Дацептон® розчин для ін'єкцій 10 мг/мл картридж 3 мл №5

діюча речовина: апоморфіну гідрохлорид гемігідрат;

1 мл розчину містить 10 мг апоморфіну гідрохлориду гемігідрату;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (E 223), кислота хлористоводнева (для регулювання pH), натрію гідроксид (для регулювання pH), вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий, від безбарвного до злегка жовтого кольору розчин без механічних включень.

Протипаркінсонічні засоби. Допамінергічні засоби. Агоністи допаміну.

Код ATХ N04B C07.

Фармакодинаміка.

Апоморфін є прямим стимулятором допамінових рецепторів типів D1 та D2. Транспортні та метаболічні шляхи апоморфіну і леводопи різні.

Хоча в інтактних експериментальних тварин введення апоморфіну зменшує швидкість збудження клітин нігростріатної системи, а у низьких дозах апоморфін знижує рухову активність (вважають, що це є наслідком пресинаптичного інгібування вивільнення ендогенного допаміну), його дія на розлади моторики при хворобі Паркінсона, імовірно, опосередковується постсинаптичними рецепторами. Цей двофазний ефект проявляється також у людини.

Фармакокінетика.

Фармакокінетика апоморфіну при підшкірному введенні описується двокамерною моделлю, період напіврозподілу становить 5 ± 1,1 хвилини, а період напіввиведення — 33 ± 3,9 хвилини. Клінічний ефект залежить від концентрації апоморфіну у цереброспінальній рідині; розподіл діючої речовини найкраще описується двокамерною моделлю. Апоморфін швидко і повністю всмоктується з підшкірних тканин; клінічна дія препарату починається швидко (через 4–12 хвилин) і продовжується недовго (приблизно протягом 1 години), що пояснюється швидким кліренсом. Апоморфін метаболізується шляхом глюкуронізації і сульфування, до щонайменше 10% від загальної дози; інші шляхи метаболізму не описані.

Лікування моторних флуктуацій (феномен «включення-виключення») у пацієнтів із хворобою Паркінсона, стан яких недостатньо контролюється пероральними протипаркінсонічними препаратами.

• Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
• Пригнічення функції дихання, деменція, психотичні захворювання або печінкова недостатність.
• Апоморфіну гідрохлорид гемігідрат не можна застосовувати пацієнтам, які мають відповідь «включення» на леводопу з тяжкою дискінезією або дистонією.
• Супутнє застосування з ондансетроном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
• Препарат Дацептон^®, розчин для ін'єкцій 10 мг/мл, протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років.

Пацієнти, відібрані для лікування апоморфіну гідрохлоридом гемігідратом, майже напевно приймають одночасно інші лікарські засоби для лікування хвороби Паркінсона. Тому на початковій стадії лікування апоморфіну гідрохлоридом гемігідратом необхідно пильно стежити за можливими незвичними побічними реакціями або ознаками потенціювання дії лікарських препаратів.

При одночасному застосуванні з нейролептиками може спостерігатися антагоністична взаємодія. Існує можливість взаємодії між клозапіном та апоморфіном, однак клозапін також можна застосовувати з метою послаблення симптомів нейропсихічних ускладнень.

Можливий вплив апоморфіну на концентрацію у плазмі крові інших лікарських засобів не вивчали. Тому необхідна обережність при застосуванні апоморфіну у комбінації з іншими лікарськими засобами, особливо з вузьким терапевтичним діапазоном.

Антигіпертензивні та кардіоактивні препарати

Навіть у разі одночасного застосування з домперидоном апоморфін може потенціювати антигіпертензивний ефект таких препаратів (див. розділ «Особливості застосування»).

Рекомендується уникати одночасного застосування апоморфіну та інших препаратів, які подовжують інтервал QT.

Враховуючи повідомлення про випадки глибокої гіпотензії та втрати свідомості при застосуванні апоморфіну разом з ондансетроном, одночасне застосування апоморфіну та ондансетрону протипоказане.

Апоморфіну гідрохлорид гемігідрат слід з обережністю застосовувати пацієнтам з нирковими, легеневими або серцево-судинними захворюваннями, а також пацієнтам, схильним до нудоти і блювання.

