Магне-B6^® (Magne-B6^®) (270403) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Магнію лактат дигідрат - 186 мг

Магнію підолат - 936 мг

Піридоксину гідрохлорид - 10 мг

Магне-В₆ — популярний препарат, котрий застосовується не лише за призначенням лікуючого лікаря після проведення лабораторних аналізів, а й як самолікування (без рецепта). У чому ж секрет його популярності, незважаючи на відсутність переконливих даних стосовно його ефективності відповідно до Кокранівського співробітництва?
Вітамінами називають біоорганічні сполуки, які є невід’ємними компонентами обміну речовин. Ці біомолекули не синтезуються в організмі людини, вони надходять з продуктами харчування. Вітаміни, на відміну від ліпідів, білків і вуглеводів, належать до мікроелементів харчування, їх добова потреба становить міліграми або частки міліграмів, тим не менш вони є життєво необхідними.
Вітамін В₆ був відкритий у 1938–1939 рр. Його відкриття зумовили спостереження за експериментальними тваринами, котрих годували особливою дієтою. У цих тварин розвивався специфічний дерматит — шкіра на симетричних ділянках починала лущитися, червоніла, тварини втрачали шерсть. У 1938 р. з рисової луски і дріжджів виділили речовину, яку назвали адерміном за здатність лікувати вищеописаний стан. У 1939 р. була вивчена будова цієї сполуки і вона отримала вже сучасну назву «піридоксин».
Під загальною назвою «вітамін В₆» прийнято розуміти три сполуки — це піридоксин, піридоксамін і піридоксаль. Усі три сполуки називають піридоксином, незважаючи на відмінність у хімічній структурі.
У людини піридоксин перетворюється в особливу форму, піридоксальфосфат, яка називається коферментною.
Піридоксаль фосфат бере участь у величезній кількості біохімічних процесів. Це перетворення амінокислот — трансамінування, дезамінування, декарбоксилювання, метаболізм оксиамінокислот, сірковмісних амінокислот і триптофану, біосинтез гему (компонент гемоглобіну), синтез гальмівного нейромедіатора ГАМК. Також вітамін В₆ сприяє підвищенню вмісту в організмі магнію (Губський Ю.І. та ін., 2000; Гонський Я.І. та ін., 2001).
Недостатність піридоксину гідрохлориду (г/х) чи його коферментної форми може виникнути про лікуванні деякими протитуберкульозними препаратами, при обмеженнях у раціоні харчування, тривалій антибіотикотерапії, оскільки значна його частина надходить в організм з кишкової мікрофлори, що синтезує цей вітамін.
Основними проявами недостатності піридоксину г/х є не лише себорейний чи пелагроподібний дерматит, можливі неврити, судоми, анемія.
Магній — це четвертий за розповсюдженістю в організмі людини біогенний мікроелемент, він відіграє важливу біологічну роль.
У організмі дорослої людини магнію міститься близько 0,05% загальної маси тіла. Близько половини міститься в кістках, залишок розподіляється між м’язами та іншими м’якими тканинами. Магній є важливим кофактором близько 300 ферментів, що регулюють обмін речовин, таких як ферменти білкового обміну, обміну нуклеїнових кислот, гліколізу, у ролі кофермента він бере участь у трансмембранному транспорті іонів. Магній (разом з кальцієм) впливає на збудливість та електричні властивості мембран, пригнічує нервово-м’язову передачу, а також збудливість нейронів, а зниження його кількості в міжклітинному середовищі призводить до розвитку стану гіперзбудливості (Маршалл Дж. та ін., 2001).
Містить наступні речовини: піридоксину г/х, магнію лактат дигідрат. У препарат Магне-В₆ антистрес додатково входить магнію підолат, ці компоненти в великій кількості процесів виступають синергістами. Існує низка досліджень, у яких продемонстрована значно вища ефективність призначення магнію в поєднанні з піридоксину г/х, якщо порівнювати з дією лише магнію як моноречовини (Pouteau E. et al., 2018).

