Ревіт (Revit) (269460) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Ретинолу ацетат - 2500 МО

Тіаміну хлорид - 1 мг

Рибофлавін - 1 мг

Кислота аскорбінова - 35 мг

фармакодинаміка. Полівітамінний комплекс. Фармакологічна дія лікарського засобу визначається властивостями вітамінів, що входять до його складу. Лікарський засіб регулює метаболічні процеси, нормалізує обмін речовин.
Вітамін А (ретинол) відіграє ключову роль у синтезі білків-ферментів і структурних компонентів тканин, необхідний для формування епітеліальних клітин, кісток і синтезу родопсину (зорового пігменту), підтримує поділ імунокомпетентних клітин, нормальний синтез імуноглобулінів та інших факторів захисту від інфекцій.
Вітамін В₁ (тіаміну гідрохлорид) — важливий кофермент у метаболізмі вуглеводів, бере участь у функціонуванні нервової системи.
Вітамін В₂ (рибофлавін) — важливий каталізатор процесів клітинного дихання та зорового сприйняття.
Вітамін С (кислота аскорбінова) бере участь в окисно-відновних процесах організму, синтезі гемоглобіну, впливає на обмін амінокислот, прискорює абсорбцію заліза у травному тракті, підвищує неспецифічну резистентність організму, є необхідним для росту та формування кісток, шкіри, зубів і для нормального функціонування нервової та імунної системи.
Фармакокінетика. Після застосування внутрішньо лікарський засіб добре абсорбується у тонкій кишці у системний кровотік, проникає в усі органи і тканини.

призначати як профілактичний і лікувальний засіб при станах, що супроводжуються підвищеною потребою організму у вітамінах: підвищене фізичне та нервово-психічне навантаження, особливо у несприятливих умовах навколишнього середовища; період одужання після перенесених захворювань; для підвищення загальної резистентності організму до інфекційних захворювань (у тому числі застудних).

лікарський засіб застосовувати внутрішньо через 10–15 хв після їди.
Дорослим з метою профілактики призначати по 1 драже 2 рази на добу, з метою лікування — по 2 драже 3 рази на добу.
Вагітним тільки за призначенням та під наглядом лікаря рекомендоване застосування: І триместр — не більше 1 драже на добу, ІІ–ІІІ триместр — не більше 2 драже на добу.
Дітям віком від 11 років з метою профілактики призначати по 1 драже на добу.
Дітям віком від 3 до 10 років з лікувальною метою призначати по 2 драже на добу, від 11 до 14 років — 3 драже на добу.
Тривалість застосування встановлюється лікарем індивідуально і може становити 1–2 міс. Дози лікарського засобу можуть бути підвищені залежно від потреби організму у вітамінах.
Діти. Дітям віком до 3 років застосування лікарського засобу протипоказане.

хронічна серцева недостатність, АГ (тяжкі форми), гіперчутливість до компонентів лікарського засобу, непереносимість фруктози, синдром мальабсорбції глюкози-галактози, гіпервітаміноз А, порушення обміну заліза чи міді. Тромбоз, схильність до тромбозів, тромбофлебіт, цукровий діабет, хронічний гломерулонефрит, тяжкі захворювання нирок, печінки, активний гепатит, виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки, новоутворення, саркоїдоз в анамнезі. Сечокам’яна хвороба — при застосуванні у дозі понад 1 г/добу.

при застосуванні лікарського засобу у рекомендованих дозах можливі такі побічні реакції.
З боку імунної системи: реакції підвищеної чутливості до компонентів лікарського засобу, включаючи анафілактичний шок, ангіоневротичний набряк, бронхоспазм в осіб з гіперчутливістю до вітамінів А, С, вітамінів групи В;
з боку шкіри та підшкірних тканин: шкірні висипання, кропив’янка, відчуття свербежу, почервоніння шкіри, екзема;
з боку ШКТ: диспептичні розлади, нудота, блювання, діарея;
з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, підвищена збудливість, сонливість, порушення сну, втомлюваність;
з боку сечовидільної системи: ураження гломерулярного апарату нирок, кристалурія, утворення уратних, цистинових та/чи оксалатних конкрементів у нирках і сечовивідних шляхах, ниркова недостатність;
з боку серцево-судинної системи: АГ/артеріальна гіпотензія, дистрофія міокарда;
з боку системи крові: еритроцитопенія, нейтрофільний лейкоцитоз, тромбоцитоз, гіперпротромбінемія, тромбоутворення. У пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази кров’яних тілець може спричинити гемоліз еритроцитів, гемолітична анемія (у пацієнтів із недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази);
з боку обміну речовин: порушення обміну цинку, міді, анорексія;
з боку гепатобіліарної системи: порушення активності печінкових ферментів;
з боку ендокринної системи: ураження інсулярного апарату підшлункової залози, глюкозурія та порушення синтезу глікогену аж до появи цукрового діабету;
інші: порушення зору, гіпертермія, підвищена пітливість, можливе забарвлення сечі в жовтий колір, відчуття жару.
При тривалому застосуванні у високих дозах виникають подразнення слизової оболонки травного тракту, аритмії, парестезії, гіперурикемія, зниження толерантності до глюкози, гіперглікемія, порушення функції нирок, сухість і тріщини на долонях і ступнях, випадіння волосся, себорейні висипання.

