Супервіт (Supervit) (270627) - інструкція із застосування ATC-класифікація

1 таблетка містить:
вітамін А (у вигляді ретинолу ацетату) 2666 МО;
вітамін D₃ (у вигляді холекальциферолу) 200 МО (5 мкг);
вітамін Е (у вигляді α-токоферолу ацетату) 14,9 МО;
вітамін В₁ (у вигляді тіаміну мононітрату) 1,4 мг;
вітамін В₂ (рибофлавін) 1,6 мг;
вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) 2 мг;
вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) 1 мкг;
вітамін РР (нікотинамід) 18 мг;
вітамін В₅ (пантотенова кислота) у вигляді кальцію D-пантотенату 6 мг;
кислота фолієва 100 мкг;
вітамін С (кислота аскорбінова) 60 мг;
залізо (у вигляді заліза фумарату) 14 мг;
цинк (у вигляді цинку оксиду) 15 мг;
мідь (у вигляді міді оксиду) 2 мг;
марганець (у вигляді марганцю сульфату моногідрату) 2,5 мг;
хром (у вигляді хрому хлориду (ІІІ)) 50 мкг;
селен (у вигляді натрію селенату) 50 мкг;
йод (у вигляді калію йодиду) 150 мкг.
Допоміжні речовини: кислота аскорбінова; сорбіт (Е420); лактоза, моногідрат; цукор; циклодекстрин; крохмаль картопляний; аспартам (Е951); калію ацесульфам; ароматизатор «Чорна смородина»; магнію стеарат; кремнію діоксид колоїдний безводний; кислота стеаринова; повідон.

Ретинолу ацетат (витамин А) - 2666 МО

Вітамін D (колекальциферол) - 200 МО

Вітамін Е - 14,9 МО

Тіаміну мононітрат - 1,4 мг

Рібофлавін (витамин В2) - 1,6 мг

Піридоксину гідрохлорид - 2 мг

Ціанокобаламін - 1 мкг

Нікотинамід - 18 мг

Кислота пантотенова - 6 мг

Кислота фолієва - 100 мкг

Кислота аскорбінова - 60 мг

Залізо - 14 мг

Цинк - 15 мг

Мідь - 2 мг

Марганець - 2,5 мг

Хром - 50 мкг

Селен - 50 мкг

Йод - 150 мкг

фармакодинаміка. Комбінований лікарський засіб, що містить вітаміни, макро- і мікроелементи, які регулюють метаболічні процеси. Фармакологічна дія зумовлена властивостями його компонентів.
Вітамін А (ретинолу ацетат) забезпечує правильний ріст і нормальний стан кісток та епітеліальних тканин, зору та імунної системи.
Вітамін D (колекальциферол) регулює метаболізм кальцію та фосфору.
Вітамін Е (α-токоферолу ацетат) запобігає окисненню поліненасичених жирних кислот у мембранах.
Вітамін В₁ (тіаміну гідрохлорид) необхідний кофермент у метаболізмі вуглеводів і передачі нервового імпульсу.
Вітамін В₂ (рибофлавін) є частиною флавін мононуклеотиду (ФМН) і флавін аденін динуклеотиду (ФАД), переважно необхідних для обміну речовин.
Вітамін В₆ (піридоксину гідрохлорид) необхідний для ферментів, що беруть участь в обміні речовин, а також для синтезу нейротрансмітерів і гемоглобіну.
Вітамін В₁₂ (ціанокобаламін) функціонує як кофермент у синтезі нуклеїнових кислот і разом із фолієвою кислотою залучається у метаболічні процеси.
Нікотинамід (вітамін РР) є частиною кофакторів НАД (Н) і НАДФ (Н) та частиною фактора толерантності до глюкози.
Пантотенова кислота (вітамін В₅) функціонує перш за все як частина коферменту А і бере участь у продукуванні гормонів та антитіл.
Фолієва кислота необхідна для клітинного поділу та в метаболічних процесах разом із вітаміном В₁₂.
Вітамін С (кислота аскорбінова) необхідний для росту і нормального стану кісток, шкіри, зубів, капілярного ендотелію та імунної системи.
Залізо необхідне для функціонування гемоглобіну і як частина кисневого резервуара у м’язах.
Цинк входить до складу різних ферментів, наприклад для синтезу та метаболізму жирів і білків.
Мідь використовується у метаболічних реакціях і в синтезі білка.
Марганець є активатором і забезпечує різні ферментні реакції в організмі.
Хром є частиною фактора толерантності до глюкози і необхідний для нормального обміну речовин.
Селен функціонує разом із вітаміном Е для захисту від окиснення і як складова частина ферментів.
Йод — необхідний компонент тиреоїдних гормонів.
Фармакокінетика. Не досліджувалася.

