СІЛЕСТ таблетки (271908) - інструкція із застосування ATC-класифікація

діючі речовини: 1 таблетка містить норгестимату 0,25 мг та етинілестрадіолу 0,035 мг;

допоміжні речовини: лактоза безводна, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат, індигокармін (Е 132).

Таблетки

Гормональні контрацептиви для системного застосування. Код АТС G03A A11.

Контрацепція у жінок.

Комбіновані оральні контрацептиви (КОК) не слід застосовувати у разі наявності будь-якого зі станів, наведених нижче. При появі будь-якого із цих станів під час застосування КОК слід негайно припинити застосування препарату.

• Артеріальні або венозні тромботичні, або емболічні процеси, або стани, що призводять до них, а саме — розлади процесів згортання крові, хвороба коронарних артерій, цереброваскулярні захворювання, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, тромбоз глибоких вен, тромбоемболія легень, інфаркт міокарда, інсульт, у тому числі в анамнезі;
• відома схильність до венозних або артеріальних тромбозів, а саме — резистентність до активованого протеїну С, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, гіпергомоцистенемія та антитіла до фосфоліпідів. Наявність важких або множинних факторів ризику венозного або артеріального тромбозу може бути протипоказанням для застосування КОК (див. розділ «Особливості застосування»);
• куріння більше 15 цигарок протягом доби у віці від 35 років;
• серпоподібно-клітинна анемія;
• системний червоний вовчак;
• мігрень із фокальними неврологічними симптомами;
• артеріальна гіпертензія (постійний систолічний тиск понад 160 мм рт.ст., діастолічний — понад 100 мм рт.ст.);
• цукровий діабет із судинними ускладненнями;
• серйозні порушення функції печінки на даний час або в анамнезі (поки функція печінки не відновиться);
• пухлина печінки (доброякісна або злоякісна), у тому числі в анамнезі;
• жовтяниця або свербіж протягом попередньої вагітності, або жовтяниця під час вживання контрацептивів; холелітіаз, синдром Дубіна-Джонсона, синдром Ротора, порфірія;
• активний вірусний гепатит;
• тяжкий цироз печінки;
• порушення ліпідного обміну;
• пемфігоїд вагітних;
• маніфестація або погіршення перебігу отосклерозу у період вагітності;
• наявність або підозра на пухлину статевих органів або молочної залози, або інші естрогензалежні новоутворення, включаючи рак грудей або рак ендометрія;
• гіперплазія ендометрія;
• генітальні кровотечі нез'ясованої етіології;
• вагітність або підозра на вагітність;
• період грудного годування дитини;
• підвищена чутливість до будь-якого з компонентів препарату.

Препарат Сілест^® застосовувати дорослим жінкам. Сілест^® призначений для прийому всередину.

Режим прийому.

Перший цикл терапії: 1 таблетка 1 раз на день з 1-го по 21-й день циклу. Таблетки рекомендується застосовувати в один і той же час, наприклад перед сном.

Продовження терапії: після 21-го дня щоденного прийому робити семиденну перерву. Як правило, через кілька днів (від 2 до 4) після закінчення прийому таблеток настає менструальноподібна кровотеча. Наступний 21-денний цикл прийому препарату Сілест^® слід розпочинати через 7 днів після припинення прийому таблеток у ході попереднього циклу незалежно від того, припинилась чи ще продовжується кровотеча.

Затримка менструації: коли використані всі таблетки блістера, новий блістер розпочинати після семиденної перерви з новим днем початку.

Пропуск прийому таблетки: якщо час пропуску прийому таблетки менше 12 годин, контрацептивна дія не знижується. Таблетку необхідно прийняти одразу, як тільки про це буде згадано, а наступну таблетку слід прийняти у звичайний час.

Якщо час пропуску прийому таблетки більш ніж 12 годин, контрацептивна дія може знижуватись. Контроль пропуску прийому таблеток можна здійснювати наступними двома основними правилами:

• прийом таблеток не можна припиняти більш ніж на 7 днів;
• 7 днів безперервного прийому таблеток необхідні для досягнення адекватної супресії системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники.