Особлива обережність необхідна у початковий період лікування пацієнтів літнього віку та/або ослаблених пацієнтів.

Оскільки апоморфін може спричинити артеріальну гіпотензію навіть у разі премедикації домперидоном, особливу увагу слід приділяти пацієнтам із серцевими захворюваннями, пацієнтам, які приймають вазоактивні лікарські засоби, зокрема гіпотензивні препарати, а особливо пацієнтам з ортостатичною гіпотензією в анамнезі.

Оскільки апоморфін, особливо у високих дозах, може спричиняти подовження інтервалу QT, необхідна обережність при лікуванні пацієнтів з ризиком порушень серцевого ритму за типом «пірует» (torsades de pointes).

При застосуванні в комбінації з домперидоном слід ретельно оцінити фактори ризику в окремого пацієнта. Це необхідно робити до початку лікування і під час лікування. Важливі фактори ризику включають серйозні фонові серцеві захворювання, такі як застійна серцева недостатність, тяжке порушення функції печінки або значний електролітний дисбаланс. Також необхідно оцінити лікарські засоби, які можуть впливати на електролітний баланс, метаболізм CYP3A4 або інтервал QT. Рекомендується проводити моніторинг впливу на інтервал QTc. Необхідно зробити ЕКГ:

• до лікування домперидоном;
• під час фази початку лікування;
• надалі за клінічними показаннями.

Пацієнту слід вказати на необхідність повідомляти про можливі серцеві симптоми, включаючи серцебиття, непритомність або стани, що наближаються до непритомності. Пацієнти також повинні повідомляти про клінічні зміни, які можуть призвести до гіпокаліємії, такі як гастроентерит або початок лікування сечогінними препаратами.

Під час кожного медичного візиту слід переглядати фактори ризику.

Лікування апоморфіном може спричиняти місцеві підшкірні ефекти. Інколи їх вдається зменшити шляхом чергування місць ін'єкцій. У разі наявності можна використовувати ультразвукове дослідження для уникнення ін'єкцій у ділянки з вузликами та ущільненнями.

Повідомляли про розвиток гемолітичної анемії і тромбоцитопенії у пацієнтів, які отримували апоморфін. Гематологічні показники слід контролювати через певні проміжки часу, як і для леводопи, при одночасному застосуванні з апоморфіном.

Необхідна обережність при застосуванні апоморфіну у комбінації з іншими лікарськими засобами, особливо з вузьким терапевтичним діапазоном (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

У багатьох пацієнтів з прогресуючою хворобою Паркінсона відзначаються нейропсихічні порушення. Є свідчення того, що апоморфін може посилювати нейропсихічні порушення у деяких пацієнтів. У випадках застосування апоморфіну таким пацієнтам необхідна особлива обережність.

Апоморфін може спричиняти сонливість та епізоди раптового засинання, зокрема у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Про це слід попередити пацієнтів і порадити їм проявляти обережність при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами під час лікування апоморфіном. Пацієнти, у яких спостерігається сонливість та/або епізоди раптового засинання, повинні утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами. Крім того, в таких випадках можна розглянути доцільність зниження дози або припинення терапії.

Пацієнти потребують систематичного моніторингу щодо розвитку розладів контролю імпульсивної поведінки. Пацієнти та їх опікуни повинні знати, що при лікуванні агоністами допаміну, зокрема апоморфіном, можуть відзначатися такі симптоми розладів контролю імпульсивної поведінки, як патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до покупок або витрачання грошей, булімія та компульсивне переїдання. У випадку появи таких симптомів слід розглянути доцільність зниження дози або поступової відміни препарату.

Синдром допамінової дисрегуляції є адиктивним розладом, що призводить до надмірного застосування препарату, це спостерігається у деяких пацієнтів, які отримували апоморфін. Перед початком лікування пацієнтів та опікунів слід попередити про потенційний ризик розвитку синдрому допамінової дисрегуляції.