профілактика дефіциту вітамінів і мінералів у дорослих та лікування дітей віком від 4 років при недостатньому надходженні вітамінів і мінералів, пов’язаному з неправильним харчуванням і станами, що супроводжуються підвищеною потребою у вітамінах і мінералах (період росту, захворювання, період одужання) або при порушенні всмоктування (шлунково-кишкові захворювання, діарея).

лікарський засіб призначати дітям віком від 4 років та дорослим по 1 таблетці на добу. Застосовувати внутрішньо під час їди або одразу після неї. Таблетки слід розжовувати. Тривалість курсу лікування визначається індивідуально залежно від стану хворого.
Діти. Лікарський засіб застосовувати дітям віком від 4 років.

підвищена чутливість до компонентів лікарського засобу, гіперкальціємія, гіперкальціурія, ниркова недостатність, нефролітіаз, нефрит, нефроз, нефрозонефрит, туберкульоз легень (активна форма), непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози–галактози, хронічний гломерулонефрит, саркоїдоз в анамнезі, гіпервітаміноз А, Е і D, тромбофлебіт, виражені порушення функції нирок, подагра, гіперурикемія, фенілкетонурія, еритремія, еритроцитоз, тромбоемболія, тиреотоксикоз, хронічна серцева недостатність, активна виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки (у зв’язку з можливим підвищенням кислотності шлункового соку), одночасний прийом ретиноїдів, селену, порушення обміну заліза чи міді.

рекомендовані дози зазвичай добре переносяться, проте в осіб із підвищеною чутливістю можуть виникати побічні реакції.
З боку імунної системи: алергічні реакції, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, гіпертермію.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання, кропив’янка, свербіж, почервоніння шкіри, бронхоспазм.
З боку травного тракту: диспептичні розлади, нудота, блювання, біль у шлунку, відрижка, запор, діарея, збільшення секреції шлункового соку, печія.
З боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, сонливість.
Інші: порушення зору, пітливість, можливе забарвлення сечі у жовтий колір.
При тривалому застосуванні у високих дозах можуть виникнути: подразнення слизової оболонки травного тракту, аритмія, парестезії, гіперурикемія, зниження толерантності до глюкози, гіперглікемія, транзиторне підвищення активності АсАТ, ЛДГ, ЛФ, порушення функції нирок, сухість і тріщини на долонях і ступнях, випадіння волосся, себорейні висипання, зміни показників сечі, підвищення вмісту кальцію в крові та сечі, кальциноз м’яких тканин, нирок, легень, судин; зниження згортання крові.

