Троксевенол (Troxevenolum) (272298) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Гель. 

Гомогенний, жовтого кольору, прозорий або злегка опалесцюючий гель. 

Капіляростабілізуючі засоби. Троксерутин, комбінації. Код АТС С05С А54. 

Троксевенол - комбінований препарат для місцевого застосування. Індометацин чинить виражену протизапальну, аналгетичну та протинабрякову дію внаслідок пригнічення синтезу простагландинів шляхом зворотної блокади ферменту ЦОГ, перешкоджає агрегації тромбоцитів. При місцевому застосуванні зменшує біль, набряк та скорочує термін функціональної реабілітації при ушкодженнях опорно-рухового апарату. Індометацин виявляє більш виражену протизапальну активність порівняно із саліцилатами та фенілбутазоном. 

Троксерутин належить до біофлавоноїдів і є сумішшю гідроксіетилових похідних рутозиду, у якій переважає тригідроксіетилрутозид. Виявляє ангіопротекторну активність, знижує проникність капілярів та чинить венотонічну дію. Усуває судинорозширювальний ефект гістаміну, брадикініну та ацетилхоліну, виявляє антиагрегантну, а також протизапальну дію на паравенозні тканини, підвищує резистентність капілярів. Зменшує набряк тканин, покращує їх трофіку при патологічних змінах, пов'язаних з венозною недостатністю. 

Гелева основа препарату забезпечує повну розчинність активних компонентів та їх проникнення у запалені тканини та синовіальну рідину. Індометацин зв'язується з білками плазми крові більше, ніж на 90 % та підлягає біотрансформації в печінці шляхом О-деметилювання та N-деацетилювання з утворенням неактивних сполук. Індометацин виводиться із сечею (60 %), жовчю та калом (30 %). Проникає у грудне молоко. 

Більша частина резорбованих три-, ди- та полігідроксіетилрутозидів виводиться з жовчю, значно менша частина - із сечею. Тетрагідроксіетилрутозид виводиться переважно із сечею. 

Підвищена чутливість до будь-яких компонентів препарату або до нестероїдних протизапальних засобів. Препарат протипоказаний хворим на бронхіальну астму. 

Клінічний досвід, що підтверджує безпеку застосування препарату у період вагітності, відсутній, тому призначення препарату можливе лише у тому випадку, коли очікуваний терапевтичний ефект для матері переважає потенційний ризик для плода. У зв'язку з тим, що індометацин проникає у грудне молоко, не рекомендується застосування препарату у період годування груддю. 

Не рекомендується застосовувати препарат дітям віком до 14 років, враховуючи відсутність достатнього клінічного досвіду. 

Зовнішньо, стовпчик гелю довжиною 4-5 см наносять тонким шаром на ушкоджені ділянки та легко втирають 3-4 рази на добу. Загальна добова доза не повинна перевищувати 20 см гелю. Тривалість лікування - не більше 10 днів. 

При місцевому застосуванні препарату передозування не відзначено, однак при тривалому лікуванні (більше 10 днів) необхідний контроль для виявлення можливих системних ефектів - гепатотоксичності, сильного головного болю, крововиливів, а також лабораторні дослідження крові (моніторинг лейкоцитарної формули та кількості тромбоцитів).

При випадковому проковтуванні препарату можливі відчуття печіння у ротовій порожнині, слинотеча, нудота, блювання. У такому випадку показане промивання ротової порожнини та шлунка, при необхідності - симптоматичне лікування. При попаданні в очі, на слизові оболонки та відкриті рани спостерігається місцеве подразнення - сльозотеча, гіперемія, печіння, біль. Гель змивають великою кількістю дистильованої води або 0,9 % розчину натрію хлориду до повного зникнення або значного зменшення виразності зазначених симптомів. 

Не слід застосовувати препарат одночасно з іншими нестероїдними протизапальними препаратами (потенціювання ефекту) та кортикостероїдами (можливість ульцерогенної дії). 

2 роки. 

По 40 г у тубах. По 1 тубі у пачці або без пачки. 

Без рецепта.