Призначення

Магне-В₆ — перш за все лікування лабораторно підтвердженої гіпомагніємії як прояву дефіциту цього компонента в організмі.
Що є свідченням недостатності магнію і сигналом до проведення лабораторної діагностики?
Серед причин і клінічних проявів невеликого зменшення вмісту магнію в організмі в літературі вказують порушення самого процесу харчування (їжа може бути незбалансованою, чи людина може знаходитися на суворій дієті), проблеми з травленням (синдром мальдигестії і мальабсорбції), алкоголізм (як хронічний алкоголізм, так і синдром абстиненції), цироз печінки, прийом діуретиків, перш за все петльових, хронічний надлишок в організмі мінералкортикоїдних гормонів (що регулюють виведення магнію з сечею), тетанія (у випадку, коли при лабораторних дослідженнях виявлено нормальний чи знижений рівень кальцію), делірій, нервово-психічне збудження, судоми, атаксію, тремор, хореєподібні рухи, серцеві аритмії, зниження м’язової сили.
Також показана лабораторна діагностика рівня магнію при хронічній діареї, парентеральному харчуванні, тривалому прийомі естрогенвмісних оральних контрацептивів (вплив естрогену як антагоніста магнію і піридоксину), тривалому лікуванні остеопорозу препаратами кальцію (Громова О.А. та ін., 2013).
Оскільки магній необхідний для секреції паратгормону, його дії на тканини-мішені, недостатність в організмі людини магнію здатна стати причиною гіпокальціємії чи викликати рефрактерність до лікування гіпокальціємії. Пацієнтам з поліурією, хронічним пієлонефритом, при терапії цисплатином просто необхідно постійно контролювати рівень магнію в організмі. Також є сенс перевіритися на предмет магніємії пацієнтам з граничними розладами, оскільки її корекція може сприяти покращенню їх стану (Kopitsyna U. et al., 2015).
Магне-В₆ знайшов своє місце в лікуванні такої складної патології, як синдром дефіциту уваги з гіперактивністю у дітей, тому дітям з даною проблемою також слід визначати лабораторно наявність гіпомагніємії (Nogovitsina O.R. et al., 2006).
У дослідженнях адаптаційних процесів у стані тяжкого стресу продемонстрована значно вища ефективність застосування магнію одночасно з піридоксином г/х порівняно з препаратами тільки магнію (Pouteau E. et al., 2018).
Можлива також вроджена первинна хронічна гіпомагніємія.
Якщо кількість магнію в крові знижена помірно, то призначається пероральна форма Магне-В₆, при тяжких порушеннях, проблемах з процесами травлення в ШКТ, необхідно вводити Магне-В₆ ін’єкційно.
Які ж значення магнію в людській крові свідчать про гіпомагніємію і недостатність цього макроелемента?
Концентрація магнію від 12 до 17 мг/л — це недостатність. Якщо ж магнію менше 12 мг/л, то це вже тяжкий випадок дефіциту.

Фармакокінетика

Всмоктування магнію, а особливо його солей, відбувається здебільшого в кишечнику пасивно та не перевищує 50%, виведення відбувається з сечею через нирки.

Протипоказання

Може здатися таким природнім самостійно приймати вітамінні препарати, проте Магне-В₆ — це ліки, що перш за все мають свої протипоказання й обмеження. Категорично не можна приймати його, якщо раніше були алергічні реакції на сам препарат чи будь-який з його компонентів. Також він протипоказаний при кліренсі креатиніну (КК) <30 мл/хви, якщо виражені порушення функції нирок, є АV-блокада, при таких захворюваннях, як фенілкетонурія, міастенія гравіс. Магне-В₆ у таблетованій лікформі не приймають при діареї, дефіциті ферменту сахарази-ізомальтази, що бере участь у перетворенні сахарози (сахароза міститься в оболонці).
Препарат не призначається при гіпервітамінозі піридоксину, якщо в крові підвищений рівень магнію.

