Полину гіркого трава (Artemisiae absinthii herba)

Трава полину гіркого - 75 г

Полину гіркого трава (лат. Herba absinthium) застосовується при зниженні апетиту, з метою стимуляції секреторної функції травної системи, а також у лікуванні патології жовчовивідних шляхів (інструкція МОЗ України).

Полину гіркого трава: характеристика лікарської рослинної сировини

Полин гіркий (лат. Artemisia absinthium) — рослина родини складноцвітних (лат. Соmpositae). Також зустрічаються місцеві українські назви полин білий, віниччя. У висоту досягає більш ніж 1 м, має виражений специфічний запах (Рабинович М.И., 1988). Рослина багаторічна. Стебло пряме, у верхній частині розгалужене, уся рослина вкрита короткими волосками, вони надають їй сріблясто-зеленого кольору. Листя перистороздільне. Цвіте в липні–серпні. Суцвіття — складна волоть, квітки дрібні жовті, плід — довгаста бура сім’янка (Котуков Г.Н., 1974). У той же час переважний шлях розмноження полину — вегетативний, відростками від коріння (Szopa A. et al., 2020). Полин широко розповсюджений, він зустрічається у країнах Європи, Азії та на півночі Африки. У нашій країні росте вздовж доріг, берегів річок, на полях, а також як бур’ян на городах, клумбах та біля будинків. Лікарською сировиною є листя та верхівки рослини (до 25 см) із бутонами квіток. Заготовку проводять у період до цвітіння рослини. Трава полину містить глікозиди (переважно абсинтин та його похідні анабсинтин, анабсин, артабсин), вітамін С, фітонциди, каротин (Рабинович М.И., 1988). Ефірна олія містить туйлоїловий спирт, α-туйон (є отруйною речовиною), 3-туйанол, α-кадинен, пінен, гваязулен, бізаболен. Окрім того, полину гіркого трава (лат. Herba absinthium) містить дубильні речовини та органічні кислоти (кавову, бурштинову, яблучну) (Котуков Г.Н., 1974). Біологічну активність рослини забезпечують виявлені у рослині сексвітерпенові лактони (Lachenmeier D.W. еt al., 2006). Біофлавоноїди, переважно кверцетин, кемпферол, апігенін та рутозид, які містяться у Herba absinthium, виявляють антиоксидантний ефект. Herba absinthium виявляє різнобічні біологічні ефекти: протимікробний, антиоксидантний, гепато- та нейропротекторний, нейротрофічний, антидепресивний, протизапальний, знеболювальний, протипухлинний (Szopa A. et al., 2020).

Полину гіркого трава: застосування в народній медицині

Трава полину гіркого багато років застосовувалася в народній медицині. У якості лікарської рослинної сировини вона застосовувалася в Давній Греції, а саме відвари та настої у якості снодійного та послаблювального засобу. У Середньовіччя у Європі рослина застосовувалася для стимуляції апетиту, при метеоризмі, болю у животі. У китайській народній медицині полин застосовувався у лікуванні раку (Szopa A. et al., 2020). І сьогодні Herba absinthium широко застосовується в народній медицині переважно в якості гіркоти для стимуляції апетиту, покращення травлення, у лікуванні метеоризму та закрепів. Окрім того, настої трави полину гіркого у формі клізм рекомендуються для дегельментизації при інвазії круглими червами (наприклад при аскаридозі, опісторхозі). Полин застосовується також у лікуванні алкоголізму. Відвар з трави полину застосовується місцево при захворюваннях суглобів, забоях, трофічних виразках та ранах, що тривало не загоюються. Окрім того, полин застосовується у якості антипіретичного засобу та в терапії ожиріння (Котуков Г.Н., 1974), жовтухи та спленомегалії (Szopa A. et al., 2020). Настій трави полину гіркого застосовують при ринітах та головному болю, у формі спринцювань — при ерозії шийки матки та бактеріальному вагінозі, що супроводжується рясними виділеннями, внутрішньо — при сечокам’яній хворобі та у якості додаткового засобу при раку шлунка та прямої кишки (Пастушенков Л.В., 1989).

