Азептил розчин для ін'єкцій 500 мг/5 мл ампула 5 мл, №10 Лікарський препарат

діюча речовина: транексамова кислота;

5 мл розчину (1 ампула) містить транексамової кислоти 500 мг;

допоміжна речовина: вода для ін’єкцій.

Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Антигеморагічні засоби. Інгібітори фібринолізу.

Код АТХ В02А А02.

Фармакодинаміка.

Транексамова кислота чинить антигеморагічну дію шляхом інгібування фібринолітичних властивостей плазміну. Відбувається формування комплексу з участю транексамової кислоти та плазміногену; транексамова кислота зв’язується з плазміногеном при перетворенні з участю плазміну. Дія комплексу транексамової кислоти-плазміну на активність фібрину нижча, ніж дія тільки одного плазміну. Дані досліджень іn vitro показали, що високі дози транексамової кислоти зменшували показники активності вказаного комплексу.

Педіатрична популяція. Діти віком від 1 року. Наявний огляд літератури, в якому визначено 12 досліджень ефективності в дитячій кардіохірургії, із залученням 1073 дітей; з них 631 пацієнт отримував транексамову кислоту. Більшість із них оцінювали порівняно з контрольною групою плацебо. Досліджувана популяція була гетерогенна з точки зору віку, типу хірургічного втручання, дозування. Результати дослідження застосування транексамової кислоти свідчать про наявність зменшення втрати крові і зниження потреби застосування препаратів крові у педіатричній кардіохірургії при використанні штучного кровообігу /ШК/ (СРВ, кардіопульмональний штучний кровообіг), при операціях, де є високий ризик кровотечі, особливо в «цианотичних» (із суттєвим порушенням кровообігу) пацієнтів або пацієнтів, у яких було повторне хірургічне втручання. Як було встановлено, найбільш адаптований режим дозування може бути таким:

• перше введення (навантажувальна доза) — болюсна інфузія 10 мг/кг, вводити в період після початкового наркозу і до розрізу шкіри;
• безперервне введення шляхом інфузії 10 мг/кг/година або ін’єкційного введення в адаптер насоса штучного кровообігу в дозі, яка скоригована для процедури вказаного хірургічного втручання, або в дозі, розрахованій відповідно до маси тіла пацієнтів — 10 мг/кг, або в адаптер насоса штучного кровообігу та заключна ін’єкція у дозі 10 мг/кг наприкінці хірургічного втручання із застосуванням ШК.

Обмежені дані дають змогу припустити, що безперервна інфузія є більш прийнятною, оскільки вона підтримуватиме терапевтичну концентрацію у плазмі крові протягом операції. З участю дітей не було проведено ніяких специфічних досліджень співвідношення доза-ефект або фармакокінетичних досліджень.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Пікова концентрація транексамової кислоти у плазмі крові швидко досягається після короткотермінової внутрішньовенної інфузії, після чого показники концентрації у плазмі крові починають знижуватися за мультиекспоненціальним законом.

Транексамова кислота проникає через плаценту. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у вагітних жінок концентрація транексамової кислоти у сироватці крові знаходиться в діапазоні 10–53 мкг/мл, тоді як концентрація в пуповинній крові — в діапазоні 4–31 мкг/мл. Транексамова кислота швидко проникає у суглобову рідину і тканини синовіальної оболонки. Після внутрішньовенної ін’єкції 10 мг/кг у 17 пацієнтів, які перенесли операції на коліні, показники концентрації у суглобовій рідині були подібні до таких у сироватці крові. Показники концентрації транексамової кислоти в ряді інших тканин та рідин є частковими до показників, що спостерігаються в крові (це стосується грудного молока — сота частка, спинномозкової рідини — одна десята, водянистої вологи ока — одна десята). Транексамова кислота була виявлена у спермі, де вона інгібує фібринолітичну активність, але практично не впливає на міграцію (рухливість) сперматозоїдів.

Особливі групи пацієнтів.

Плазмова концентрація збільшується у пацієнтів із нирковою недостатністю. З участю дітей не проводили жодних специфічних фармакокінетичних досліджень.

Кровотеча або ризик кровотечі при посиленні фібринолізу, як генералізованого, так і місцевого, у дорослих і дітей віком від 1 року.

Специфічні показання включають:

− кровотечі, зумовлені підвищеним загальним або місцевим фібринолізом, такі як:

• менорагія і метрорагія;
• шлунково-кишкові кровотечі;
• геморагічні розлади сечовивідного тракту, що виникли у зв’язку з хірургічним втручанням на передміхуровій залозі або внаслідок оперативного втручання чи процедур на сечовивідних шляхах;

− отоларингологічні (видалення аденоїдів, тонзилектомія) та стоматологічні (видалення зубів) оперативні втручання;

− гінекологічні операції або ускладнення в акушерській практиці;

− торакальні, абдомінальні та інші великі хірургічні оперативні втручання, наприклад серцево-судинна хірургія;

− контроль крововиливів у зв’язку з введенням фібринолітичного лікарського засобу.

