АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ:

Амброксол належить до лікарських засобів, що діють на респіраторну систему, муколітичних препаратів. Отже, показання амброксолу ― секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхолегеневих захворюваннях, пов’язаних з порушенням секреції й транспорту слизу. Встановлено, що амброксол володіє кількома терапевтичними ефектами: 1) секретолітичною активністю (полегшує відкашлювання і зменшує вираженість продуктивного кашлю); 2) протизапальною та антиоксидантною активністю; 3) місцевим анестезувальним ефектом через блокування натрієвих каналів на рівні клітинної мембрани; 4) зменшенням кількості загострень ХОЗЛ; 5) знеболювальним ефектом — це нова фармакологічна дія, яка може бути важлива в терапії гострих інфекцій дихальних шляхів; 6) при одночасному призначенні з антибіотиками підвищує їх концентрацію в бронхіальному секреті та мокротинні. Ефективність та безпека амброксолу добре відомі (Malerba М. et al., 2008).

Амброксол ― терапія захворювань дихальних шляхів

Амброксол ― активний метаболіт бромгексину, який, у свою чергу, є синтетичним похідним алкалоїду вазицину. Тому дія його є аналогічною бромгексину, хоча він перевершує його і за швидкістю настання терапевтичного ефекту, і в аспекті відсутності негативних властивостей, притаманних останньому (здатність викликати бронхіальну обструкцію і виражений протикашльовий ефект) (Klyachkina I.L., 2015).
Дихальні шляхи людини вислані епітелієм, який є спеціально пристосованими клітинами, які виконують багато важливих функцій, а саме: секреція слизу, захист, виведення подразнювальних речовин. Одним з основних факторів цієї системи захисту є секрет, який покриває поверхню мембрани. Щоб видалити мікробів і забруднювальні речовини з дихальних шляхів, секрет постійно і стабільно, як по ескалатору, переміщається вдень і вночі. Здорові люди зазвичай не помічають цього транспорту. Інфекція дихальних шляхів, що супроводжується кашлем, порушує його. Мета терапії — відновлення транспорту, а не непомітне стримування утворення слизу. Тому необхідно відновити склад бронхіального секрету і реологічні властивості (в’язкість, еластичність, адгезія). Амброксол впливає на цю систему з кількох сторін (Wunderer Н. et al., 2009).
Препарат Амброксол створює сприятливі умови для відділення і виведення слизу з дихальних шляхів, а також зменшення вираженості кашлю. Зазвичай призначається секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхолегеневих захворюваннях, пов’язаних з порушенням бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу (інструкція МОЗ України).
На даний час муколітичні лікарські засоби застосовуються для очищення дихальних шляхів, які, впливаючи на в’язко-еластичні властивості й адгезивність бронхіального секрету (БС), полегшують його експекторацію. Препарати, синтезовані спеціально для впливу на БС, очищення дихальних шляхів від патологічного вмісту, називають мукоактивними. Відповідно до переважного механізму дії їх можна класифікувати як відхаркувальні (експекторанти), мукорегулятори, муколітики і мукокінетики (Klyachkina I.L., 2015). Однак, крім здатності виконувати певні функції із секреції з дихальних шляхів, ці сполуки мають здатність модулювати інші механізми, які беруть участь в аномальних виділеннях. Немукоактивні функції, притаманні препарату, можуть мати сприятливий вплив на структуру і функції дихальних шляхів. Крім мукокінетичного і секретогенного ефектів, амброксол продемонстрував відмінну антиоксидантну, протизапальну, місцеву анестезувальну активність, а також стимулював синтез і вивільнення сурфактанта. Крім того, були виявлені деякі противірусні та бактерицидні властивості препарату. Ці ефекти можуть краще пояснити клінічні результати, які спостерігаються при різних захворюваннях дихальних шляхів, і мають додатковий терапевтичний потенціал. Однак необхідні подальші дослідження для визначення клінічної значущості цих немуколітичних ефектів (Paleari D. et al., 2011).

