Глутамінова кислота (Glutamic acid) (271766) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, повідон, кальцію стеарат;
оболонка: суміш для плівкового покриття Opadry II Blue: гіпромелоза, лактози моногідрат, поліетиленгліколь, титану діоксид (Е171), індигокармін (Е132), хіноліновий жовтий (Е104).

Глутамінова кислота - 250 мг

фармакодинаміка. Замінна амінокислота, що бере участь у процесах переамінування амінокислот в організмі, у білковому і вуглеводному обмінах, стимулює окиснювальні процеси, сприяє знешкодженню та виведенню з організму аміаку, підвищує стійкість організму до гіпоксії. Сприяє синтезу ацетилхоліну та АТФ, перенесенню іонів калію, відіграє важливу роль у діяльності скелетних м’язів. Глутамінова кислота належить до нейромедіаторних амінокислот, що стимулюють передачу збудження у синапсах ЦНС.
Фармакокінетика. Глутамінова кислота добре всмоктується при прийомі внутрішньо. Швидко елімінується з крові, накопичуючись переважно у м’язовій і нервовій тканинах, печінці та нирках, проникає через ГЕБ і мембрани клітин. Частково глутамінова кислота під час всмоктування переамінується до утворення аланіну. Під впливом ферменту глутамдекарбоксилази перетворюється у мозку на медіатор — γ–аміномасляну кислоту.
Близько 4–7% її виводиться з сечею у незміненому вигляді, решта утилізується у процесі метаболічних перетворень.

лікування епілепсії, в основному малих нападів з еквівалентами, соматогенних, інволюційних, інтоксикаційних психозів, реактивних станів з явищами депресії, виснаження; при затримці психічного розвитку у дітей, хворобі Дауна, при дитячих церебральних паралічах, поліомієліті (гострий і відновний періоди), при прогресуючій міопатії, для усунення і попередження нейротоксичних явищ, що можуть виникнути при застосуванні ізоніазиду та інших препаратів групи гідразиду ізонікотинової кислоти.

дорослим призначати у разовій дозі 1 г 2-3 рази на добу.
Дітям разові дози становлять: віком 3-6 років — 250 мг, 7-9 років — 0,5-1 г; віком від 10 років — по 1 г.
Кратність прийому — 2-3 рази на добу.
При олігофренії — по 100-200 мг на 1 кг маси тіла хворого протягом кількох місяців.
Приймати за 15-30 хв до їди, при розвитку диспептичних явищ — під час або після їди.
Курс лікування — від 1-2 до 6-12 місяців.
Діти. Лікарський засіб не застосовувати дітям віком до 3 років.

гарячкові стани, підвищена збудливість, різко виражені психотичні реакції, печінкова та/або ниркова недостатність, нефротичний синдром, виразка шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювання органів кровотворення, анемія, лейкопенія.

з боку крові та лімфатичної системи: зниження вмісту гемоглобіну, лейкопенія.
З боку ШКТ: блювання, діарея.
З боку нервової системи: головний біль, підвищена дратівливість, безсоння.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи висипання на шкірі, свербіж, гіперемію.

під час лікування необхідно систематично робити дослідження сечі і крові. При виникненні побічних ефектів рекомендується зменшувати дози лікарського засобу. Глутамінову кислоту можна застосовувати також для усунення нейротоксичних явищ, пов’язаних з прийомом інших препаратів.
Після прийому Глутамінової кислоти слід прополоскати рот слабким р-ном натрію гідрокарбонату.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Застосування у період вагітності і годування грудьми. Даний лікарський засіб не застосовувати у період вагітності або годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Враховуючи можливий вплив лікарського засобу на нервову систему, слід з обережністю застосовувати препарат при керування транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

одночасно з тіаміном і піридоксином (препарати вітамінів групи В) Глутамінову кислоту можна застосовувати для профілактики і лікування нейротоксичних явищ, спричинених вживанням пацієнтом лікарських препаратів ГІНК-групи (гідразиду ізонікотинової кислоти, наприклад, фтивазид, ізоніазид).
При міопатії і м’язовій дистрофії Глутамінова кислота ефективніша у поєднанні з пахiкарпiном або глікоколом.

можливе посилення побічних реакцій.
Лікування: терапія симптоматична, промивання шлунка, застосування ентеросорбентів.

при температурі не вище 25 °С.