Полину гіркого трава: місце в сучасній медицині

Біологічно активні речовини, які містяться у траві полину гіркого, сприяють покращенню травлення за допомогою різноманітних механізмів. Так, за рахунок подразнення нервових закінчень слизової оболонки язика рефлекторно підвищується секреція шлункового соку. Також активні речовини полину стимулюють нервові закінчення шлунка та кишечнику, за рахунок чого покращується моторика та розширюються дрібні судини (венули, артеріоли, капіляри) слизової оболонки, тобто збільшується кровообіг. Цікаво, що Herba absinthium, не викликає значного збільшення секреції шлункового соку у здорових людей. Цей ефект здебільшого відмічають у пацієнтів зі зниженою кислотоутворювальною функцією шлунка. Виявлено, що у здорових добровольців після прийому настоянки полину знижувалися периферичний судинний опір та серцевий викид. Зміни постпрандіальної гемодинаміки у шлунковій фазі травлення поряд із збільшенням кровозабезпечення описані як вірогідний механізм стимуляції травлення (Szopa A. et al., 2020). У результаті досліджень доведений антибактеріальний ефект полину гіркого (Moslemi H.R. еt al., 2012). Встановлено, що речовиною, що чинить антибактеріальну дію, є ненасичений вуглеводень — капілін (Гусев Н.Ф. и соавт., 2014). Гепатопротекторні та протизапальні властивості даної рослини також підтверджені у дослідженнях (Lee H.G. еt al., 2004; Amat N. et al., 2010). Протиракові властивості полину гіркого трави пояснюються стимуляцією апоптозу ракових клітин. Полину гіркого трава ефективна у якості додаткового засобу в терапії АГ, епілепсії та епілептиформних судом, доведений імуномодулюючий ефект даної рослини (Szopa A. et al., 2020). Біологічно активні речовини, що містяться у A. absinthium, також проявляють антипіретичні та знеболювальні ефекти, дещо менш виражені, ніж у ацетилсаліцилової кислоти. Нейропротекторний ефект A. absinthium пояснюється вмістом сексвітерпеноїдного димеру каруїфоліну D (Кароматов И.Д., Каххорова С.И.К., 2018). У результаті досліджень встановлено, що ця сполука інгібувала продукцію прозапальних медіаторів та активних форм кисню в мікрогліальних клітинах, зменшуючи таким чином вираженість оксидативного стресу. Також продемонстровано зниження рівня протеїнкінази С та стресактивованих протеїнкіназ (JNK). Таким чином, трава A. absinthium та препарати на її основі є потенційним засобом для попередження пошкодження тканин головного мозку при інсульті. Автори дослідження зробили висновки щодо можливості застосування A. absinthium у лікуванні нейродегенеративних неврологічних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера або Паркінсона. У народній медицині трава полину гіркого застосовувалася для корекції порушень пам’яті та зниження концентрації уваги. У результаті сучасних досліджень встановлено, що A. absinthium має значну спорідненість як до мускаринових, так і нікотинових рецепторів, що пояснює прокогнітивні ефекти даної рослини. Значний вміст флавоноїдів та фенольних сполук, їх синергічна дія пояснюють антиоксидантну активність A. absinthium (Szopa A. et al., 2020). У той же час необхідно пам’ятати, що рослина отруйна, та не слід перевищувати рекомендовані дози та кратність прийому. При передозуванні трави полину гіркого розвиваються нудота, блювання, закреп, нервове збудження, галюцинації. Тривалий прийом полину може призвести до розвитку анемії (Szopa A. et al., 2020).

Полину гіркого трава: висновки

Трава полину гіркого застосовується у гастроентерології в лікуванні гіпоацидних станів, зниження апетиту і навіть анорексії. Трава полину гіркого виявляє різнобічні біологічні ефекти, зумовлені взаємодоповнювальною та взаємопосилювальною дією біологічно активних речовин, що входять до її складу. Не рекомендується застосовувати траву полину гіркого довше 1 міс (Szopa A. et al., 2020). Широко застосовується дана рослина і в народній медицині, фітотерапії та гомеопатії. Властивості даної рослини вивчають і сьогодні.