Підвищена чутливість до активної речовини. Гострий венозний або артеріальний тромбоз. Фібринолітичні стани з гострою важкою кровотечею через введення коагулопатичних засобів (антикоагулянтів), за винятком препаратів, які переважно здійснюють активацію фібринолітичної системи. Тяжка ниркова недостатність (існує ризик накопичення лікарського засобу). Судоми в анамнезі. Інтратекальне і внутрішньошлуночкове ін’єкційне введення, інтрацеребральне введення (ризик набряку мозку з подальшим розвитком судом).

На даний час не були виконані дослідження взаємодії лікарських засобів. Одночасний прийом антикоагулянтів повинен відбуватися під суворим наглядом лікаря, який має досвід у цьому напрямку терапії. Лікарські препарати, що діють на гемостаз, слід застосовувати з обережністю пацієнтам, які отримали лікування із застосуванням транексамової кислоти. У цих випадках може бути наявний теоретичний ризик збільшення тромбоформувального потенціалу, наприклад, при застосуванні естрогенів. Крім того, антифібринолітична дія препарату може бути антагонізована при застосуванні тромболітиків.

Слід суворо дотримуватися зазначених показань та способу застосування:

• внутрішньовенні ін’єкції необхідно робити дуже повільно;
• транексамову кислоту не слід вводити внутрішньом’язово.

Судоми. У пацієнтів були зареєстровані випадки судом, пов’язані з лікуванням транексамовою кислотою. При операціях аортокоронарного шунтування (АКШ) більшість з указаних випадків були зареєстровані після внутрішньовенного (в/в) введення транексамової кислоти у високих дозах. При використанні рекомендованих низьких доз транексамової кислоти частота післяопераційних судом була такою ж, як і у пацієнтів без призначення даного лікарського засобу.

Порушення зору. Має бути приділена увага можливим офтальмологічним ускладненням, включаючи порушення зору, погіршення зору, порушення сприйняття кольорів. У вказаних випадках лікування слід припинити. При безперервному тривалому застосуванні транексамової кислоти (ін’єкції) мають бути призначені регулярні офтальмологічні обстеження (в тому числі перевірка гостроти зору, сприйняття кольорів, очного дна, поля зору і т.д.). При наявності та при виникненні патологічних офтальмологічних змін, пов’язаних зокрема із захворюваннями сітківки, після відповідної консультації фахівця лікар повинен вирішити питання про необхідність та можливість довгострокового використання транексамової кислоти (ін’єкції) в кожному окремому випадку індивідуально.

Гематурія. У випадку гематурії із залученням верхніх сечових шляхів може виникнути небезпека обструкції уретри.

Тромбоемболічні ускладнення. Перед застосуванням транексамової кислоти необхідно розглянути фактори ризику тромбоемболічних ускладнень. У пацієнтів з наявністю в анамнезі тромбоемболічних захворювань або у пацієнтів, у яких за даними сімейного анамнезу наявний ризик підвищеної захворюваності по типу тромбоемболічних ускладнень (пацієнти з високим ризиком тромбофілії), транексамову кислоту (розчин для ін’єкцій) слід вводити тільки у випадках, коли є прямі життєві показання, при цьому лікування слід розпочинати після консультації фахівця, який має досвід у гемостазіології і проводити під суворим наглядом лікаря. Через наявність підвищеного ризику розвитку тромбозу транексамову кислоту слід призначати з обережністю для пацієнтів, які отримують оральні контрацептиви.

Дисемінована внутрішньо-судинна коагуляція (ДВК). Пацієнти з синдромом ДВК зазвичай не повинні одержувати лікування із застосуванням транексамової кислоти. Якщо є необхідність у застосуванні транексамової кислоти, її слід призначати винятково для пацієнтів при наявності переважної активації фібринолітичної системи з гострою важкою кровотечею. Встановлено, що характерний гематологічний профіль при цих станах наближається до наступного: зменшується час формування еуглобулінового згустку; спостерігається подовжений протромбіновий час; наявні зниження рівня у плазмі крові фібриногену, факторів V і VIII, плазміногену фібринолізину і альфа-2 макроглобуліну; нормальні плазмові рівні Р і Р комплексу; тобто фактори II (протромбін), VIII і X; підвищені рівні у плазмі крові продуктів розпаду фібриногену; нормальний рівень тромбоцитів. Вищенаведене передбачає, що при наявності основного хворобливого стану не можуть самі по собі змінитися різні елементи в цьому профілі. У таких гострих випадках для зупинки кровотечі разова доза 1 г транексамової кислоти часто є достатньою. Можливість застосування транексамової кислоти при синдромі ДВК у пацієнта слід розглядати тільки тоді, коли наявні відповідна гематологічна лабораторна база та накопичений клінічний досвід.

