Меверин^® (Meverine) (272885) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Мебеверину гідрохлорид - 200 мг

фармакодинаміка.
Механізм дії та фармакодинамічні ефекти.
Меверин — міотропний спазмолітик з вибірковою дією на гладенькі м’язи травного тракту. У терапевтичних дозах препарат блокує натрієві канали мембран гладеньких м’язових клітин, запобігає входженню іонів натрію у клітину і спазму гладеньких м’язів внутрішніх органів. Усуває спазм, не впливаючи на нормальну перистальтику кишечнику. На відміну від холінолітичних засобів, Меверин не діє на М-холінорецептори і не виявляє характерних для спазмолітичних засобів з М-холіноблокуючою дією побічних ефектів (відчуття сухості у роті, порушення зору, затримка сечовипускання), що дозволяє застосовувати його для пацієнтів із гіпертрофією передміхурової залози або глаукомою. Застосування препарату Меверин^® не супроводжується розвитком рефлекторної гіпотонії кишечнику.
Діти.
Мебеверин також є ефективним для послаблення симптомів синдрому подразненого кишечнику у дітей.
Режим дозування капсул розрахований на основі безпеки та переносимості мебеверину.
Фармакокінетика.
Абсорбція. Мебеверин швидко та повністю абсорбується після перорального застосування у формі таблеток. Завдяки пролонгованому вивільненню препарату з капсули його можна приймати 2 рази на добу.
Розподіл. При багаторазовому застосуванні препарату Меверин ніякої значної кумуляції не виникає.
Біотрансформація. Мебеверину гідрохлорид головним чином метаболізується естеразами, які на першому етапі метаболізму розщеплюють ефірні зв’язки з утворенням вератрової кислоти і мебеверинового спирту.
Виведення. Мебеверин не екскретується у незміненому вигляді, він повністю метаболізується, а метаболіти виводяться практично повністю. Вератрова кислота екскретується із сечею. Мебевериновий спирт також виводиться нирками у вигляді відповідної карбоксильної або деметилкарбоксильної кислоти.
Діти. Фармакокінетичні дослідження у дітей не проводилися.

дорослі та діти віком від 10 років:
– симптоматичне лікування болю, спазмів, кишкових розладів і відчуття дискомфорту у кишечнику при синдромі подразненого кишечнику;
– лікування шлунково-кишкових спазмів вторинного генезу, спричинених органічними захворюваннями.

для перорального застосування.
Капсули запивати достатньою кількістю води (не менше 100 мл). Капсули не розжовувати.
Дорослим та дітям віком від 10 років приймати по 1 капсулі 2 рази на добу (зранку та ввечері).
Тривалість застосування необмежена. Якщо одну або більше доз пропущено, пацієнту слід прийняти наступну дозу, як призначено. Пропущена(і) доза(и) не слід приймати додатково до регулярної дози.
Немає даних про специфічний ризик для осіб літнього віку, пацієнтів з порушенням функції нирок та/або печінки. Немає необхідності в корекції дози для вищезгаданих груп пацієнтів.
Діти. Не слід застосовувати мебеверину гідрохлорид дітям віком до 3 років у зв’язку з відсутністю клінічних даних для цієї вікової категорії. Також не слід застосовувати Меверин, капсули, дітям віком від 3 до 10 років через високий вміст діючої речовини.

гіперчутливість до активної речовини або до будь-якого з неактивних компонентів препарату.

повідомлялося про наступні побічні реакції, які виникали спонтанно протягом постмаркетингового застосування. Частоту за наявними даними точно визначити неможливо.
Спостерігалися алергічні реакції, переважно з боку шкіри.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив’янка, ангіоневротичний набряк, набряк обличчя і висипання.
З боку імунної системи: гіперчутливість (анафілактичні реакції).

у зв’язку із вмістом цукрози пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або сахаразо-ізомальтазною недостатністю не рекомендується застосування препарату.
Не застосовувати препарат пацієнтам із порфірією.
Оскільки препарат не виявляє звичайних антихолінергічних побічних ефектів, його можна застосовувати пацієнтам з гіпертрофією передміхурової залози і глаукомою.
З обережністю застосовувати препарат хворим з вираженою печінковою та нирковою недостатністю, серцевими блокадами.
Застосування у період вагітності та годування груддю. Існують тільки дуже обмежені дані про застосування мебеверину вагітними. Дослідження репродуктивної токсичності у тварин є недостатніми. Меверин не рекомендується застосовувати під час вагітності.
Невідомо, чи екскретується мебеверин або його метаболіти в грудне молоко людини. Екскреція мебеверину в грудне молоко тварин не досліджена. Меверин не слід застосовувати в період годування груддю.
Немає клінічних даних щодо впливу на чоловічу або жіночу фертильність, проте дослідження на тваринах не свідчать про шкідливі ефекти мебеверину.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Дослідження впливу на здатність керувати автомобілем і працювати з механічними пристроями не проводилося. Фармакодинамічний і фармакокінетичний профіль, а також постмаркетинговий досвід не свідчать про будь-який шкідливий вплив на здатність керувати автомобілем і працювати з механічними пристроями.

проводилися дослідження взаємодії з алкоголем. Дослідження in vitro та in vivo на тваринах продемонстрували відсутність будь-якої взаємодії мебеверину та етанолу.

при передозуванні теоретично може спостерігатися збудження центральної нервової системи. У випадках передозування мебеверином симптоми були відсутніми або були легкими і швидко зникали. Симптоми передозування, що спостерігались, були неврологічного або кардіоваскулярного походження. Специфічний антидот невідомий. Рекомендовано симптоматичне лікування. Промивання шлунка рекомендується тільки в разі інтоксикації численними препаратами, яка діагностована протягом 1 год з моменту прийому лікарських засобів. Заходи для зниження абсорбції не є необхідними.

при температурі не вище 25 °С.