Таким чином, можна надати такі поради залежно від тижня, під час якого було пропущено прийом таблетки.

• Тиждень 1.

Таблетку необхідно прийняти одразу, як тільки про це буде згадано, навіть якщо це означає прийом 2 таблеток одночасно. Далі слід приймати по 1 таблетці на день відповідно до звичайного розпорядку. Але додаткові засоби негормональної контрацепції, такі як презерватив, слід застосовувати до моменту безперервного прийому наступних 7 таблеток препарату. У випадку, якщо у попередні 7 днів відбувся незахищений статевий акт, можливе настання вагітності. Чим більше пропущених таблеток і чим ближче до регулярного семиденного інтервалу, тим більший ризик настання вагітності.

• Тиждень 2.

Таблетку необхідно прийняти одразу, як тільки про це буде згадано, навіть якщо це означає прийом 2 таблеток одночасно. Далі слід приймати по 1 таблетці на день відповідно до звичайного розпорядку. За умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів, які передували першій пропущеній таблетці, немає необхідності використовувати додаткові методи контрацепції. Однак якщо це не так або було пропущено прийом більш ніж

1 таблетки, рекомендується застосовувати додаткові засоби контрацепції протягом 7 днів.

• Тиждень 3.

Ризик зменшення надійності контрацепції неминучий через майбутню перерву в прийомі таблеток. Однак, регулюючи режим прийому таблеток, можна запобігти зменшенню протизаплідного ефекту. При дотриманні будь-якого з двох нижчезазначених варіантів немає необхідності використовувати додаткові протизаплідні засоби за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів, які передували першій пропущеній таблетці. Однак, якщо це не так, рекомендується дотримуватись першого з цих двох варіантів та застосовувати додаткові засоби контрацепції протягом 7 днів.

1. Таблетку необхідно прийняти одразу, як тільки про це буде згадано, навіть якщо це означає прийом 2 таблеток одночасно. Далі слід приймати по 1 таблетці на день відповідно до звичайного розпорядку. Наступний блістер слід розпочинати, як тільки закінчиться попередній, тобто не слід робити перерву між блістерами. Малоймовірна наявність кровотеч до кінця прийому таблеток із другого блістера, але можливі краплинні або проривні кровотечі.

2. Також може бути рекомендовано припинити застосування таблеток з поточного блістера. Рекомендується зробити семиденну перерву, включаючи дні, коли був пропущений прийом, перед наступним застосуванням таблеток з іншого блістера.

Якщо було пропущено час прийому таблетки і не було кровотечі протягом першої нормальної перерви, слід розглянути вірогідність настання вагітності.

Проривні кровотечі.

У разі виникнення проривних кровотеч терапію слід продовжувати. Кровотечі, як правило, зникають після третього циклу застосування препарату. Якщо кровотечі тривають і далі, слід проконсультуватися з лікарем.

Перехід з інших гормональних контрацептивів (наприклад, трансдермальні контрацептивні системи, вагінальні контрацептивні кільця, ін'єкційні тощо).

Для переходу з іншого комбінованого перорального контрацептива застосування препарату Сілест^® рекомендовано розпочати на наступний день після прийому останньої таблетки попереднього препарату, але не пізніше першого дня після регулярної семиденної перерви.

При переході із застосування перорального контрацептиву, що містить лише прогестоген, застосування препарату Сілест^® слід розпочати на наступний день після прийому останньої таблетки попереднього препарату.

При переході з інших типів гормональних контрацептивів (наприклад, трансдермальних контрацептивних систем, ін'єкційних тощо) рекомендується керуватися інструкціями з їх застосування.

Застосування препарату після пологів.

Жінкам, які не годують дитину груддю, застосування препарату можна розпочинати у перший день першої спонтанної менструації або через 3 тижні після пологів залежно від того, що відбудеться раніше.

Після аборту або викидня при строку вагітності до 20 тижнів застосування препарату можна розпочати одразу ж. У цьому випадку використання додаткових методів контрацепції не потрібне. Після аборту або викидня овуляція може настати протягом 10 днів.