Допоміжні речовини з відомою дією

Препарат Дацептон^®, розчин для ін'єкцій 10 мг/мл у картриджах, містить 1 мг натрію метабісульфіту (E 223) на 1 мл, що може рідко спричиняти тяжкі реакції гіперчутливості та бронхоспазм.

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію у 10 мл, тобто практично не містить натрію.

Досвід застосування апоморфіну вагітним жінкам відсутній.

У дослідженнях репродуктивної функції у тварин жодні тератогенні ефекти не спостерігалися, але введення токсичних доз вагітним самицям щурів може спричиняти дихальну недостатність у потомства. Потенційний ризик для людини невідомий.

Препарат Дацептон^® не слід застосовувати у період вагітності, за винятком випадків очевидної необхідності такого застосування.

Інформація про екскрецію апоморфіну у грудне молоко людини відсутня. Рішення щодо припинення/продовження годування груддю або припинення/продовження лікування препаратом Дацептон^® слід приймати з урахуванням потреби у грудному вигодовуванні дитини та очікуваної користі від лікування препаратом Дацептон^® для жінки.

Апоморфіну гідрохлорид гемігідрат має незначний або помірний вплив на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами.

Пацієнти, які лікуються апоморфіном та у яких спостерігається сонливість та/або епізоди раптового засинання, повинні утримуватися від керування транспортними засобами або інших видів діяльності (наприклад, роботи з механізмами), при яких порушення пильності може наражати їх самих або оточуючих людей на небезпеку серйозного травмування або летального наслідку, поки рецидиви таких епізодів і сонливість не минуть (див. також розділ «Особливості застосування»).

Відбір пацієнтів, яким доцільно призначати препарат Дацептон^®, розчин для ін'єкцій 10 мг/мл у картриджах

Пацієнти, відібрані для лікування препаратом Дацептон^®, повинні мати можливість розпізнавати початок своїх симптомів «виключення» і бути в змозі самостійно зробити собі ін'єкцію або мати відповідального опікуна, який зможе зробити їм ін'єкцію при необхідності.

Пацієнти, яким призначено апоморфін, зазвичай повинні почати приймати домперидон щонайменше за 2 дні до початку терапії. Дозу домперидону слід титрувати до найменшої ефективної дози і припинити застосування якомога швидше. Перед прийняттям рішення про початок лікування домперидоном і апоморфіном слід ретельно оцінити фактори ризику подовження інтервалу QT у кожного пацієнта, щоб переконатися, що користь переважує ризик (див. розділ «Особливості застосування»).

Лікування апоморфіном слід розпочинати під контролем в умовах спеціалізованої клініки. Пацієнт повинен перебувати під наглядом лікаря, який має досвід лікування хвороби Паркінсона (наприклад, невропатолога). Перед початком лікування препаратом Дацептон^® слід оптимізувати лікування пацієнта леводопою, з агоністами допаміну або без них.

Дорослі

Препарат Дацептон^®, розчин для ін'єкцій у картриджах, призначений для мультидозового застосування шляхом періодичних підшкірних болюсних ін'єкцій з використанням лише спеціально призначеного пристрою D-mine-Pen.

Пацієнтам і опікунам необхідно надати докладні інструкції щодо приготування та ін'єкційного введення препарату, приділяючи особливу увагу правильному застосуванню необхідного дозувального шприца-ручки (див. інструкцію для застосування, що докладається до дозувального шприца-ручки). Існують певні відмінності дозувального шприца-ручки цього препарату та інших препаратів апоморфіну, присутніх на ринку. Тому, коли пацієнт раніше отримав певний шприц-ручку і навчився його використовувати, перехід на застосування іншого препарату потребує нового навчання під наглядом медичного працівника.

Перед використанням слід видалити будь-які залишки повітря в картриджі (див. інструкцію для застосування дозувального шприца-ручки).

Препарат Дацептон^®, розчин для ін'єкцій 10 мг/мл у картриджах, протипоказаний дітям та підліткам віком до 18 років (див. розділ «Протипоказання»).

Існує невелика кількість клінічних відомостей щодо передозування апоморфіну при підшкірному введенні. Лікування симптомів передозування може проводитись емпірично, як запропоновано нижче:

При надмірному блюванні можна застосовувати домперидон.