Невралгія трійчастого нерва. Експериментальні препарати при нейропатичному болю

Невралгія трійчастого нерва важко піддається лікуванню. Муколітичний лікарський засіб амброксол діє як сильний місцевий анестетик, є приблизно в 40 разів сильнішим, ніж лідокаїн. Він переважно інгібує канал підтипу Nav1.8. Тому прийшли до висновків, що буде розумним застосувати амброксол для лікування нейропатичного болю (невралгія лицьового нерва), що не відповідає на інші стандартні варіанти терапії. У результаті дослідження вперше повідомлялося про клінічно значуще знеболення після застосування 20% крему, діючою речовиною якого є амброксол, у пацієнтів з невралгією трійчастого нерва. Таким чином, з огляду на позитивний профіль безпеки необхідно провести додаткові дослідження амброксолу для зовнішнього застосування (Kern K.U. et al., 2019).
Вплив амброксолу на біоплівку Haemophilus influenzae, його бактерицидна дія
В одному з досліджень з аденоїдів дітей з аденоїдальною гіпертрофією були виділені 30 штамів Haemophilus influenzae. Після цього було відібрано 2 штами, які могли створювати більш сильні біоплівки. Потім досліджували вплив амброксолу на ці біоплівки (визначали за допомогою кристалічного фіолетового), а структуру біоплівок спостерігали за допомогою скануючого електронного мікроскопа. Кількість же життєздатних бактерій у біоплівках після обробки амброксолом визначали за кількістю бактерій, що виросли в бакпосіві. Було зафіксовано, що амброксол руйнує біоплівку Haemophilus influenzae і має бактерицидну активність in vitro (цей ефект залежав від дози) (Gao X. et al., 2014).

Ефективність таблеток амброксолу при фарингіті

Фарингіт, або біль у горлі ― широко поширений, в основному самообмежувальний стан, за якого більшість людей не звертаються за медичною допомогою. Полоскання горла, пиття теплих рідин і пероральні жарознижувальні або знеболювальні препарати є загальними підтримувальними методами лікування. Амброксол пастилки/таблетки продаються в багатьох країнах світу для зменшення вираженості болю. Тому місцева анестезувальна дія амброксолу, блокатора натрієвих каналів, може бути ефективною для полегшення симптомів запалення. Було проведено систематичний огляд. У результаті встановлено, що пастилки амброксолу більш ефективні протягом 3 год для локального зменшення вираженості болю у дорослих пацієнтів з фарингітом у порівнянні з плацебо-пастилками зі смаком м’яти. Загальні результати терапії частіше оцінювали як гарні або дуже гарні за 4-бальною шкалою Лайкерта в порівнянні з плацебо через 1, 2 або 3 доби. Більше 50% пацієнтів повідомили про ефективне зменшення вираженості болю («дуже добре» або «добре») через 1 добу. Побічні ефекти, що спостерігалися, виявлялися більш часто в групі амброксолу, але були слабкими або могли бути пов’язані із загальним станом, супутніми захворюваннями пацієнтів. Для дослідження всі добровольці були відібрані на підставі клінічної картини, щоб мінімізувати наявність стрептококової інфекції горла, і не отримували супутніх антибіотиків. Це відповідає рекомендаціям більшості європейських посібників. Однак розсмоктування пастилок зі смаком м’яти є популярним засобом для зменшення вираженості болю. І цілком імовірно, що льодяники зі смаком м’яти ― це не просто плацебо. І, ймовірно, вони зменшують вираженість болю за рахунок збільшення відтоку слини і зменшення сухості слизової оболонки порожнини рота. Таким чином, зроблено висновки, що амброксол більш ефективний для зменшення вираженості гострого болю в горлі (протягом 3 год), ніж льодяники зі смаком м’яти. Однак додаткові переваги застосування амброксолу після 3 год залишаються незрозумілими, враховуючи те, що більше 50% пацієнтів, що використовують пастилки зі смаком м’яти для полегшення болю, повідомили про високу або дуже високу їх ефективність через 1 добу. Амброксол є безпечним препаратом для окремих пацієнтів з переважно місцевими симптомами захворювання. Але для хворих із супутніми системними симптомами інші препарати можуть бути більш ефективними (Chenot J.F. et al., 2014).

