ВОРИКОНАЗОЛ (VORICONAZOLUM) Діюча речовина
USPDDN: (альфаR, бетаS)-альфа-(2,4-дифлюорофеніл)-5-флюоро-бета-метил-альфа-(1Н-1,2,4-триазол-1-ілметил)-4-пірімідинетанол.
антимікотична дія; механізм дії полягає в інгібуванні залежного від цитохрому Р450 14a-стерин-деметилювання, основної ланки біосинтезу ергостерину у грибків;має широкий спектр антимікотичної активності проти видів Candida, а також фунгіцидної активності проти всіх досліджених видів Aspergillus, Scedosporiun або Fusarium, які є малочутливими до існуючих протигрибкових засобів; клінічна ефективність доведена щодо видів Aspergillus, включаючи A. ftavus, A. fumigatus, A. terreus, A. niger, A. nidulans; видів Candida, включаючи C. albicans, C. glabrata, C. krusei, C. parapsilosis, C. tropicalis та C. dubliniensis, C. inconspicua, C. guilliermondii, видів Scedosporium, включаючи S. apiospermum, S. Prolificans, та видів Fusarium; поодинокі випадки часткової або повної ефективності проти Alternaria, Blastomyces depmatitidis, Blastoschizomyces capitatus, Cladosporium, Coccidioides immitis, Conidiobolus coronatus, Cryptococcus neoformans, Exserohilum rostratum, Exophiala spinifera, Fonsecaea pedrosoi, Madurella mycetomatis, Paecilomyces lilacinus, видами Penicillium, включаючи P. marneffei, Phialophora richardsiae, Scopulariopsis brevicaulis, та видами Trichosporon, включаючи T. Beigelli, патогенні штами видів Acremonium, Alternaria, Bipolaris, Cladophialophora, Histoplasma capsulatum, Curvularia та Sporothrix; не виявлена кореляція між мінімальними інгібуючими концентраціями та ефективністю.
профілактика інвазивних грибкових інфекцій при алогенній трансплантації кісткового мозку у пацієнтів з високим ризиком такого ускладнення; дорослим і дітям для лікування: інвазивного аспергільозу; кандидемії, що не супроводжується нейтропенією; тяжких інвазивних інфекцій, спричинених Candida (включаючи С. krusei), резистентних до флуконазолу; тяжких грибкових інфекцій, спричинених видами Scedosporium і Fusarium; пацієнтам із прогресуючими інфекціями та інфекціями, що потенційно загрожують життю, препарат слід застосовувати у якості стартової терапії.
вводити із максимальною швидкістю 3 мг/кг/год 1-3 год.; навантажувальні дози (перші 24 год лікування): p/os 400 мг 2 р/добу пацієнтам вагою 40 кг і більше, або 200 мг 2 р/добу пацієнтам вагою менше 40 кг; в/в - 6 мг/кг 2 р/добу; підтримуючі дози (через 24 год від початку лікування), в/в - 4 мг/кг 2 р/добу, p/os 200 мг 2 р/добу для пацієнтів вагою 40 кг і більше, або 100 мг 2 р/добу для пацієнтів вагою менше 40 кг; якщо пацієнти не здатні переносити в/в застосування в дозі 4 мг/кг 2 р/добу, зменшити дозу до 3 мг/кг 2 р/добу; якщо у пацієнта адекватна відповідь на лікування відсутня, підтримуючу дозу можна збільшити до 300 мг 2 р/добу p/os, пацієнтам із масою тіла менше 40 кг дозу можна збільшити до 150 мг 2 р/добу p/os; пацієнтам із непереносимістю застосування збільшених доз поступово зменшувати дозу на 50 мг до досягнення підтримуючої дози 200 мг 2р/добу p/os (чи 100 мг 2р/добу p/os пацієнтам із масою тіла менше, ніж 40 кг). Діти віком 2-12 років та діти віком 12-14 років із масою тіла <50 кг: навантажувальна доза (протягом перших 24 год.) - 9 мг/кг кожні 12 год в/в; р/оs - не рекомендується. Підтримуюча доза (після першої 24 год.) 8 мг/кг 2 р/добу в/в, p/os - 9 мг/кг 2р/добу (максимальна доза становить 350 мг 2 р/добу). Якщо відповідь на терапію недостатня, дозу можна збільшувати по 1 мг/кг. Якщо пацієнт не переносить лікування, дозу знижувати по 1 мг/кг. У пацієнтів віком 2-12 років пероральна біодоступність препарату може бути обмеженою у зв’язку з мальабсорбцією та дуже низькою масою тіла. Таким пацієнтам рекомендовано застосовувати препарат в/в.
гіперчутливість до препарату; одночасне застосування субстратів CYP3A4, терфенадину, астемізолу, цизаприду, пімозиду або хінідину з вориконазолом; одночасне застосування вориконазолу і сиролімусу; з рифампіцином, карбамазепіном і пролонгованої дії барбітуратів; з високими дозами ритонавіру (400 мг і більше 2р/добу); із ефавірензом у дозі 400 мг/добу або вище; алкалоїдів ріжків (ерготамін, дигідроерготамін), що є субстратами CYP3A4; сумісне застосування звіробою і вориконазолу.
периферичні набряки, пропасниця, астенія, біль у грудях, грипоподібний с-м, АР, анафілактичні р-ції; гіпотензія, тромбофлебіт, флебіт, передсердна аритмія, брадикардія, тахікардія, шлуночкова аритмія, фібриляція шлуночків, суправентрикулярна тахікардія, подовження інтервалу QT, лімфангоїт, повна AV-блокада, блокада ніжки пучка Гіса, синусова аритмія, вентрикулярна тахікардія; нудота, блювання, діарея, біль у животі, підвищення АсАТ, АлАТ, ЛФ, ЛДГ, білірубіну, жовтяниця, холестатична жовтяниця, хейліт, гастроентерит, холецистит, холелітіаз, збільшення печінки, гепатит, ПН, запор, дуоденіт, диспепсія, гінгівіт, глосит, панкреатит, набряк язика, перитоніт, печінкова кома, псевдомембранозний коліт; адренокортикальна недостатність, гіпертиреоїдизм, гіпотиреоїдизм; тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, панцитопенія, лімфаденопатія, агранулоцитоз, еозинофілія, депресія кісткового мозку; гіпокаліємія, гіпоглікемія, гіперхолестеринемія, гіпертиреоїдизм, гіпотиреоїдизм; біль в спині, артрит; головний біль, запаморочення, тремор, парестезії, галюцинації, сплутана свідомість, депресія, тривожність, збудження, атаксія, набряк мозку, гіпертонія, гіпоестезії, ністагм, синкопе, с-м Гульєн-Барре, окуловестибулярний криз, екстрапірамідний с-м, безсоння, енцефалопатія; респіраторний дистрес с-м, набряк легенів, синусит; висипання, набряк обличчя, свербіння, макулопапулярні висипання, шкірні р-ції фоточутливості, алопеція, ексфоліативний дерматит, пурпура, лущення, екзема, псоріаз, с-м Стівенса-Джонсона, кропив’янка, дискоїдний вовчаковий еритематоз, мультиформна еритема, токсичний епідермальний некроліз; порушення зору, блефарит, неврит зорового нерва, набряк диска зорового нерва, склерит, диплопія, порушення смакової чутливості, погіршення слуху, шум у вухах, крововиливи у сітківку, помутніння рогівки, атрофія зорового нерва; збільшення рівня креатиніну, ГНН, гематурія, нефрит, альбумінурія, збільшення рівня азоту сечовини, нирковий тубулярний некроз.