Після аборту або викидня при строку вагітності 20 тижнів і більше застосування гормональних контрацептивів можна розпочати на 21-й день після аборту або у перший день менструації, залежно від того, що відбудеться раніше. У цьому випадку протягом перших 7 днів циклу рекомендується крім застосування препарату Сілест^® використовувати додаткові негормональні методи контрацепції.

Контроль терапії.

Перед призначенням препарату рекомендовано зібрати повний анамнез, провести гінекологічне обстеження, виключити вагітність та виміряти артеріальний тиск. Розлади менструації, такі як олігоменорея та аменорея, необхідно дослідити перед призначенням препарату. Інтервали між обстеженнями залежать від індивідуальних факторів. Якщо призначений препарат має вплив на латентну або виявлену хворобу, слід скоригувати частоту обстежень відповідно.

Якщо менструальних кровотеч не було протягом двох послідовних циклів, необхідно перевірити вірогідність вагітності. Аменорея перемінної тривалості може розвинутися після закінчення лікування.

Якщо протягом 3-х годин після прийому Сілесту^® виникло блювання або гостра діарея тривала протягом 24-х годин, ефективність гормонального контрацептива може бути недостатньою. Додаткові методи негормональної контрацепції слід застосувати до моменту безперервного прийому наступних 7 таблеток препарату. Якщо блювання та/або діарея не припиняються, слід переглянути доцільність контрацепції цим препаратом.

Застосування жінкам похилого віку

Препарат Сілест^® не показаний для застосування жінкам у постклімактеричний період.

Виходячи з узагальнених даних з безпеки, отриманих під час клінічних досліджень, найпоширенішими побічними реакціями (тобто частота ≥5%) були головний біль (27,9%), вагінальні інфекції (7,5%), генітальні виділення (6%) і біль у грудях (5,7%). Усі циклові побічні реакції, крім аменореї, були дуже поширені (≥10%) у 1 циклі (дисменорея — 40,4%; нудота — 29,1%; маткові кровотечі — 26,3%; шлунково-кишкові розлади [повідомлені як нудота та блювання] — 26,4%; кровотеча відміни — 16,9%; блювання — 7%). За винятком блювання та дисменореї, частота цих побічних реакцій була найвищою у 1 циклі і зменшувалася протягом наступних циклів лікування (на основі даних частоти з циклів 1, 3, 6, 12 та 24 ). Частота блювання підвищувалась у деяких пізніших циклах, тоді як частота дисменореї залишалась відносно стабільною з незначним збільшенням з часом. Найпоширенішими побічними реакціями (≥5%), що спостерігались у постмаркетинговий період (частота з узагальнених даних клінічних досліджень), були діарея (11,8%) і біль у спині (5,4%). Частота діареї у ході клінічних досліджень спостерігалась за циклами, тому розподіл за частотою базувався на вищій частоті у циклі (12 цикл). Включаючи вищезазначені побічні реакції, нижче наведені усі побічні реакції, що спостерігалися при застосуванні препарату Сілест^® під час клінічних досліджень або у постмаркетинговий період.

Частота небажаних реакцій: дуже поширені (≥10); поширені (≥1/100 до <1/10); непоширені (≥1/1000 до <1/100); рідко поширені (≥1/10000 до <1/1000) та невідомо (не може бути встановлено з наявних даних).

Інфекції та інвазії:

поширені — інфекції сечовидільної системи, вагінальні інфекції.

Доброякісні новоутворення, злоякісні та невстановлені (включаючи кісти та поліпи):

непоширені — дисплазія шийки матки¹;

рідко поширені — кіста молочної залози;

невідомо — рак молочної залози¹, аденома печінки¹, доброякісне новоутворення молочної залози¹, фокальна нодозна гіперплазія¹, фіброаденома молочної залози¹, злоякісні новоутворення печінки, рак шийки матки⁶, збільшення ерозії шийки матки, збільшення фіброміоми матки.

З боку імунної системи:

поширені — гіперчутливість.

З боку метаболізму:

поширені — затримка рідини; збільшення маси тіла.