з обережністю призначати пацієнтам із гострим нефритом, при декомпенсації серцевої діяльності, жовчнокам’яній хворобі, хронічному панкреатиті, пацієнтам з прогресуючими онкологічними захворюваннями, алергічних захворюваннях, ідіосинкразії, пацієнтам із цукровим діабетом.
При застосуванні у високих дозах і тривалому застосуванні лікарського засобу необхідно контролювати функцію нирок та рівень АТ, а також функцію підшлункової залози. Слід з обережністю застосовувати лікарський засіб пацієнтам із захворюванням нирок в анамнезі.
При сечокам’яній хворобі добова доза аскорбінової кислоти не має перевищувати 1 г.
Не слід призначати лікарський засіб у високих дозах пацієнтам із підвищеним згортанням крові.
Оскільки аскорбінова кислота підвищує абсорбцію заліза, її застосування у високих дозах може бути небезпечним для пацієнтів із гемохроматозом, таласемією, поліцитемією, лейкемією і сидеробластною анемією. Пацієнтам із високим вмістом заліза в організмі слід застосовувати лікарський засіб у мінімальних дозах.
Одночасне застосування лікарського засобу з лужним питтям зменшує всмоктування аскорбінової кислоти, тому не слід запивати драже лужною мінеральною водою. Також всмоктування аскорбінової кислоти може порушуватися при кишкових дискінезіях, ентеритах та ахілії.
Аскорбінова кислота як відновник може впливати на результати лабораторних досліджень, наприклад при визначенні вмісту в крові глюкози, білірубіну, активності трансаміназ, ЛДГ.
Жінкам, які застосовували ретинол у високих дозах (понад 10 000 МО), можна планувати вагітність не раніше ніж через 6–12 міс. Це пов’язано з тим, що протягом цього часу існує ризик неправильного розвитку плода під впливом високого вмісту вітаміну А в організмі.
Можливе забарвлення сечі у жовтий колір, що є цілком нешкідливим фактором і пояснюється наявністю у складі лікарського засобу рибофлавіну.
Лікарський засіб не рекомендується призначати разом з іншими полівітамінами, оскільки можливе передозування останніх в організмі.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми. Застосування у період вагітності чи годування грудьми можливе тільки з профілактичною метою після консультації лікаря із суворим дотриманням рекомендованих доз. Для усунення вітамінної недостатності у вагітних і жінок, які годують грудьми, слід надавати перевагу спеціалізованим комплексам вітамінів із мінеральними речовинами.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами чи роботі з іншими механізмами. Не впливає.

Ревіт не рекомендується призначати разом з іншими полівітамінами, оскільки можливе передозування останніх в організмі.
Ретинол знижує протизапальну дію глюкокортикоїдів. Не можна одночасно застосовувати з нітритами і колестираміном, тому що вони порушують всмоктування ретинолу. Вітамін А не можна призначати з ретиноїдами, оскільки їх комбінація є токсичною.
Тіаміну гідрохлорид, впливаючи на процеси поляризації у ділянці нервово-м’язових синапсів, може послаблювати курареподібну дію.
Рибофлавін несумісний зі стрептоміцином і знижує ефективність антибактеріальних лікарських засобів (окситетрацикліну, доксицикліну, еритроміцину, тетрацикліну і лінкоміцину). Трициклічні антидепресанти, іміпрамін та амітриптилін інгібують метаболізм рибофлавіну, особливо у тканинах серця.
Вітамін С посилює дію і токсичність сульфаніламідів (можливість кристалурії), пеніциліну, підвищує всмоктування заліза, абсорбцію алюмінію (враховувати при одночасному лікуванні антацидами, що містять алюміній), знижує ефективність гепарину та непрямих коагулянтів. Лікарський засіб у високих дозах знижує ефективність трициклічних антидепресантів, нейролептиків — похідних фенотіазину, канальцеву реабсорбцію амфетаміну; порушує виділення мексилетину нирками; впливає на резорбцію вітаміну В₁₂.
Одночасне застосування вітаміну С і дефероксаміну підвищує тканинну токсичність заліза, особливо у серцевому м’язі, що може призвести до декомпенсації системи кровообігу. Вітамін С можна застосовувати лише через 2 год після ін’єкції дефероксаміну.
Тривале застосування лікарського засобу у високих дозах знижує ефективність лікування дисульфіраміном, гальмує реакцію дисульфірам-алкоголь. Аскорбінова кислота підвищує загальний кліренс етилового спирту. Вітамін С підсилює виділення оксалатів із сечею, таким чином підвищуючи ризик формування у сечі оксалатних каменів, підвищує ризик розвитку кристалурії при лікуванні саліцилатами.
Всмоктування вітаміну С зменшується при одночасному застосуванні з пероральними контрацептивами, вживанні фруктових або овочевих соків, лужного пиття.
Лікарські засоби хінолінового ряду, кальцію хлорид, саліцилати, кортикостероїди при тривалому застосуванні зменшують запаси аскорбінової кислоти в організмі.
При одночасному застосуванні лікарського засобу з ацетилсаліциловою кислотою підвищується виведення із сечею аскорбінової кислоти та знижується виведення ацетилсаліцилової кислоти. Прийом ацетилсаліцилової кислоти знижує абсорбцію аскорбінової кислоти приблизно на третину, що потребує відповідного підвищення дози вітаміну С.

симптоми. При передозуванні спостерігається посилення побічних дій лікарського засобу.
Кислота аскорбінова добре переноситься. Вона є водорозчинним вітаміном, її надмірна кількість виводиться із сечею. Однак при тривалому застосуванні вітаміну С у високих дозах можливе пригнічення функції інсулярного апарату підшлункової залози, що потребує контролю за станом останньої. Передозування може призвести до змін ниркової секреції аскорбінової та сечової кислот під час ацетилювання сечі з ризиком випадання в осад оксалатних конкрементів. Застосування лікарського засобу у високих дозах може призвести до блювання, нудоти або діареї, які зникають після його відміни.
Лікування. Терапія симптоматична.

при температурі не вище 25 °C.