було висловлено припущення, що календула лікарська прискорює загоєння ран (за рахунок впливу на реепітелізацію і дозрівання колагену).
Календула виявляє протизапальну активність за рахунок зниження рівня прозапальних цитокінів у тварин, таких як IL-1β, IL-6, TNF-α і INF-α, індукованих LPS, а також пригнічує експресію гена Cox-2. Флавоноїди і каротиноїди є потужними антиоксидантними компонентами календули, які виявляють активність у захопленні вільних радикалів. Обробка екстрактом календули підвищує рівень ендогенної антиоксидантної каталази, супероксиддисмутази і глутатіону у тварин. Полісахаридна фракція календули чинить імуномодулюючу дію, стимулюючи фагоцитарну активність гранулоцитів людини in vivo.
Ці протизапальні, антиоксидантні й імуномодулюючі властивості календули важливі при лікуванні тяжкого періодонтиту, модулюючи рівні цитокінів, знижуючи оксидативний стрес і стимулюючи фагоцитарну активність поліморфноядерних лейкоцитів (Khairnar M.S. et al., 2013).
Препарати C. officinalis застосовуються в основному в формі настоїв, настоянок і мазей як ранозагоювальний засіб при запаленнях шкіри, слизових оболонок, ранах, які погано загоюються, ударах, фурункулах і висипу, наприклад, при фарингіті і виразках ніг. У результаті досліджень було встановлено, що:

• в реакції змішаних лімфоцитів 70% етанольний екстракт календули чинить стимулюючу дію при концентрації 0,1–10 мкг/мл з подальшим пригніченням при більш високих концентраціях;
• фагоцитоз людських гранулоцитів стимулювався полісахаридами, виділеними з водного екстракту квіток календули лікарської. Екстракт квіток календули чинить антиоксидантну дію на перекисне окиснення ліпосомних ліпідів, індуковане Fe²⁺ та аскорбіновою кислотою;
• ізорамнетин-3-глікозиди, виділені з квіток календули лікарської, інгібували ліпоксигеназу з цитозолю легень щура в концентрації 1,5•10^-5 М;
• у тест-системі виявлено, що адгезивні процеси значною мірою залежать від концентрації екстракту квіток календули, збагаченого полісахаридами низької в’язкості (98% вуглеводів). Ці дані свідчать про те, що полісахариди можуть зумовлювати терапевтичний ефект при лікуванні подразненої слизової оболонки;
• збагачена тритерпеном фракція, що вводилася перорально мишам, запобігала розвитку асциту і збільшувала час виживання порівняно з контролем;
• тритерпени, такі як фарадіол і тараксастерол, інгібують експериментальний ріст пухлини і тому розглядаються як інгібітори росту пухлини;
• фракція, багата сапоніном, що вводиться перорально в дозі 50 мг/кг маси тіла щурам з гіперліпідемією, знижувала рівень ліпідів у сироватці крові (Arora D. et al., 2013);
• водно-спиртовий екстракт C. officinalis чинив інгібуючу дію на ЦНС з вираженою загальною седативною активністю, а також виявляв гіпотензивний ефект;
• спиртовий екстракт квіток C. officinalis має анти-ВІЛ властивості (Arora D. et al., 2013).

Календула лікарська. Її перспективи в онкології

Один із системних оглядів викликає особливий інтерес. Оскільки в ньому описується цитотоксична роль C. officinalis і її терапевтична роль щодо ракових клітин. Хоча екстракти календули лікарської виявляють цитотоксичну активність по відношенню до різних ліній ракових клітин, відзначений високий ступінь варіації між дослідженнями залежно від органу рослини, що зазнає екстракції, методу екстракції і ліній ракових клітин, які використовуються для кожного дослідження. Проте цитотоксична активність рослини пов’язана з декількома біоактивними сполуками, які беруть участь як в активації проапоптотичних білків, так і в зниженні експресії білків, що пригнічують загибель клітин. Більш того, завдяки своїм антигенотоксичним/захисним, а також протипухлинним й антиметастатичним ефектам, доведеним на тваринних моделях, C. officinalis в майбутньому може бути задіяно в розробці нових стратегій лікування раку, хоча досі ця рослина застосовувалася для зменшення вираженості побічних ефектів променевої терапії (Cruceriu D. et al., 2018).
Календула лікарська здатна запобігти оксидативному стресу, що теоретично робить її ідеальним засобом для лікування радіодерміту, що виник після променевої терапії. Вважається, що це пов’язано з численними поліфенолами, що містяться в її екстракті. Поліфеноли виконують безліч потенційно терапевтичних функцій у якості антиоксидантів на шкірі (Kodiyan J., Amber K.T., 2015).

Календула лікарська: висновок

Настоянку календули лікарської і сьогодні широко застосовують як зовнішньо, так і внутрішньо. Метод застосування залежить від патології, при якій призначається дана лікарська форма.
Календула лікарська давно застосовується в традиційній медицині, а з 2008 р. визнана Європейським агентством з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) препаратом рослинного походження. І квіти, і листя календули в даний час використовуються в народній медицині як протизапальний і спазмолітичний засіб, для лікування ран, які погано загоюються, невеликих опіків, гематом і висипу, а також для зменшення вираженості дискомфорту, викликаного виразкою шлунка або запаленням порожнини рота і слизової оболонки глотки (Cruceriu D. et al., 2018).
Calendula officinalis демонструє багатообіцяючі результати щодо її потенційного застосування при лікуванні раку (Cruceriu D. et al., 2018). З огляду на потенційну перспективу застосування календули як протизапального й антиоксидантного засобу в клінічних умовах були проведені численні розробки. У результаті досліджень було зафіксовано, що календула прискорює загоєння шкіри при оральному мукозиті після лікування 5-флуороурацилом порівняно з контрольною гелевою основою. Аналогічним чином в рандомізованому дослідженні за участю 40 пацієнтів з раком голови і шиї, які отримували променеву терапію, було зафіксовано, що у тих хворих, які отримували рідину для полоскання рота з календулою, була значно нижча інтенсивність мукозиту ротоглотки порівняно з плацебо через 2; 3 і 6 тиж терапії. Такий терапевтичний ефект викликають флавоноїди і фенольні речовини, що входять до складу календули лікарської, відомі своєю здатністю захоплювати вільні радикали і хелатувати катіони металів (Kodiyan J., Amber K.T., 2015).