Вплив амброксолу на зростання Candida albicans і утворення біоплівки

Як правило, початок розвитку кандидозу характеризується появою біоплівки Candida albicans, яка пов’язана з декількома захворюваннями, включаючи кандидоз порожнини рота у осіб молодого і літнього віку. Метою одного з досліджень було вивчення фунгіцидної активності in vitro, а також антибіоплівкової активності амброксолу проти зростання C. albicans. Була визначена мінімальна інгібуюча концентрація амброксолу, необхідна для пригнічення росту грибів, ― 1 мг в 1 мл розчину. Одночасно антибіоплівкову активність амброксолу оцінювали за допомогою флуоресцентної мікроскопії. У результаті дослідження було встановлено, що амброксол в концентрації 2 мг в 1 мл розчину виявляв більш високу фунгіцидну активність, ніж амброксол у концентрації 3 мг в 1 мл розчину тербінафіну (препарат порівняння) ― одного з найбільш поширених протигрибкових препаратів. Крім того, було встановлено, що амброксол ефективно інгібує утворення біоплівки C. albicans і виявляє фунгіцидну дію проти грибкових клітин, включених у попередньо сформовану біоплівку (Rene H.D. et al., 2014).

Висновок

Препарат Амброксол часто застосовують у якості муколітичного лікарського засобу при респіраторних захворюваннях, пов’язаних з підвищеним виробленням слизу, таких як гострий або хронічний бронхіт. Крім того, амброксол застосовується місцево (пастилки) для лікування фарингіту, пов’язаного з ГРВІ. Крім впливу амброксолу на регуляцію слизу і місцеву анестезуючу дію, існує широкий спектр фармакологічних протизапальних властивостей препарату, вони були продемонстровані in vitro і in vivo. Сюди належить: участь у захисті від окисного нітрозативного стресу, підвищення захисних сил організму, зниження рівня прозапальних цитокінів і метаболітів арахідонової кислоти, хемотаксису запальних клітин і перекисного окиснення ліпідів тканин (Beeh K.M. et al., 2008).
Протягом тривалого періоду часу амброксол застосовується в терапії захворювань дихальних шляхів. У 2002 р. були випущені таблетки амброксолу для розсмоктування в порожнині рота з метою зменшення вираженості болю в горлі (місцевий анестезувальний ефект препарату). Детальні дослідження амброксолу з використанням сучасних фармакологічних методів продемонстрували додаткові цікаві результати: було встановлено, що амброксол впливає на нейронні потенціалзалежні Na⁺, а також на Са²⁺ канали й ефективно зменшує вираженість хронічного запального і невропатичного болю у гризунів. Виникає питання: чи впливає амброксол безпосередньо на ЦНС, або ж його вплив можна пояснити тільки периферичною дією. Ця проблема була вирішена шляхом повторного вивчення фармакокінетики, а також токсикології амброксолу. Дійшли висновку, що навіть при найвищих клінічно застосовуваних дозах амброксол не має значного прямого впливу на ЦНС. При клінічно значущих концентраціях у плазмі крові амброксол або не проникає через гематоенцефалічний бар’єр, або його концентрація в головному мозку занадто низька, щоб викликати відповідні ефекти. Анальгезивну ж дію амброксолу при системному введенні тваринам або при місцевому застосуванні у людей може бути пояснено індукованою амброксолом блокадою іонних каналів у периферичних нейронах (Weiser T., 2008).

ІНСТРУКЦІЯ МОЗ:

Амброксол-Дарниця таблетки 30 мг, Дарниця ФФ ПрАТ (Україна, Київ)

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Склад:

діюча речовина: ambroxol;

1 таблетка містить амброксолу гідрохлориду 30 мг;

допоміжні речовини: лактоза моногідрат, крохмаль кукурудзяний, целюлоза мікрокристалічна, кремнію діоксид колоїдний безводний, кислота стеаринова.

Лікарська форма.

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору плоскоциліндричної форми з фаскою і рискою, допускається наявність ледь помітних сіруватих вкраплень.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовуються при кашлі та застудних захворюваннях. Муколітичні засоби. Код АТХ R05C B06.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Доведено, що діюча речовина лікарського засобу амброксол гідрохлорид збільшує секрецію залоз дихальних шляхів. Амброксол посилює виділення легеневого сурфактанта і стимулює циліарну активність, внаслідок чого полегшується відділення слизу та його виведення (мукоциліарний кліренс). Активація секреції рідини і збільшення мукоциліарного кліренсу полегшують виведення слизу та зменшують кашель.

Місцевий анестезуючий ефект амброксолу спостерігали на моделі кролячого ока, що може пояснюватися властивостями блокування натрієвих каналів. Дослідження in vitro показали, що амброксол блокує нейронні натрієві канали; зв'язування — оборотне і залежить від концентрації. У дослідженнях in vitro виявили, що амброксолу гідрохлорид значно зменшує вивільнення цитокіну з крові та кількість тканинних мононуклеарних і поліморфнонуклеарних клітин.