непоширені — зміна маси тіла, зменшення маси тіла, зниження апетиту, підвищення апетиту;

рідко поширені — розлади апетиту;

невідомо — дисліпідемія, зниження толерантності до глюкози.

З боку психіки:

поширені — депресія, знервованість, зміни настрою, безсоння;

непоширені — тривога, розлади лібідо.

Рідко поширені — втрата лібідо.

З боку центральної нервової системи:

дуже поширені — головний біль;

поширені — мігрень, запаморочення;

непоширені — синкопе, парестезія;

невідомо — інсульт¹, судоми, артеріальна тромбоемболія, хорея.

З боку органів зору:

непоширені — погіршення зору, сухість очей, ксерофтальмія;

невідомо — тромбоз судин сітківки, непереносимість контактних лінз, зміни у викривленні рогівки.

З боку органів слуху:

рідко поширені — вертиго.

З боку серцево-судинної системи:

непоширені — сильне серцебиття, тромбоз¹, артеріальна гіпертензія, припливи;

рідко поширені — тахікардія;

невідомо — інфаркт міокарда, тромбоз глибоких вен, артеріальна тромбоемболія¹, синдром Бадда-Кіарі.

З боку дихальної системи:

непоширені — диспное;

невідомо — легенева емболія¹.

З боку шлунково-кишкового тракту:

дуже поширені — шлунково-кишкові розлади^2,3, блювання⁴, діарея⁴, нудота³;

поширені — шлунково-кишковий біль, біль у животі, здуття живота, запор, метеоризм;

рідко поширені — панкреатит;

невідомо — коліт.

З боку гепатобіліарної системи:

рідко поширені — гепатит¹;

невідомо — холестатична жовтяниця, внутрішньопечінковий холестаз, холелітіаз.

З боку шкіри та підшкірної тканини:

поширені — акне, висипання;

непоширені — алопеція, гірсутизм, кропив'янка, свербіж, еритема, депігментація шкіри;

рідко поширені — гіпергідроз, реакції фоточутливості.

невідомо — ангіоневротичний набряк, вузликова еритема, нічна пітливість, пемфігоїд вагітних, меланоз шкіри, який може прогресувати, хлоазма, себорея, гіпертрихоз, геморрагічні висипи.

З боку м'язової системи та сполучних тканин:

поширені — спазми м'язів, біль у кінцівках, біль у спині;

непоширені — міалгія.

З боку репродуктивної системи:

дуже поширені — дисменорея³, маткові кровотечі³, кровотеча відміни³;

поширені — аменорея³, генітальні виділення, біль у молочних залозах;

непоширені — виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, кіста яєчників, вульво-вагінальна сухість;

рідко поширені — вагінальні виділення;

невідомо — пригнічення лактації, тимчасове безпліддя після закінчення прийому препарату.

Загальні розлади:

поширені — біль у грудях, набряк, астенічні стани⁵;

невідомо — передменструальний синдром.

¹ Див. розділ «Особливості застосування».

² Повідомлені як нудота та блювання.

³ Частота побічних реакцій, що спостерігалась у циклі; категорія частоти базується на вищій узагальненій частоті у 1 циклі лікування.

⁴ Частота побічних реакцій, що спостерігалась у циклі; категорія частоти базується на вищій узагальненій частоті у 12 циклі лікування.

⁵ Термін вищого рівня; категорія частоти, що базується на захворюваності найбільш поширеним Терміном переважного застосування у межах Терміну вищого рівня астенічних станів, а саме стомлюваності, виходячи з узагальнених клінічних даних.

⁶ Достеменно невідомо, чи саме гормональні контрацептиви є причиною виникнення раку шийки матки, а не сукупність інших факторів.

Випадки гострого отруєння при застосуванні Сілесту^® не спостерігались. Передозування може спричинити нудоту, блювання, вагінальну кровотечу у дівчат. Антидот невідомий, лікування симптоматичне.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат Сілест^® протипоказаний у період вагітності або годування груддю.

