Фторокорт^® (Ftorocort) (272186) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Тріамцинолон ацетонід - 1 мг/г

фармакодинаміка. Активною речовиною мазі є тріамцинолону ацетонід — ГКС, який містить фтор і при місцевому застосуванні чинить протизапальну, антиалергічну та протисвербіжну дію.
Фармакологічна дія ГКС базується на регуляції синтезу специфічних білків та забезпеченні пристосованості організму до стресових ситуацій за рахунок зниження утилізації глюкози та посилення глюконеогенезу (гіперглікемії). Вони сприяють відкладенню глікогену, насамперед у печінці, за рахунок посилення секреції інсуліну в умовах гіперглікемії. Знижують синтез і посилюють катаболізм білків м’язової, шкірної та кісткової тканини; сприяють ліполізу. Звужують судини, знижують їх проникність і набряк тканин.
Численні рецептори ГКС знаходяться також у тканинах головного мозку та серця. ГКС посилюють β-адренергічні реакції в легенях, розширюють бронхи та знижують судинний опір у легенях.
У високих дозах гальмують секрецію кортикотропіну, при адренокортикостероїдній недостатності посилюють гломерулярну фільтрацію і діурез; стричиняють виразкове ураження слизових оболонок. У вищих дозах виявляють антиалергічні та протизапальні властивості.
Естерифікація молекули ГКС жирними кислотами у 17-й і 21-й позиціях істотно посилює її вплив на шкіру. Розташування циклічного ацетоніду у 16-й і 17-й позиціях посилює місцеву протизапальну дію, не впливаючи на системний ефект ГКС. Фтор сприяє подальшому підвищенню локальної активності препарату.
Фармакокінетика. Тріамцинолон добре проникає у глибокі шари шкіри, частково надходить у кров. При застосуванні оклюзійної пов’язки на уражені шкірні ділянки всмоктується в кількості, достатній для виявлення системного ефекту. ГКС швидко розподіляються у тканинах організму. Головний метаболіт тріамцинолону — 6-β-гідрокситріамцинолон, виділяється печінкою, нирками, виводиться з каловими масами та сечею в рівних співвідношеннях. Т_½ з плазми крові — близько 5 год, час напіврозпаду — 18–36 год.

захворювання шкіри, чутливі до ГКС (екзема, вульгарний псоріаз, алергічний дерматит).

для зовнішнього застосування.
Дорослим: тонкий шар мазі наносити 2–3 рази на добу на уражену ділянку шкіри (максимальна доза для дорослих — не більше 15 г мазі на добу) або застосовувати препарат під оклюзійну пов’язку (максимальна доза для дорослих — не більше 10 г мазі на добу).
Дітям: віком від 1 року тонкий шар мазі наносити максимум 2 рази на добу на уражену ділянку шкіри. Тривалість застосування препарату у дітей не повинна перевищувати 5 днів. Застосування оклюзійної пов’язки у дітей протипоказано.
Особам літнього віку препарат необхідно використовувати обережно і протягом короткого часу, оскільки варто мати на увазі, що у цієї категорії пацієнтів шкіра тонша.

підвищена чутливість до тріамцинолону ацетоніду або будь-якої допоміжної речовини препарату.
Препарат не можна застосовувати в очі або на ділянках шкіри біля очей.
Застосування в якості монотерапії без проведення специфічного лікування при грибкових і бактеріальних шкірних інфекціях; туберкульоз; вірусні ураження шкіри, особливо при простому герпесі та вітряній віспі; при паразитарних інфекціях (короста); шкірні прояви сифілісу; шкірні реакції після вакцинації; періанальний і генітальний свербіж; виразка гомілки; варикозне розширення вен; поширений бляшковий псоріаз; ураження шкіри обличчя (рожеві вугри, вульгарні вугри, періоральний дерматит); попрілості шкіри, спричинені мокрими пелюшками; лікування сухого лущення шкіри та нанесення мазі на груди безпосередньо перед годуванням грудьми; діти віком до 1 року.

для ГКС-препаратів при місцевому застосуванні характерні побічні дії місцевого характеру, однак залежно від кількості речовини, що надійшла в системний кровотік, можливі системні ефекти.
При тривалому застосуванні на великі поверхні можливе пригнічення функції кори надниркової залози, особливо у дітей, а також при застосуванні оклюзійних пов’язок; можливий негативний азотистий баланс внаслідок посиленого розпаду білків.
Допоміжні речовини з відомим ефектом: спирт цетиловий — може спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит); метилпарагідроксибензоат (E218) може викликати алергічні реакції (можливо, уповільнені).
Частота нижченаведених побічних реакцій невідома, оскільки немає відповідних доступних даних (неможливо оцінити з наявних даних).
Інфекції та паразитарні захворювання: інфекція, маскування перебігу інфекцій, опортуністичні інфекції.
Розлади імунної системи: реакції підвищеної чутливості.
Ендокринні розлади: пригнічення функції кори надниркових залоз (вторинна недостатність кори надниркових залоз).
З боку обміну речовин та харчування: гіпокаліємічний алкалоз, затримка в організмі води та натрію, гіпокаліємія.
Психічні порушення: безсоння, психічні розлади.
Розлади нервової системи: судоми, запаморочення, головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску.
Розлади органа зору: катаракта, субкапсулярна катаракта, екзофтальм, глаукома, набряк соска зорового нерва, виразковий кератит, хоріоретинопатія, розмитість зору (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Серцеві розлади: серцева недостатність.
Судинні розлади: АГ.
Розлади ШКТ: шлункова кровотеча, шлунково-кишкова кровотеча, шлунково-кишкова перфорація, езофагіт, панкреатит, пептична виразка.
Розлади шкіри і підшкірних тканин: дерматит, відчуття печіння, фолікуліт, акнеформний висип, контактний дерматит, сухість та стоншання шкіри, еритема, гірсутизм, підвищене потовиділення, попрілості, свербіж, атрофія шкіри, гіпопігментація, подразнення, стриї, телеангіектазії.
Розлади опорно-рухового апарату і сполучної тканини: стероїдна міопатія, остеопороз, остеонекроз, асептичний некроз.
Загальні розлади та реакції у місці введення: уповільнення загоєння ран.
Дослідження: підвищення внутрішньоочного тиску, негативний азотистий баланс, негативні шкірні тести.