Жінкам репродуктивного віку під час лікування необхідно застосовувати засоби ефективної контрацепції. Немає або обмежена кількість клінічних даних щодо застосування транексамової кислоти вагітним жінкам. Протягом I триместру вагітності в якості запобіжного заходу призначення транексамової кислоти не рекомендується, хоча дослідження на тваринах не вказують на тератогенні ефекти.

Наявні обмежені клінічні дані щодо використання транексамової кислоти при різних клінічних геморагічних станах у II і III триместрі вагітності, при яких неможливо ідентифікувати шкідливий вплив на плід. Транексамову кислоту слід застосовувати у період вагітності тільки у тому випадку, якщо очікувана терапевтична користь виправдовує потенційний ризик.

Транексамова кислота проникає у грудне молоко, тому грудне годування не рекомендується. Відсутні клінічні дані про вплив транексамової кислоти на фертильність.

Дослідження з оцінки впливу на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами відсутні.

Внутрішньовенно (краплинно, струминно).

Дорослі. При місцевому фібринолізі рекомендується застосовувати препарат, починаючи з 500 мг (1 ампула по 5 мл) до 1 г (2 ампули по 5 мл) внутрішньовенно, повільно (приблизно 1 мл/хв) 2–3 рази на добу.

При генералізованому фібринолізі вводити внутрішньовенно, повільно у дозі 1 г (2 ампули по 5 мл) або 15 мг/кг маси тіла кожні 6–8 годин, швидкість введення — 1 мл/хв.

Дозування для пацієнтів з порушенням функції нирок. У разі ниркової недостатності застосування транексамової кислоти протипоказане пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю. Для пацієнтів, які мають незначну або помірну ниркову недостатність, дозування транексамової кислоти потрібно зменшити відповідно до показників рівня сироваткового креатиніну:

Дозування для пацієнтів з порушенням функції печінки. Пацієнтам з порушеннями функції печінки корекція дози практично не потрібна.

Застосування пацієнтам літнього віку. Зазвичай корекція дози не потрібна, якщо немає ознак ниркової недостатності.

Спосіб застосування. Введення має суворо обмежений режим — повільне внутрішньовенне введення (ін’єкція/ інфузія), максимум 1 мл на хвилину.

Дітям віком від 1 року рекомендується застосування згідно з поточними затвердженими терапевтичними показаннями, як описано в розділі «Показання», дозування — близько 20 мг/кг/добу. Однак при застосуванні дітям згідно з вказаними рекомендаціями наявні обмежені дані з ефективності, безпеки та особливостей дозування.

Аспекти ефективності, особливості дозування і безпеки застосування транексамової кислоти дітям, які перенесли операції на серці, не були досліджені у повному обсязі.

Дані про передозування відсутні. Ознаки та симптоми можуть включати запаморочення, головний біль, гіпотензію і судоми. Також було показано, що судоми, як правило, мають місце при більш високій частоті введення та характерні при збільшенні дози. Для лікування передозування слід надавати симптоматичне лікування.

Нижче зазначені побічні реакції, систематизовані відповідно до класифікатора MedDRA (основні класи систем органів). У межах кожного класу систем органів побічні реакції упорядковані за частотою. У кожному частотному угрупованні побічні реакції представлено у порядку зменшення проявів.

З боку імунної системи: частота невідома — реакції гіперчутливості, включаючи реакції анафілактичного типу.

З боку нервової системи: частота невідома — судоми, зокрема у разі неправильного застосування.

З боку органів зору: частота невідома — порушення сприйняття кольорів, нечіткість зору.

З боку серцево-судинної системи: частота невідома — нездужання, спричинене гіпотонією, з або без втрати свідомості (як правило, після занадто швидкої внутрішньовенної ін’єкції, як виняток — після перорального прийому). Артеріальна або венозна тромбоемболія будь-якої локалізації.

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоз або тромбоемболія (ризик розвитку мінімальний).

З боку травної системи: часто — діарея, блювання, нудота.

Захворювання шкіри та підшкірної тканини: нечасто — алергічні дерматити.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції у період після реєстрації препарату є важливим заходом. Вони дають змогу продовжувати моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні даного лікарського засобу. Медичним працівникам необхідно повідомляти про випадки будь-яких побічних реакцій за допомогою системи фармаконагляду України.

3 роки.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці.

По 5 мл розчину в ампулах. По 5 ампул у блістері, по 2 блістери у картонній коробці.

За рецептом.

Медокемі ЛТД (Ампульний Ін’єкційний Завод)/

Medochemie LTD (Ampoule Injectable Facility).

48 Япету Стріт, Ажиос Атанасіос Індустріальна зона, 4101 Ажиос Атанасіос, Лімассол, Кіпр/

48 Iapetou Street, Agios Athanassios Industrial Area, 4101 Agios Athanassios, Limassol, Cyprus.