Епідеміологічні дослідження показали, що немає ризику вроджених аномалій у дітей, народжених жінками, які застосовували пероральні контрацептиви перед вагітністю. Переважна більшість епідеміологічних досліджень також не показала тератогенного впливу при необачному застосуванні на ранніх строках вагітності.

Контрацептивні стероїди та/або їхні метаболіти можуть проникати у молоко. Крім того, застосування комбінованих гормональних контрацептивів у ранньому післяпологовому періоді може заважати лактації, знижуючи кількість та якість грудного молока. У разі можливості матерям, які годують груддю, не слід застосовувати Сілест^® або інші комбіновані гормональні контрацептиви, а рекомендується додаткова локальна контрацепція. Застосування пероральних контрацептивів на ранніх строках вагітності може призводити до появи дефектів розвитку у немовлят.

Діти.

Безпечність та ефективність застосування препарату Сілест^® дітям не досліджувалися.

Особливі заходи безпеки.

Будь-який невикористаний продукт або відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.

Застереження.

Якщо наявний будь-який із наведених нижче станів/факторів ризику, переваги застосування КОК (комбінованих пероральних контрацептивів), слід порівняти з можливим ризиком для кожної жінки індивідуально та обговорити це з пацієнткою перед прийняттям рішення щодо застосування. У випадку погіршення, загострення або першої появи будь-якого з цих станів або факторів ризику жінці слід звернутися до свого лікаря. Лікар приймає рішення щодо припинення застосування препарату.

1. Паління та вік

Паління підвищує ризик розвитку тяжких серцево-судинних захворювань від використання КОК. Ризик підвищується з віком, особливо у жінок віком від 35 років, та залежить від кількості сигарет, що випалюються за день. З цієї причини жінкам віком від 35 років, які курять, не можна застосовувати КОК, включаючи Сілест^®.

2. Порушення кровообігу.

Застосування будь-якого КОК пов'язане з підвищеним ризиком венозної тромбоемболії (ВТЕ). Ризик ВТЕ вищий протягом першого року застосування комбінованого перорального контрацептива. Цей підвищений ризик менший, ніж ризик ВТЕ, пов'язаний з вагітністю, який оцінюється як 60 випадків на 100000 вагітностей. ВТЕ є летальним у 1–2% випадків.

Приблизна частота ВТЕ у жінок, які застосовують пероральні контрацептиви з низьким вмістом естрогену (< 50 мкг етинілестрадіолу), становить 20 випадків на 100000 жінок-років порівняно з 5–10 випадками на 100000 жінок-років для жінок, які їх не застосовують.

Невідомо, як застосування препарату Сілест^® впливає на ризик ВТЕ порівняно з іншими КОК.

Епідеміологічні дослідження також були пов'язані із застосуванням КОК та підвищеним ризиком артеріальної тромбоемболії.

Ризик ВТЕ підвищується з:

• збільшенням віку;
• позитивним сімейним анамнезом (наявність ВТЕ у брата чи сестри або батьків у відносно молодому віці). Якщо підозрюється спадкова схильність, жінку слід направити до спеціаліста перед прийняттям рішення щодо застосування гормональних контрацептивів;
• ожирінням (індекс маси тіла [ІМС] понад 30 кг/м²);
• тривалою іммобілізацією, після великої операції на нижніх кінцівках і тяжкої травми. У такому випадку рекомендується призупинити застосування гормональних контрацептивів (при плановій операції це слід зробити за 4 тижні до неї) і відновити гормональну контрацепцію не раніше ніж через 2 тижні після повної ремобілізації;
• ризик судинних ускладнень може бути підвищеним у жінок з тромбофлебітом поверхневих вен та варикозним розширенням вен. Немає єдиної думки про можливу роль цих станів в етіології венозного тромбозу.

Ризик артеріальних тромбоемболічних ускладнень підвищується:

• зі збільшенням віку;
• при палінні (з частим палінням і збільшенням віку ризик збільшується, особливо у жінок віком від 35 років);
• при дисліпопротеїнемії;
• при ожирінні (індекс маси тіла більш ніж 30 кг/м²);
• при артеріальній гіпертензії;
• при ураженнях клапанів серця;
• при передсердній фібриляції;
• при спадковій схильності до венозних тромбоемболій (якщо венозна тромбоемболія була у брата чи сестри або у батьків у відносно молодому віці). При підозрі на спадкову схильність жінку слід направити на консультацію до спеціаліста перед тим як приймати рішення щодо застосування гормональної контрацепції.