при виникненні явищ подразнення шкіри варто припинити застосування мазі Фторокорт і продовжити лікування іншим препаратом.
При застосуванні оклюзійних пов’язок і лікуванні великих поверхонь тіла можлива системна дія препарату — у таких випадках потрібна особлива обережність, особливо у дітей.
Під час застосування мазі мікроорганізми, що знаходяться на шкірі (насамперед піогенні мікроорганізми, іноді дріжджові грибки, що брунькуються), можуть проникати через розпушений роговий шар і спричиняти різні піодермії, які лікуються дезінфікуючими засобами, що змиваються. Можливі грибкові захворювання, інколи під оклюзійною пов’язкою рідко можуть з’являтися синці. При тривалому застосуванні мазі на одній і тій же ділянці тіла, особливо у молодих хворих, може розвинутися атрофія цієї ділянки шкіри.
Деякі ділянки тіла, такі як пахвові западини, пахові складки (де є природна оклюзія та шкіра більш ніжна та тонка) більшою мірою схильні до розвитку стриїв та легко помітної атрофії цієї ділянки шкіри, яка має незворотний характер. Тому застосування мазі на цих ділянках шкіри має бути нетривалим.
У разі розвитку грибкової або бактеріальної інфекції шкіри необхідне додаткове застосування місцевої або системної терапії.
Не рекомендується застосування мазі на волосистій частині голови.
Тривале застосування препарату на шкіру обличчя не рекомендується через небезпеку атрофії шкіри. Не допускати потрапляння препарату в очі. У разі потрапляння в очі слід промити їх великою кількістю проточної води і звернутися до лікаря.
При лікуванні псоріазу можливі синдром відміни, стероїдна залежність, розвиток генералізованого пустульозного псоріазу та місцевої або системної токсичності через порушення бар’єрної функції шкіри. Лікування пацієнтів із псоріазом місцевими ГКС можливе тільки під суворим наглядом лікаря.
Призначення мазі дітям віком від 1 року можливе тільки у виняткових випадках. Тривалість застосування препарату у дітей не повинна перевищувати 5 днів. Застосування оклюзійної пов’язки у дітей протипоказане.
У разі застосування у дітей необхідно враховувати можливість виникнення ознак пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи та синдрому Кушинга, які виникають у дітей частіше, ніж у дорослих пацієнтів, через більше співвідношення площі шкірного покриву до маси тіла і, відповідно, діти більш схильні до системної токсичності. У дітей, які отримували ГКС для місцевого застосування, відзначалися гостра недостатність кори надниркової залози, синдром Кушинга, підвищення внутрішньочерепного тиску.
Порушення зору. При системному та місцевому застосуванні кортикостероїдів можуть виникати порушення зору. Якщо у пацієнта є такі симптоми, як погіршення зору або інші порушення зору, його необхідно направити до офтальмолога для оцінки можливих причин порушень, якими можуть бути катаракта, глаукома або рідкісні захворювання, такі як центральна серозна хоріоретинопатія, про які повідомлялося при застосуванні системних і топічних кортикостероїдів.
Допоміжні речовини. Цей лікарський засіб містить метилпарагідроксибензоат (E218), який може спричинити алергічні реакції (можливо, уповільнені), та кислоту стеаринову, яка може спричинити місцеві шкірні реакції (наприклад контактний дерматит).
Застосування у період вагітності або годування грудьми
Період вагітності. Застосування мазі в І триместр вагітності протипоказано. Даних, що підтверджують безпеку препарату в II та III триместр вагітності, недостатньо. Питання щодо застосування препарату в II та III триместр вагітності та в період годування грудьми вирішує лікар у кожному випадку індивідуально, ретельно зважуючи співвідношення очікуваного ефекту від лікування і потенційного ризику при дії препарату на плід.
Період годування грудьми. Всмоктування ГКС у систему кровообігу супроводжується проникненням їх у грудне молоко та впливом на кору надниркової залози та ріст немовляти.
Місцеве застосування тріамцинолону у період годування грудьми не рекомендовано. Протипоказане нанесення крему на молочні залози безпосередньо перед годуванням грудьми (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ).
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортним засобом або іншими механізмами. На даний момент повідомлень немає. Проте при керуванні транспортним засобом або роботі з іншими механізмами рекомендується дотримуватися особливої обережності, враховуючи можливості розвитку небажаних реакцій з боку нервової системи.
Діти. Дітям віком до 1 року протипоказано застосовувати мазь.

при локальному застосуванні ГКС взаємодія з іншими лікарськими засобами невідома.

залежно від кількості ГКС, що потрапила в організм, можливий розвиток як місцевих, так і системних побічних реакцій. При передозуванні препарату не можна різко припиняти лікування — це слід робити поступово, знижуючи дозу препарату. При розвитку симптомів недостатності кори надниркової залози може потребуватися в/в введення гідрокортизону.

при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці. Препарат зберігати в недоступному для дітей місці.