При пригніченні функції дихання можна застосовувати налоксон.

При артеріальній гіпотензії: відповідні заходи (наприклад, підведення частини ліжка, де розташовані ноги).

При брадикардії можна застосовувати атропін.

Залежно від частоти побічні реакції розподілені на такі категорії: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100,

З боку крові та лімфатичної системи

Нечасто: повідомляли про розвиток гемолітичної анемії і тромбоцитопенії у пацієнтів, які отримували апоморфін.

Рідко: еозинофілія рідко спостерігалася під час лікування апоморфіну гідрохлоридом гемігідратом.

З боку імунної системи

Рідко: оскільки препарат містить натрію метабісульфіт, можливі алергічні реакції (зокрема анафілаксія і бронхоспазм).

Психічні розлади

Дуже часто: галюцинації.

Часто: нейропсихічні розлади (зокрема легка транзиторна сплутаність свідомості та зорові галюцинації) спостерігалися під час лікування апоморфіну гідрохлоридом гемігідратом.

Частота невідома: розлади контролю імпульсивної поведінки (патологічна пристрасть до азартних ігор, підвищене лібідо, гіперсексуальність, непереборний потяг до покупок або витрачання грошей, булімія та компульсивне переїдання) можуть спостерігатися у пацієнтів під час лікування агоністами допаміну, включаючи апоморфін; агресія, тривожне збудження.

З боку нервової системи

Часто: транзиторний седативний ефект при введенні кожної дози апоморфіну гідрохлориду гемігідрату може спостерігатися на початку лікування; зазвичай цей ефект минає через кілька тижнів після початку лікування; застосування апоморфіну супроводжується сонливістю; також повідомляли про випадки запаморочення.

Нечасто: апоморфін може індукувати дискінезії під час періоду «включення», які в деяких випадках можуть бути тяжкими і призвести до відміни терапії у певної кількості пацієнтів; застосування апоморфіну супроводжувалося епізодами раптового засинання.

Частота невідома: непритомність; головний біль.

З боку судин

Нечасто: ортостатична гіпотензія спостерігається нечасто та зазвичай є транзиторною.

Респіраторні, торакальні та медіастинальні розлади

Часто: позіхання спостерігалося під час лікування апоморфіном.

Нечасто: повідомляли про утруднене дихання.

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто: нудота і блювання, особливо у початковий період лікування апоморфіном, зазвичай при відсутності застосування домперидону.

З боку шкіри та підшкірної клітковини

Нечасто: повідомлялося про локальні та генералізовані висипання.

Системні розлади та ускладнення у місці введення

Дуже часто: у більшості пацієнтів спостерігаються реакції у місці ін'єкції, особливо при безперервному застосуванні, зокрема підшкірні вузлики, ущільнення, еритема, болючість і панікуліт; можливі інші місцеві реакції (зокрема подразнення, свербіж, синці та біль).

Нечасто: повідомляли про некроз і виразки у місці ін'єкції.

Частота невідома: повідомляли про периферичний набряк.

Результати лабораторних досліджень

Нечасто: повідомляли про позитивні проби Кумбса при лікуванні пацієнтів апоморфіном.

2 роки.

Після першого відкриття — 15 днів.

Зберігати в оригінальній упаковці у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °C. Не охолоджувати і не заморожувати!

По 3 мл у картриджі; по 5 картриджів у пластиковій контурній упаковці в картонній коробці.

За рецептом.

ЕВЕР Фарма Єна ГмбХ, Німеччина/

EVER Pharma Jena GmbH, Germany.

Отто-Шотт-Штр. 15, Єна, Тюрінгія, 07745, Німеччина/

Otto-Schott-Str. 15, Jena, Thueringen, 07745, Germany.

ЕВЕР Нейро Фарма ГмбХ, Австрія/

EVER Neuro Pharma GmbH, Austria.

Обербургау 3, 4866 Унтерах-на-Аттерзеє, Австрія/

Oberburgau 3, 4866 Unterach am Attersee, Austria.