При розвитку або підозрі на тромбоемболічні ускладнення терапію слід припинити. При наявності одного або кількох факторів ризику венозної чи артеріальної хвороби може виникнути необхідність відміни препарату.

Симптоми венозного або артеріального тромбозу можуть включати:

• односторонній біль у нозі та/або набряк;
• раптовий сильний біль у грудях з можливою іррадіацією у ліву руку;
• раптове порушення дихання, раптовий напад кашлю без видимої причини;
• будь-який незвичайний сильний або тривалий головний біль;
• раптова часткова або повна втрата зору;
• диплопія;
• нерозбірливе мовлення або афазія;
• вертиго;
• колапс з або без фокального нападу;
• слабкість або сильно виражена закляклість, що раптово вражає одну сторону або частину тіла;
• моторні розлади;
• гострий біль у животі.

Підвищений ризик тромбоемболії у післяпологовому періоді необхідно взяти до уваги (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»).

Збільшення частоти або тяжкості головного болю (який може передувати цереброваскулярним явищам) може бути підставою для негайної відміни комбінованих контрацептивів.

Біохімічні фактори, які можуть вказувати на спадкову або набуту схильність до венозних або артеріальних тромбозів, включають резистентність до активованого протеїну С, гіпергомоцистеїнемію, дефіцит антитромбіну ІІІ, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S, антифосфоліпідні антитіла (антикардіоліпінові антитіла, вовчаковий антикоагулянт).

3. Пухлини.

Деякі епідеміологічні дослідження виявили підвищений ризик розвитку раку шийки матки у жінок, які довгий час застосовують комбіновані пероральні контрацептиви, але дотепер триває дискусія щодо того, наскільки достовірним є цей зв'язок, враховуючи сумарний вплив інших різноманітних чинників — статевої поведінки, людського вірусу папіломи (HPV) тощо.

Метааналіз 54 епідеміологічних досліджень виявив незначне підвищення ризику (RR=1,24) діагностованого раку молочної залози у жінок, які приймають КОК. Надмірний ризик поступово зникає протягом 10-річного періоду після припинення застосування КОК. Оскільки рак молочної залози зустрічається рідко у жінок після 40 років, збільшення випадків діагностованого раку молочної залози у тих, хто приймав і приймає КОК, є незначним відносно загальних ризиків раку молочної залози. Проведені дослідження не надають доказів причинного зв'язку. Картина підвищеного ризику, яка спостерігалася під час досліджень, може бути пов'язана з ранньою діагностикою раку молочної залози у тих, хто приймав КОК, біологічними ефектами КОК або з комбінацією обох факторів. Рак молочної залози, діагностований в осіб, які застосовували КОК, тяжіє до клінічно менш поширеного, ніж рак, діагностований у тих, які ніколи не застосовували КОК.

У жінок, які приймають комбіновані пероральні контрацептиви, в окремих випадках можуть виникнути пухлини печінки, в деяких випадках такі пухлини можуть призводити до загрозливих для життя внутрішньочеревних кровотеч. У разі виникнення сильного болю у верхній частині живота, збільшення печінки або симптомів внутрішньочеревної кровотечі слід провести диференціальну діагностику для того, щоб виключити можливу пухлину печінки.

4. Інші стани.