Заходи перестороги

Якщо у пацієнта виражена недостатність магнію, то слід віддати перевагу введенню препарату шляхом в/в вливань. Також слід вводити дані ліки внутрішньовенно хворим, у котрих є серйозні проблеми з ШКТ, а саме із засвоєнням нутрієнтів, про що йшлося вище.
Пацієнтам, у яких є супутній дефіцит кальцію, слід провести корекцію кількості магнію до призначення препаратів кальцію.
Пацієнтам з цукровим діабетом обох типів слід пам’ятати, що в оболонці таблеток Магне-В₆ міститься сахароза як додатковий інгредієнт.
Зловживання піридоксином у дозуванні, що перевищує 22 мг/добу протягом тривалого часу (місяцями або навіть роками), викликає сенсорну нейропатію, до проявів якої належать відчуття оніміння, тремор, сенситивна атаксія, що повільно погіршується (при цьому відбуваються порушення ходи, також статики і координації, що особливо виражено при закритих очах). Цей процес регресує після відміни препарату.

Взаємодії

Не комбінувати з леводопою через зниження ефекту останньої.
Призначення з леводопою можливе у разі одночасного прийому допа-декарбоксилази.

Комбінації, що не рекомендуються

Нераціонально поєднувати з прийомом Са чи Р через їх здатність порушувати процес всмоктування магнію в кишечнику.
Магній пригнічує абсорбцію антибіотиків тетрациклінової групи в ШКТ. Якщо немає можливості уникнути поєднання, обов’язково слід витримати тригодинну перерву між прийомом антибактеріального препарату та Магне-В₆.
Препарати магнію порушують всмоктування препаратів заліза та послаблюють ефект пероральних антикоагулянтів.
Виведення магнію з сечею збільшується при прийомі діуретиків, особливо виражений цей ефект при прийомі петльових діуретиків.
Потреба в вітаміні В₆ підвищується при призначенні таких препаратів, як ізоніазид, гідралазин, пеніциламін, пероральні естрогенвмісні контрацептиви.

Особливості прийому препарату

У період вагітності не приймати категорично без призначення лікаря.
Не виявлено негативного впливу на плід у лабораторних тварин. У піддослідних тварин не спостерігалося підвищення частоти народження нащадків з вродженими вадами, гіпоксією, затримкою внутрішньоутробного розвитку. Дані, отримані на тваринах, все ж мають обмеження в екстраполяції на людський організм.
Існують дослідження, що показали ефективність застосування препарату у вагітних при гіпертонусі матки, матковому болю, загрозі передчасних пологів (Marinov B. et al., 2009).
У період, коли жінка годує дитину, магній і піридоксину г/х не протипоказані. Максимальна доза піридоксину протягом цього періоду становить не більше 20 мг/добу.
Також немає потреби відмовлятися від водіння автомобіля при терапії Магне-В₆, препарат не знижує здатності до концентрації уваги.
Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи чашкою води.
Дорослим призначають 6–8 таблеток на добу, розподілених на декілька прийомів (краще 2–3). Для кращого засвоєння слід приймати Магне-В₆ з їжею.
У дитячому віці, починаючи з 6 років, до досягнення 20 кг та більше маси тіла, рекомендовано 4–6 таблеток на добу (за 2–3 рази).
Магне-В₆ слід припинити приймати після досягнення нормального рівня магнію в крові.
Таблетований Магне-В₆ не зумовлює інтоксикації у пацієнтів зі здоровими нирками навіть при перевищенні дози. Ниркова недостатність — це фактор ризику інтоксикації магнієм, котра може бути по-різному виражена, що залежить від ступеня магніємії і включає наступні стани: нудота, блювання, зниження артеріального тиску, загальмованість. Також можливі зменшення кількості сечі, навіть до анурії, поява порушень на ЕКГ, асистолії як крайнього прояву, порушення рефлексів, дихальних розладів, розвиток коми.
Основою лікування є регідратація, також зазвичай проводиться форсований діурез.
Якщо ж у пацієнта відмічається хронічна хвороба нирок, може бути необхідним лікування у відділенні гемодіалізу.
Побічні явища при прийомі даного препарату можуть включати алергічні реакції, що можуть мати різний ступінь вираженості, кропив’янку, нудоту, блювання, больові відчуття в животі.
Магне-В₆ — це препарат безрецептурного відпуску.
Отже, незважаючи на всі описані позитивні властивості, Магне-В₆ і його уявну безпеку і нешкідливість, слід пам’ятати про необхідність консультації лікаря перед початком його прийому.