Метамакс (Metamax) (268149) - інструкція із застосування ATC-класифікація

3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрат - 250 мг

фармакодинаміка. 3-(2,2,2-триметилгідразиній) пропіонату дигідрат – структурний аналог γ-бутиробетаїну, який покращує метаболізм та енергозабезпечення клітин.
Лікарський засіб пригнічує активність γ-бутиробетаїнгідроксилази, знижує вміст вільного карнітину, знижує карнітинзалежне окислювання жирних кислот. В умовах ішемії відновлює рівновагу процесів доставки кисню і його споживання в клітинах, попереджує порушення транспортування аденозинтрифосфату (АТФ), одночасно з цим активує гліколіз, що відбувається без додаткового споживання кисню. У результаті зниження концентрації карнітину посилено синтезується γ-бутиробетаїн, для якого характерні вазодилататорні властивості.
Механізм дії мельдонію визначає широкий спектр його фармакологічних ефектів. Він підвищує працездатність, зменшує симптоми психічного і фізичного перевантаження. При серцевій недостатності підвищує скорочення міокарда, толерантність до фізичних навантажень, знижує частоту нападів стенокардії.
При гострих і хронічних ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мельдоній поліпшує циркуляцію крові в осередку ішемії, сприяючи перерозподілу мозкового кровообігу на користь ішемізованої ділянки.
Мельдонію властива також тонізуюча дія на центральну нервову систему, він усуває функціональні порушення соматичної і вегетативної нервової системи, у тому числі при абстинентному синдромі у хворих на хронічний алкоголізм. Лікарський засіб також має позитивний вплив на дистрофічно змінені судини сітківки та на клітинний імунітет.
Фармакокінетика.
Капсули. Після перорального прийому лікарський засіб швидко всмоктується з ШКТ. Його біодоступність становить 78%. Максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1−2 год після прийому. Метаболізується в організмі з утворенням двох основних метаболітів, які виводяться нирками. Т_½ становить 3−6 год.
Розчин для ін’єкцій.
Всмоктування. Біодоступність становить 100%. C_max у плазмі крові досягається одразу ж після введення. Після в/в введення багатократних доз C_max досягає 25,5±3,63 мкг/мл.
При в/в введенні AUC після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мельдонію в плазмі крові.
Розподіл. Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серцевою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарний бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає в молоко матері.
Біотрансформація. У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.
Виведення. У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення ренальна екскреція. Після разового в/в застосування доз мельдонію в 250 мг, 500 мг та 1000 мг напівперіод раннього виведення мельдонію становить 5,56-6,55 год, кінцевий період виведення становить 15,34 год.
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшувати дозу мельдонію.
Порушення функції нирок. Пацієнтам з порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприклад, 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.
Порушення функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію. При дослідженнях токсичності на щурах при застосуванні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування великих доз 400-800 мг не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.
Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування препарату цій категорії пацієнтів протипоказане.

Капсули. У складі комплексної терапії таких випадків:
− захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA, І−ІІІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;
− гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;
− знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;
− у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.
Розчин для ін’єкцій.. У комплексній терапії наступних захворювань:
– захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна серцева недостатність (NYHA I-IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональні порушення діяльності серця та судинної системи;
– гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;
– знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;
– у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.

Капсули. Призначати дорослим перорально. Капсули ковтати цілими, запиваючи водою. Лікарський засіб застосовують незалежно від прийому їжі. У зв’язку з можливим стимулюючим ефектом лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня.
Дорослі.
Серцево-судинні захворювання, порушення мозкового кровообігу. Доза становить 500 – 1000 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розподілити на 2 прийоми. Максимальна добова доза становить 1000 мг.
Знижена працездатність, перенапруження та період одужання. Доза становить 500 мг на добу. Добову дозу можна застосовувати всю одразу або розділити на дві разові дози. Максимальна добова доза становить 500 мг.
Тривалість курсу лікування становить 4 – 6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2 – 3 рази на рік.
Пацієнти літнього віку. Для пацієнтів літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок може виникнути необхідність у зменшенні дози мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функції нирок. Оскільки лікарський засіб виводиться з організму нирками, пацієнтам з порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Діти. Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію для дітей і підлітків у віці до 18 років, тому застосування цього лікарського засобу дітям і підліткам протипоказане.
Розчин для ін’єкцій.. Застосовувати в/в. Застосування препарату не передбачає спеціального приготування перед введенням. У зв’язку з можливим збуджувальним ефектом препарат рекомендується застосовувати в першій половині дня.
Дорослі
Захворювання серця та судинної системи; порушення мозкового кровообігу
Доза становить 500 мг — 1000 мг (5-10 мл) на добу, дозу вводити за один раз або розподіляючи її на 2 дози. Максимальна добова доза становить 1000 мг.
Знижена працездатність, фізичне і психоемоційне перенапруження та період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту
Доза становить 500 мг (5 мл) на добу. Максимальна добова доза становить 500 мг.
Тривалість курсу лікування ‒ 4-6 тижнів. Курс лікування можливо повторити 2-3 рази на рік.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку з порушеннями функцій печінки та/або нирок можливе зменшення дози мельдонію.
Пацієнтам з порушеннями функцій нирок. Оскільки препарат виводиться організмом через нирки, пацієнтам з порушеннями функцій нирок від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Пацієнти з порушеннями функцій печінки. Пацієнтам з порушеннями функцій печінки від легкого до середнього ступеня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію.
Діти. Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане.