У результаті клінічних випробувань із залученням пацієнтів з фарингітом доведено значне зменшення болю і почервоніння в горлі при застосуванні лікарського засобу. Ці фармакологічні властивості, що призводять до швидкого послаблення болю та пов'язаного з болем дискомфорту в носовій порожнині, у ділянці вуха і трахеї при вдиху, відповідають даним додаткового спостереження симптомів у ході клінічних досліджень ефективності амброксолу при лікуванні верхніх відділів дихальних шляхів.

Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищуються концентрації антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, еритроміцину) у бронхолегеневому секреті та у мокроті.

Фармакокінетика.

Абсорбція амброксолу швидка і досить повна, з лінійною залежністю у терапевтичному діапазоні. Максимальні рівні у плазмі крові досягаються через 1–2,5 години при пероральному прийомі лікарських форм швидкого вивільнення.

При пероральному прийомі розподіл амброксолу гідрохлориду з крові до тканин швидкий і різко виражений, з найвищою концентрацією активної речовини у легенях.

Період напіввиведення з плазми становить 10 годин. Загальний кліренс знаходиться у межах 660 мл/хв, нирковий кліренс становить приблизно 8% загального кліренсу.

У пацієнтів із порушенням функції печінки виведення амброксолу гідрохлориду зменшене, що зумовлює в 1,3–2 рази вищий рівень у плазмі крові. Але оскільки терапевтичний діапазон лікарського засобу досить широкий, зміна дозування не потрібна.

Вік та стать не мають клінічно значущого впливу на фармакокінетику амброксолу, тому корекція дозування не потрібна.

Прийом їжі не впливає на біодоступність амброксолу гідрохлориду.

Клінічні характеристики.

Показання.

Секретолітична терапія при гострих і хронічних бронхопульмональних захворюваннях, пов'язаних із порушеннями бронхіальної секреції та ослабленням просування слизу.

Протипоказання.

Гіперчутливість до амброксолу гідрохлориду або до інших компонентів лікарського засобу.

У разі рідкісних спадкових станів, через які можлива несумісність із допоміжною речовиною лікарського засобу (див. розділ «Особливості застосування»), прийом лікарського засобу протипоказаний.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Після застосування амброксолу гідрохлориду підвищується концентрація антибіотиків (амоксициліну, цефуроксиму, цефалексину, окситетрацикліну, еритроміцину, доксицикліну) у бронхолегеневому секреті та у мокротинні.

Одночасне застосування лікарського засобу та засобів, що пригнічують кашель, може призвести до надмірного накопичення слизу внаслідок пригнічення кашльового рефлексу. Тому така комбінація можлива тільки після ретельної оцінки лікарем співвідношення очікуваної користі та можливого ризику.

Відсутні повідомлення щодо небажаних взаємодій з іншими медичними лікарськими засобами.

Особливості застосування.

На початку лікування можливе посилення кашлю.

Пацієнтам із порушенням функції нирок або тяжким ступенем печінкової недостатності слід приймати лікарський засіб тільки після консультації з лікарем. При застосуванні амброксолу, як і будь-якої діючої речовини, яка метаболізується в печінці, а потім виводиться нирками, відбувається накопичення метаболітів, які утворюються в печінці у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю.

Усього кілька повідомлень надійшло про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла), які пов'язані із застосуванням відхаркувальних засобів, таких як амброксолу гідрохлорид. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання у пацієнтів і/або одночасним застосуванням іншого лікарського засобу. Також на початковій стадії синдрому Стівенса-Джонсона або синдрому Лайєлла у пацієнтів можуть бути неспецифічні, подібні до ознак початку грипу симптоми, такі як пропасниця, ломота, риніт, кашель і біль у горлі. Помилково при таких неспецифічних, подібних до ознак початку грипу симптомах можна застосувати симптоматичне лікування лікарськими засобами проти кашлю і застуди. Тому при появі нових уражень шкіри або слизових оболонок слід негайно звернутися за медичною допомогою та припинити лікування амброксолу гідрохлоридом.

Лікарський засіб містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід приймати Амброксол-Дарниця.