• У жінок з тригліцеридемією або з цим захворюванням у сімейному анамнезі може підвищитися ризик панкреатиту у разі застосування комбінованих гормональних контрацептивів.
• Незначне підвищення артеріального тиску спостерігалось у жінок, які застосовували комбіновані пероральні контрацептиви, клінічно значущі підвищення — рідко. Взаємозв'язок між застосуванням КОК та клінічною гіпертензією не був встановлений. Однак якщо стійка клінічно значуща артеріальна гіпертензія розвивається протягом застосування КОК, лікар має розглянути питання про відміну КОК та лікування артеріальної гіпертензії. Використання КОК можна відновити після нормалізації артеріального тиску за допомогою гіпотензивної терапії.
• Повідомлялося, що при пероральному застосуванні комбінованих гормональних контрацептивів можуть виникати або загострюватись наведені нижче захворювання, однак переконливих доказів їх зв'язку з дослідженням комбінованих пероральних контрацептивів немає. До них належать: жовтяниця і/або свербіж, пов'язані з холестазом; жовчокам'яна хвороба, порфірія, системний еритематоз, гемолітико-уремічний синдром, хорея Сиденхема, гестаційний герпес, пов'язана з отосклерозом втрата слуху.
• При виникненні симптомів порушення функції печінки застосування комбінованих гормональних контрацептивів необхідно призупинити до нормалізації маркерів функції печінки. У випадку рецидиву, пов'язаного з холестазом, який мав місце під час попередньої вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, комбіновані гормональні контрацептиви необхідно відмінити.

Хвороби жовчного міхура, включаючи холецистит та жовчокам'яну хворобу, були асоційовані із застосуванням КОК.

• Комбіновані гормональні контрацептиви можуть впливати на резистентність периферичних тканин до інсуліну і на толерантність до глюкози, однак немає доказів необхідності змінювати режим терапії цукрового діабету під час застосування комбінованих гормональних контрацептивів. Разом з тим слід уважно спостерігати за станом здоров'я жінок, хворих на цукровий діабет, при застосуванні КОК.
• У жінок може розвиватися хлоазма, особливо якщо вона діагностувалася в анамнезі під час попередньої вагітності; таким жінкам треба уникати ультрафіолетового випромінювання або перебування на сонці.
• Хвороба Крона і виразковий коліт були пов'язані із застосуванням комбінованих пероральних контрацептивів.
• Пацієнткам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, недостатністю лактази Лаппа або глюкозо-галактозною мальабсорбцією не можна застосовувати цей препарат.

Всю наведену інформацію слід взяти до уваги при призначенні цього КОК.

При консультації щодо вибору методів контрацепції всю вищенаведену інформацію також потрібно взяти до уваги.

Зміни контрацептивної ефективності, пов'язані із застосуванням інших лікарських засобів

Лікарські засоби або рослинні продукти, що індукують печінкові ферменти, включаючи CYP3A4, який метаболізує контрацептивні гормони, можуть знижувати концентрації гормонів у плазмі крові та ефективність гормональних контрацептивів, а також посилювати кровотечі. Лікарські засоби, які можуть знижувати ефективність гормональних контрацептивів, включають:

• барбітурати;
• бозентан;
• карбамазепін;
• фелбамат;
• гризеовульфін;
• модафініл;
• окскарбазепін;
• фенітоїн;
• рифампіцин;
• екстракт звіробою;
• топірамат.

Інгібітори протеази ВІЛ та ненуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази. У деяких випадках одночасного застосування інгібіторів протеази ВІЛ та ненуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази спостерігалися значні коливання (зменшення або збільшення) рівнів естрогену та прогестину у плазмі крові.

Антибіотики: повідомлялося про випадки настання вагітності при одночасному застосування гормональних контрацептивів та антибіотиків, але клінічні дослідження фармакокінетики не виявили стійкого впливу антибіотиків на плазмові концентрації синтетичних стероїдів.

Жінки, яким призначено короткий курс лікування індукторами ферментів або антибіотиками широкого спектра, мають тимчасово використовувати додаткові негормональні методи контрацепції (окрім методу «безпечних днів» або температурного методу) під час одночасного застосування лікарських засобів та протягом 7 днів після припинення їх застосування. Якщо протягом цих 7 днів закінчиться упаковка контрацептивів, слід розпочати наступну без семиденної перерви. У такому випадку менструація не настане до кінця застосування наступної упаковки. Якщо менструація не настане впродовж перерви після використання другої упаковки, слід виключити вагітність, перш ніж розпочинати нову упаковку.