– підвищена чутливість до мельдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;
– підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочерепних пухлинах);
– тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

з боку імунної системи: алергічні реакції, підвищена чутливість, включаючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку.
З боку психіки: збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну.
З боку нервової системи: головні болі, парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомність, вертиго.
З боку серця: серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/болю у грудях, зміна ритму серця.
З боку кровоносної системи: підвищення/зниження АТ, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість.
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння: інфекції дихальних шляхів, запалення у горлі, кашель, диспное, апное.
З боку ШКТ: диспепсія, дисгевзія (металічний присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, болі у животі, сухість у роті або гіперсалівація.
З боку метаболізму: дисліпідемія, підвищення С-реактивного білка.
З боку шкіри та підшкірних тканин: висипання, загальні макульозні/папульозні висипання, свербіж.
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканини: болі у спині, м’язова слабкість, м’язові спазми.
З боку нирок та сечовивідної системи: поллакіурія.
Загальні порушення та реакції у місці введення: загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холоду, холодний піт, реакції у місці введення, включаючи біль у місці введення.
Вплив на результати лабораторних та інструментальних досліджень: відхилення в електрокардіограмі, еозинофілія.

Метамакс не є лікарським засобом першого ряду в терапії гострого коронарного синдрому. Якщо у пацієнта є легкі або середньої тяжкості порушення функції печінки та/або нирок в анамнезі, при застосуванні лікарського засобу необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функції печінки та/або нирок). Лікарський засіб слід застосовувати в першій половині дня.
Застосування у період вагітності і годування груддю.
Вагітність. Безпека застосування лікарського засобу у період вагітності не доведена. Для уникнення можливого несприятливого впливу на плід під час вагітності Метамакс не слід призначати.
Годування груддю. Доступні дані досліджень на тваринах свідчать про проникнення мельдонію у молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключити ризик для новонароджених/немовлят, тому у період годування груддю мельдоній протипоказаний.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами.
Враховуючи можливість розвитку побічних реакцій (зниження артеріального тиску, тахікардія), при прийомі лікарського засобу слід уникати керування автотранспортними засобами та роботи з іншими механізмами, яка вимагає підвищеної уваги та швидкості реакції.

лікарський засіб можна комбінувати з антиангінальними засобами, антикоагулянтами та антиагрегантами, антиаритмічними засобами, серцевими глікозидами, діуретичними засобами та іншими препаратами.
Метамакс може потенціювати дію нітрогліцерину, ніфедипіну, β-адреноблокаторів, антигіпертензивних засобів і периферичних вазодилататорів та спричиняти розвиток помірної тахікардії, артеріальної гіпотензії (слід бути обережними при застосуванні цієї комбінації).
При одночасному застосуванні Метамакс посилює дію антиангінальних засобів, деяких гіпотензивних препаратів, серцевих глікозидів.
Не застосовувати одночасно з іншими лікарськими засобами, що містять мельдоній (ризик розвитку побічних реакцій).
У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анемією, спричиненою дефіцитом заліза, поліпшувався склад жирних кислот у червоних кров’яних клітинах.
При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.
Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, викликані азидотимідином (АЗТ), і опосередковано впливає на реакції окислювального стресу, спричинені АЗТ, що призводять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з АЗТ або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуванні синдрому набутого імунодефіциту.
Під час судом, спричинених пентілентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією блокатора α₂-адренорецепторів йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази оксиду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдонію.
Передозування мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.
Дефіцит карнітину, що виникає при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.
Мельдоній має захисну дію у разі кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, і нейротоксичності, спричиненої ефавірензом.
Несумісність. Невідома. Метамакс, розчин для ін’єкцій, не слід змішувати в одному шприці з іншими лікарськими засобами.

випадки передозування невідомі. Лікарський засіб малотоксичний та не викликає загрозливих побічних ефектів. При зниженому кров’яному тиску можливі головні болі, запаморочення, тахікардія, загальна слабкість.
Лікування: симптоматичне. У випадках тяжкого передозування необхідно контролювати функції нирок та печінки. Гемодіаліз не має суттєвого значення при передозуванні мельдонію внаслідок вираженого зв’язування з білками.

Капсули. При температурі не вище 25 °С.
Розчин для ін’єкцій.. При температурі не вище 25 °С. Не заморожувати.