Не слід застосовувати пацієнтам з виразковою хворобою шлунка або дванадцятипалої кишки та пацієнтам з захворюваннями дихальної системи, що протікають з утворенням великої кількості рідкого мокротиння. При порушенні бронхіальної моторики та посиленій секреції слизу (наприклад, при такому рідкісному захворюванні, як первинна циліарна дискінезія) лікарський засіб слід застосовувати з обережністю, оскільки амброксол може посилювати секрецію слизу.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Амброксолу гідрохлорид проникає через плацентарний бар'єр. Дослідження на тваринах не виявили прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, розвиток ембріона/плода, пологи чи постнатальний розвиток.

У результаті клінічних досліджень застосування амброксолу гідрохлориду після 28-го тижня вагітності не виявлено жодного шкідливого впливу на плід.

Однак слід дотримуватися звичних застережних заходів стосовно прийому ліків під час вагітності. Особливо не рекомендується застосовувати лікарський засіб у І триместрі вагітності.

Лікарський засіб проникає у грудне молоко. Хоча не очікується небажаного впливу на немовлят, Амброксол-Дарниця не рекомендується застосовувати у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає даних щодо впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами не проводилися. Однак слід враховувати можливість розвитку запаморочення при застосуванні лікарського засобу.

Спосіб застосування та дози.

Дорослим та дітям віком від 12 років застосовувати по 1 таблетці 3 рази на добу протягом перших 2–3 днів (еквівалентно 90 мг амброксолу гідрохлориду на добу). Лікування продовжувати застосуванням 1 таблетки 2 рази на добу (еквівалентно 60 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

Дітям віком від 6 до 12 років застосовувати по ¹/₂ таблетки 2–3 рази на добу (еквівалентно 30–45 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

У разі необхідності терапевтичний ефект для дорослих та дітей віком від 12 років може бути підсилений застосуванням 2 таблеток 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг амброксолу гідрохлориду на добу).

Таблетки слід ковтати цілими з достатньою кількістю рідини (наприклад, з водою, чаєм або фруктовим соком) після прийому їжі.

Лікарський засіб не слід застосовувати довше 4–5 днів без консультації лікаря.

Діти.

Застосовувати дітям віком від 6 років у разі неможливості застосовування інших лікарських форм.

Передозування.

Симптоми. Лікарський засіб добре переноситься після перорального застосування у дозі до 25 мг/кг на добу. Після передозування амброксолом не спостерігалося тяжких ознак інтоксикації. Повідомлялося про випадки короткотермінового неспокою та діареї.

За аналогією з доклінічними дослідженнями, надмірне передозування може призвести до гіперсалівації, позивів до блювання, блювання та зниження артеріального тиску.

Лікування. Невідкладні заходи, такі як стимуляція блювання та промивання шлунка, загалом не показані і повинні застосовуватися у разі гострої інтоксикації. Рекомендовано симптоматичне лікування.

Побічні реакції.

З боку органів чуття: дисгевзія (розлад смаку).

З боку респіраторної системи, органів грудної клітки та середостіння: сухі хрипи, сухість у роті та дихальних шляхах, зниження чутливості у глотці, ринорея, бронхоспазм, диспное (як симптом реакції гіперчутливості).

З боку шлунково-кишкового тракту: нудота, блювання, зниження чутливості у ротовій порожнині, сухість у роті, слинотеча, сухість у горлі, печія, біль у животі, диспептичні явища, діарея, запор.

З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, слабкість,

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи кропив'янку, ангіоневротичний набряк, в окремих випадках — анафілактичні реакції (включаючи анафілактичний шок) та інші алергічні реакції.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірний висип, свербіж, дерматит. Вкрай рідко повідомлялось про тяжкі ураження шкіри: синдром Стівенса-Джонсона та синдром Лайєлла, пов'язані із застосуванням муколітичних засобів, таких як амброксол. Здебільшого їх можна було пояснити тяжкістю перебігу основного захворювання або одночасним застосуванням іншого лікарського засобу. При появі шкірних реакцій або реакцій на слизових оболонках хворому слід припинити застосування лікарського засобу та звернутися до лікаря.

Загальні розлади та реакції в місці введення: дизурія, збільшене потовиділення, гарячка, реакції з боку слизових оболонок.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки в пачці.

Категорія відпуску.

Без рецепта.

Виробник.

ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця».

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Україна, 02093, м. Київ, вул. Бориспiльська, 13.