Воксид^® (Voxid^®)

Воглібоза - 0,3 мг

фармакодинаміка. Воглібоз ― пероральний гіпоглікемізуючий засіб, конкурентний інгібітор інтестинальних α-глюкозидаз (ферментів класу гідролаз), які беруть участь у розщепленні ди-, оліго- і полісахаридів. Пригнічення активності α-глюкозидаз призводить до уповільнення розщеплення складних вуглеводів та всмоктування глюкози, наслідком чого є зниження постпрандіального рівня глюкози в крові (постпрандіальної гіперглікемії).
Воглібоз не впливає на активність β-глюкозидази.
Фармакокінетика. Воглібоз повільно й погано всмоктується та швидко виводиться із калом. На даний час не виявлено метаболітів даної речовини в крові та сечі людини. У дослідженнях на тваринах встановлено проникнення воглібозу через плаценту і в грудне молоко.

– лікування цукрового діабету II типу, якщо рівень глюкози в крові неможливо адекватно підтримувати лише дієтою та/або фізичними вправами; як монотерапія або у складі комбінованої терапії одночасно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами або з інсуліном.
– Лікування цукрового діабету I типу, в складі комбінованої терапії одночасно з інсуліном.
– Профілактика цукрового діабету II типу у пацієнтів із виявленим порушенням толерантності до глюкози.

препарат Воксид застосовувати внутрішньо, безпосередньо перед кожним прийомом їжі, запиваючи водою.
Зазвичай початкова доза препарату Воксид для дорослих становить 0,2 мг 3 рази на добу. Якщо терапевтичний ефект недостатній, дозу препарату можна підвищити до 0,3 мг 3 рази на добу за умови ретельного спостереження за перебігом захворювання.
Для пацієнтів літнього віку початкова доза препарату Воксид 0,1 мг 3 рази на добу. Якщо терапевтичний ефект недостатній, дозу препарату можна підвищити до 0,2–0,3 мг 3 рази на добу за умови ретельного спостереження за перебігом захворювання.

– підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якого іншого компонента препарату.
– Діабетичний кетоацидоз, діабетична прекома, діабетична кома.
– Тяжкі інфекційні захворювання.
– Серйозні хірургічні операції і травми.
– Патологічні стани та захворювання кишечнику, які можуть погіршуватися за умов посиленого газоутворення (включаючи запальні захворювання кишечнику, ерозивно-виразкові зміни кишечнику та повну або часткову кишкову непрохідність).
– Тяжкі патологічні стани та захворювання кишечнику, які супроводжуються порушеннями травлення та всмоктування.

метаболічні порушення: гіпоглікемія.
З боку ШКТ: послаблення випорожнень, діарея, відчуття здуття у животі, метеоризм, біль, дискомфорт у животі, нудота, блювання, пневматоз кишечнику, кишкова непрохідність.
З боку гепатобіліарної системи: фульмінантний гепатит, тяжкі порушення функції печінки, зростання рівня печінкових трансаміназ (АсАТ, АлАТ), жовтяниця, тяжкий холестаз.
З боку нервової системи: запаморочення.

Воксид застосовувати з обережністю у таких ситуаціях:
– одночасне застосування інших гіпоглікемічних засобів (можливість виникнення гіпоглікемії) (див. ПОБІЧНА ДІЯ);
– лапаротомія або кишкова непрохідність в анамнезі (можливість погіршення стану пацієнта через надмірне утворення газів у кишечнику);
– хронічні захворювання кишечнику, які супроводжуються порушенням травлення та всмоктування (можливість погіршення стану пацієнта через механізм дії воглібозу);
– синдром Рехмельда (можливість погіршення стану пацієнта через надмірне утворення газів у кишечнику);
– грижа, стеноз або виразка товстого кишечнику (можливість погіршення стану пацієнта через надмірне утворення газів у кишечнику);
– тяжкі порушення функції печінки (можливість значних коливань рівня глюкози в крові пацієнта через метаболічні розлади);
– цироз печінки (можливість подальшого порушення свідомості через гіперамоніємію);
– тяжкі порушення функції нирок (можливість значних коливань рівня глюкози в крові пацієнта через метаболічні розлади).
Слід обмежити прийом препарату Воксид пацієнтам, у яких було остаточно діагностовано цукровий діабет або порушення толерантності до глюкози.
Пацієнтам із цукровим діабетом, яким показана дієта та/або фізичні навантаження, воглібоз слід призначати тільки тоді, коли постпрандіальний рівень глікемії протягом 2 год після їди становить ≥11,1 ммоль/л.
Пацієнтам із цукровим діабетом, яким показані дієта, фізичні навантаження, пероральні гіпоглікемічні препарати або інсулін, воглібоз слід призначати тільки тоді, коли рівень глюкози в крові натще ≥7,77 ммоль/л.
Під час прийому препарату Воксид необхідно уважно спостерігати за станом пацієнта та постійно контролювати рівень глюкози в крові. Крім того, важливу роль у досягненні терапевтичного ефекту відіграє безперервний прийом даного препарату.
Якщо через 2–3 міс постійного прийому воглібозу (як моно- або комбінованої терапії цукрового діабету) гіпоглікемічний ефект незадовільний (постпрандіальний рівень глікемії протягом 2 год після їди ≥11,1 ммоль/л), то необхідно відповідним чином провести корекцію лікування.
Якщо при застосуванні воглібозу (як моно- або комбінованої терапії цукрового діабету) гіпоглікемічний ефект задовільний (постпрандіальний рівень глікемії протягом 2 год після їди ≤8,88 ммоль/л), слід припинити прийом препарату і спостерігати за подальшим перебігом хвороби.
Якщо у пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб, оскільки препарат містить лактозу.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Воксид, таблетки, можна призначати вагітним і жінкам з можливою вагітністю, тільки якщо очікуваний терапевтичний ефект перевищує будь-який потенційний ризик. Безпека застосування цього препарату у вагітних не встановлена.
Бажано уникати застосування воглібозу жінкам, які годують грудьми. Однак якщо застосування все ж необхідне, годування грудьми слід припинити.
Діти. Дані щодо застосування воглібозу у дітей відсутні, тому препарат не слід призначати цій віковій категорії пацієнтів.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. При застосуванні препарату можливе виникнення побічних реакцій, що можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або роботу з іншими механізмами.

комбінації, які потрібно застосовувати з обережністю
– Антидіабетичні засоби: похідні сульфонаміду і сульфонілсечовини, похідні бігуаніду, препарати інсуліну та засоби, що поліпшують резистентність до інсуліну (ризик виникнення гіпоглікемії).
– Лікарські засоби, які збільшують вираженість гіпоглікемічної дії антидіабетичних препаратів (включаючи блокатори β-адренорецепторів, препарати саліцилової кислоти, інгібітори МАО, похідні фібратів для лікування гіперліпідемії та варфарин).
– Лікарські засоби, які зменшують вираженість гіпоглікемічної дії антидіабетичних препаратів (включаючи епінефрин, гормони кори надниркової залози та гормони щитовидної залози).

у разі передозування пацієнт повинен звернутися до лікаря.

в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.