з обережністю призначати при ураженнях печінки, пептичній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки в анамнезі, жовчнокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, цукровому діабеті, пацієнтам із новоутвореннями, із захворюваннями нирок в анамнезі, схильністю до тромбоутворення та кровотеч (гемофілія, тромбоцитопенія, тромбоцитопатії).
Лікарський засіб можна застосовувати у звичайній дозі пацієнтам із непереносимістю глютену.
Хворі на цукровий діабет можуть застосовувати лікарський засіб, але їм слід враховувати, що у добовій дозі міститься 0,456 г цукру. У кожній жувальній таблетці міститься 0,456 г цукру.
Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у лікарському засобі рибофлавіну.
Лікарський засіб не рекомендується застосовувати разом з іншими полівітамінами та мікроелементами, оскільки можливе передозування.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід застосовувати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Лікарський засіб містить йод, особам із захворюванням щитовидної залози слід проконсультуватися з лікарем щодо доцільності застосування препарату.
Не перевищувати рекомендовану дозу.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Оскільки досліджень щодо безпеки застосування лікарського засобу у період вагітності чи годування грудьми не проводили, не слід застосовувати його цій категорії пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Дослідження впливу лікарського засобу на здатність керувати транспортними засобами чи працювати з іншими (потенційно небезпечними) механізмами не проводили. Проте слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій з боку нервової системи, що виникають під час застосування лікарського засобу (сонливість, запаморочення).

вітамін А та Е взаємно посилюють дію і є синергістами. Ретинол знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно приймати з нітритами і колестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. Вітамін А не можна назначати з ретиноїдами, тому що їх комбінація є токсичною.
Препарати, що містять залізо, срібло, пригнічують дію вітаміну Е. Вітамін Е не можна застосовувати разом із препаратами заліза, срібла, засобами, що мають лужне середовище (натрію гідрокарбонат, трисамін), антикоагулянтами непрямої дії (дикумарин, неодикумарин).
Альфа-токоферолу ацетат посилює ефект стероїдних та НПЗП (натрію диклофенак, ібупрофен, преднізолон).
Вітамін С посилює дію і токсичність сульфаніламідів (можливість кристалурії), пеніциліну, підвищує всмоктування заліза, знижує ефективність гепарину та непрямих антикоагулянтів. Всмоктування вітаміну С знижується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами.
Вітамін В₁, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію. ПАСК, циметидин, препарати калію, алкоголь зменшують всмоктування вітаміну В₁₂.
Вітамін В₆ послаблює дію леводопи, запобігає або зменшує вираженість токсичних проявів, які спостерігаються при застосуванні ізоніазиду та інших протитуберкульозних препаратів.
Фолієва кислота знижує концентрації фенітоїну в плазмі крові, з іншими протиепілептичними засобами можливе взаємне зниження клінічної ефективності.
Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і знижує ефективність антибактеріальних препаратів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроцикліну, тетрацикліну і лінкоміцину).
Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця.
При одночасному застосуванні з хініном можуть посилитися геморагії. Активність вітаміну D₃ може знижуватися при його одночасному застосуванні з фенітоїном або барбітуратами. Лікарський засіб уповільнює всмоктування блокаторів бета-адренорецепторів та антикоагулянтів непрямої дії.
У зв’язку з цим лікарський засіб рекомендується приймати за або через 2 год після прийому інших препаратів. Для запобігання зниженню всмоктування тіофосфатів або фториду натрію рекомендується приймати препарат не раніше ніж через 1 год після їх прийому. При одночасному застосуванні діуретиків групи тіазидів підвищується ризик виникнення гіперкальціємії. Колестирамін, проносні препарати (парафінова олія) знижують абсорбцію вітаміну D₃.
Антацидні препарати, що містять алюміній, магній, кальцій, а також колестирамін зменшують всмоктування заліза, що входить до складу лікарського засобу.

симптоми. При передозуванні лікарським засобом можливе посилення проявів побічних реакцій, здуття живота. При передозуванні залізом можливі нудота, блювання, діарея, біль у животі, гематемези, ректальна кровотеча, млявість, гостра судинна недостатність. Можуть також виникнути гіперглікемія та ацидоз.
Передозування вітаміну D₃ cпричиняє порушення з боку серцево-судинної системи та нирок.
Лікування. При проявах ознак передозування застосування таблеток слід припинити. Необхідно викликати блювання та ввести в організм велику кількість рідини і дотримуватися дієти з обмеженою кількістю вітаміну D₃. Подальше лікування симптоматичне.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C у недоступному для дітей місці.