Жінкам, які приймають рифампіцин, слід використовувати бар'єрний метод контрацепції разом із застосуванням КОК протягом періоду застосування рифампіцину та впродовж 28 днів після припинення його застосування.

Збільшення рівнів гормонів у плазмі, пов'язані з застосуванням інших лікарських засобів

Деякі лікарські засоби та грейпфрутовий сік можуть збільшувати рівні етинілестрадіолу у плазмі при одночасному застосуванні, наприклад:

• парацетамол;
• аскорбінова кислота;
• інгібітори CYP3A4 (включаючи ітраконазол, кетоконазол, вориконазол та флуконазол);
• грейпфрутовий сік;
• інгібітори ГМГ-КoA-редуктази (включаючи аторвастатин та розувастатин).

Комбіновані пероральні контрацептиви можуть також впливати на фармакокінетику інших лікарських засобів при одночасному застосуванні.

Приклади лікарських засобів, концентрації у плазмі яких можуть збільшуватися (внаслідок пригнічення СYP) включають:

• циклоспорин;
• омепразол;
• преднізолон;
• теофілін;
• вориконазол.

Лікарські засоби, концентрації яких у плазмі крові можуть знижуватися (внаслідок індукції глюкуронідації)

• парацетамол;
• клофібринова кислота;
• ламотриджин (див. інформацію нижче);
• морфін;
• саліцилова кислота;
• темазепам.

Комбіновані гормональні контрацептиви значно знижують плазмові концентрації ламотриджину при одночасному застосуванні внаслідок індукції глюкуронідації ламотриджином. Це може знизити судомний поріг, тому може бути необхідною корекція дози ламотриджину.

Лікарям слід переглянути інструкції для медичного застосування тих препаратів, які будуть застосовуватися одночасно з метою отримання додаткової інформації щодо потенційних взаємодій.

Рекомендації щодо дозування пероральних антидіабетичних засобів або інсуліну можуть змінитися через вплив на толерантність до глюкози.

Застосування контрацептивних стероїдів може вплинути на результати лабораторних тестів, включаючи біохімічні параметри функції печінки, щитовидної залози, наднирникових залоз та нирок, рівні у плазмі протеїнів та фракції ліпідів\ліпопротеїнів, параметри вуглеводного метаболізму та параметри коагуляції та фібринолізу. Слід попереджувати працівників лабораторії про застосування пероральних контрацептивів.

Рівні фолатів сироватки крові можуть знижуватися при застосуванні пероральних контрацептивів. Це може мати клінічне значення, якщо жінка завагітніє через малий проміжок часу після припинення застосування пероральних контрацептивів.

Фармакодинаміка.

Сілест^® чинить свою дію через супресію секреції гонадотропіну естрогенною та гестогенною активністю етинілестрадіолу та норгестимату. Механізм дії полягає у пригніченні овуляції. Зміна цервікального слизу, рухливість фалопієвих труб і оболонки матки може також впливати на ефективність препарату.

Фармакокінетика.

При пероральному прийомі норгестимат легко всмоктується як сам по собі, так і в поєднанні з етинілестрадіолом. Пікові концентрації у плазмі крові досягаються через 1,5 години. Норгестимат активно метаболізується до норелгестроміну та норгестрелу, які є фармакологічно активними прогестогенами. Метаболіти виводяться з організму поступово. Після прийому міченого С¹⁴-норгестимату 47% радіоактивності виводиться із сечею і майже 37% - з калом. Етинілестрадіол швидко і майже повністю всмоктується при пероральному прийомі. Максимальні концентрації у плазмі досягаються через 1,2 години. Етинілестрадіол метаболізується до гідроксильованих метаболітів та їх глюкуронідів і сульфатних кон'югатів. Період напіввиведення становить 10 — 15 годин.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці.

По 21 таблетці у блістері із ПВХ/алюмінієвої фольги; по 1 або по 3 блістери у картонній пачці.

За рецептом.

Сілаг АГ/ Cilag AG.

Хохштрассе 201, Шаффхаузен 8200, Швейцарія/ Hochstrasse 201, 8200 Schaffhausen, Switzerland.