ЛОКОЇД^® (LOCOID^®) (269255) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Гідрокортизону бутират - 1 мг/г

фармакодинаміка. Гідрокортизону 17-бутират є активним синтетичним негалогенізованим кортикостероїдом для місцевого застосування. Чинить протизапальну, протинабрякову, протисвербіжну дію. Його ефективність така сама, як і галогенізованих стероїдів. Застосування у рекомендованих дозах не спричиняє пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-наднирковозалозної системи. Хоча тривале застосування препарату у високих дозах, особливо при використанні оклюзійних пов’язок, може призвести до збільшення вмісту кортизолу у плазмі крові, реактивність гіпофізарно-наднирковозалозної системи не зменшується, а після відміни препарату продукування кортизолу нормалізується.
Фармакокінетика. Всмоктування. Після аплікації відбувається накопичення активної речовини в епідермісі, переважно у зернистому шарі.
Метаболізм. Гідрокортизону 17-бутират, абсорбований через шкіру, метаболізується до гідрокортизону та інших метаболітів безпосередньо в епідермісі, а потім у печінці.
Виведення. Метаболіти та незначна частина незміненого гідрокортизону 17-бутирату виводяться із сечею та калом.

поверхневі, неінфіковані дерматози, що лікуються за допомогою топічних кортикостероїдів (екзема, алергічний та контактний дерматити, нейродерміт, псоріаз).
Продовження лікування або підтримувальна терапія дерматозів, для лікування яких раніше застосовувалися сильніші кортикостероїди.

препарат наносити у невеликій кількості на шкіру 1–3 рази на добу. При поліпшенні стану, як правило, достатньо застосування препарату 1 раз на добу або 2–3 рази на тиждень.
Загальна курсова доза не має перевищувати 30–60 г/тиж.
Локоїд^® слід наносити рівномірним тонким шаром на уражені ділянки шкіри. Препарат можна обережно втирати у шкіру для прискорення його проникнення.
Для забезпечення кращого терапевтичного ефекту можна накладати оклюзійну пов’язку.

—

• пошкодження шкіри, спричинені бактеріальними інфекціями (наприклад піодермія, сифілітичні або туберкульозні ураження), вірусними інфекціями (наприклад вітряна віспа, простий герпес, оперізуючий герпес, бородавка звичайна, бородавка плоска, кондилома, контагіозний молюск); інфекції, спричинені грибками та дріжджами; паразитарні інфекції (наприклад короста);

—

• виразкові ураження шкіри, рани;

—

• побічні реакції, спричинені кортикостероїдами (наприклад періоральний дерматит, стрії);

—

• іхтіоз, ювенільний підошовний дерматоз, вульгарні вугри, розацеа, ламкість судин шкіри, атрофія шкіри;

—

• алергічні реакції гіперчутливості на компоненти препарату або кортикостероїди (останні виникають рідко).

Системні побічні реакції при місцевому застосуванні кортикостероїдів у дорослих виникають рідко, але можуть бути серйозними. Особливо це стосується адренокортикальної супресії при тривалому застосуванні препарату.
Ризик системних ефектів підвищується у таких випадках: застосування з використанням пов’язки (целофанова пов’язка або у ділянках шкірних складок); застосування на великих ділянках шкіри; довготривале лікування; застосування у дітей (діти надзвичайно чутливі через наявність тонкої шкіри та відносно великої площі її поверхні); наявність компонентів або допоміжних речовин, що посилюють проникнення через роговий шар та/або посилюють ефект діючої речовини.
Ризик розвитку місцевих побічних реакцій підвищується зі зростанням сили дії препарату та тривалості лікування. Застосування із використанням пов’язки (целофанова пов’язка або нанесення у ділянках шкірних складок) підвищує цей ризик. Шкіра обличчя та волосистої ділянки голови, а також геніталій особливо чутлива щодо виникнення побічних реакцій. При невідповідному застосуванні, а також при наявності бактеріальних, паразитарних, грибкових або вірусних інфекцій прояви цих захворювань можуть маскуватися та/або посилюватися.

не наносити мазь на повіки через можливість потрапляння на кон’юнктиву і підвищений ризик розвитку звичайної глаукоми або субкапсулярної катаракти.
Шкіра обличчя, геніталій та волосистої частини голови найбільш чутлива до кортикостероїдів. Таким чином, для лікування пошкоджень у цих ділянках можна застосовувати тільки кортикостероїди слабкої дії.
Слід враховувати, що при застосуванні кортикостероїдів на великих ділянках шкіри, особливо з використанням (целофанової) пов’язки або у ділянці складок, існує можливість збільшення всмоктування препарату, що може призводити до пригнічення адренокортикальної функції.
Пригнічення кори надниркової залози може швидко розвинутися у дітей. Може також пригнічуватися продукція гормону росту. У разі якщо необхідне довгострокове лікування, бажано регулярно контролювати зріст та масу тіла дитини, а також визначати рівні кортизолу у плазмі крові.
При проведенні порівняльних досліджень не відзначалося суттєвих відмінностей адренокортикальної функції у дітей, у яких протягом 4 тиж застосовували мазь Локоїд^® або гідрокортизон 1% у кількості 30–60 г/тиж.
Застосування препарату у ділянці обличчя, згиначів та на інших ділянках тонкої шкіри може призвести до атрофії шкіри та підвищення всмоктування препарату.
Кортикостероїди для місцевого застосування можуть бути небезпечними для пацієнтів із псоріазом через низку причин, включаючи «синдром рикошету» внаслідок розвитку толерантності, ризику виникнення генералізованого пустулярного псоріазу чи місцевої системної токсичності внаслідок пошкодженої бар’єрної функції шкіри. Стероїди можна застосовувати при псоріазі шкіри голови чи хронічному лускатому псоріазі рук та стоп. Важливо ретельно спостерігати за хворими.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Вагітність. Кортикостероїди проникають через плаценту. Наразі відсутня чітка інформація щодо розвитку тератогенних ефектів у людини, подібних до тих, які виникали у дослідах на тваринах. При системному застосуванні високих доз кортикостероїдів повідомлялося про вплив на плід або новонароджену дитину (затримка росту у матці, адренокортикальна супресія).
Незважаючи на малу кількість інформації щодо застосування кортикостероїдів на шкірі людини у період вагітності, з огляду на їх обмежену системну абсорбцію можливе застосування кортикостероїдів слабкої та помірної дії (клас 1 та клас 2), таких як гідрокортизон, протягом коротких періодів та на обмежених ділянках шкіри. Вищезгадані ефекти не можна виключати при довготривалому застосуванні або нанесенні на великі ділянки шкіри. Це можна робити лише при наявності особливих показань.
Годування грудьми. Локоїд^® можна застосовувати жінкам, які годують грудьми, лише за умов короткочасного лікування і нанесення на невеликі ділянки шкіри. При довгостроковому лікуванні або нанесенні на великі ділянки чи на уражену шкіри слід припинити годування грудьми.
Діти. Застосовують у дітей віком старше 3 міс, крем Локоїд^® — у дітей віком старше 6 міс.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Відсутні дані щодо впливу препарату Локоїд^® на здатність керувати транспортними засобами або іншими механізмами. Виникнення впливу не передбачається.

дані про лікарську взаємодію препарату Локоїд^®, мазь, відсутні.

у разі хронічного передозування або невідповідного застосування можуть виникати побічні ефекти, описані у розділі ПОБІЧНА ДІЯ.
У разі виникнення симптомів гіперкортицизму лікування слід припинити.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C.
Локоід^®, крем, — не зберігати в холодильнику. Локоїд^® ліпокрем — не заморожувати.