Гідрасек (Hidrasec^®) (264199) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Рацекадотріл - 10 мг

фармакодинаміка. Рацекадотрил — це проліки, що потребують гідролізу для утворення активного метаболіту тіорфану, який є інгібітором енкефалінази, пептидази клітинних мембран, що знаходиться у різних тканинах, особливо в епітелії тонкої кишки. Цей фермент сприяє як гідролізу екзогенних, так і розщепленню ендогенних пептидів, таких як енкефаліни. Отже, рацекадотрил захищає ендогенні енкефаліни, фізіологічно активні у ШКТ, подовжуючи їхню антисекреторну дію.
Рацекадотрил — це антисекреторна речовина, що діє виключно у слизовій оболонці кишечнику. Вона знижує кишкову гіперсекрецію води та електролітів, спричинену токсинами холери або запаленням, та не чинить впливу на базальну секреторну активність. Рацекадотрил зумовлює швидку протидіарейну дію, не змінюючи тривалості кишкового транзиту.
Рацекадотрил не викликає здуття живота. У клінічних дослідженнях частота вторинного запору на фоні застосування рацекадотрилу була подібною до відзначеної частоти у групі плацебо.
При пероральному застосуванні препарат проявляє виключно периферичну активність, не впливаючи на ЦНС.
У ході двох клінічних досліджень у дітей рацекадотрил зменшував масу випорожнень протягом перших 48 год на 40 та 46% відповідно. Також спостерігалося значне зменшення тривалості діареї та необхідності у відновленні водного балансу.
Протягом метааналізу даних окремих пацієнтів (9 рандомізованих клінічних досліджень рацекадотрилу порівняно з плацебо, додатково до перорального регідратаційного р-ну) було зібрано індивідуальні дані пацієнтів (1384 хлопчики та дівчаток) із гострою діареєю різного ступеня тяжкості, які перебували на стаціонарному чи амбулаторному лікуванні. Середній вік становив 12 міс (інтерквартильна широта — від 6 до 39 міс). З усієї кількості 714 пацієнтів були віком до 1 року, 670 пацієнтів — старше 1 року. Середня маса тіла коливалася протягом досліджень від 7,4 до 12,2 кг. Загальна середня тривалість діареї після включення в дослідження становила 2,81 дня у групі плацебо та 1,75 дня — у групі рацекадотрилу. Частка пацієнтів, які одужали, була більшою у групах рацекадотрилу порівняно із плацебо (відношення ризиків (ВР) (hazard ratio) 2,04; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,85–2,32; р<0,001; модель пропорційних ризиків Кокса (Cox proportional hazards regression)). Результати були дуже схожими для немовлят (<1 року) (ВР 2,01; 95% ДІ 1,71–2,36; р<0,001) та дітей переддошкільного віку (>1 року) (ВР 2,16; 95% ДІ 1,83–2,57; р<0,001). Для стаціонарних пацієнтів (n=637) відношення середньої маси випорожнень у групі застосування рацекадотрилу до середньої маси випорожнень у групі прийому плацебо становило 0,59 (95% ДІ 0,51–0,74; р<0,001). Для амбулаторних пацієнтів (n=695) відношення середньої кратності випорожнень при діареї у групі прийому рацекадотрилу до середньої кратності випорожнень при діареї у групі плацебо становило 0,63 (95% ДІ 0,47–0,85; р<0,001).
Фармакокінетика
Всмоктування. Рацекадотрил швидко всмоктується після перорального застосування. Час до початку пригнічення енкефалінази у плазмі крові — 30 хв.
Біодоступність рацекадотрилу не змінюється внаслідок прийому їжі, але досягнення максимальної активності затримується приблизно на 1,5 год.
Розподіл. Після перорального введення дози міченого ¹⁴С рацекадотрилу виміряна концентрація радіоактивного ізотопу вуглецю у плазмі крові була на багато вищою, ніж у клітинах крові, та у три рази вищою, ніж у всьому об’ємі крові. Отже, лікарський засіб значною мірою не зв’язується з клітинами крові. Розподіл радіоактивного ізотопу вуглецю в інші тканини організму помірний, про що свідчить показник середнього уявного об’єму розподілу в плазмі крові — 66,4 кг. 90% активного метаболіту рацекадотрилу — тіорфану ((RS)-N-(1-оксо-2-(меркаптометил)-3-фенілпропіл) гліцину) — зв’язується з білками плазми крові, переважно із альбуміном.
Фармакокінетичні властивості рацекадотрилу не змінюються при повторному прийомі чи при застосуванні у пацієнтів літнього віку.
Тривалість і ступінь дії рацекадотрилу залежать від дози.
У дітей час до пікового пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить приблизно 2 год та відповідає пригніченню на 90% при прийомі дози 1,5 мг/кг маси тіла. У дорослих час до пікового пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить приблизно 2 год та відповідає пригніченню на 75% при прийомі дози 100 мг.
Тривалість пригнічення енкефалінази у плазмі крові становить близько 8 год.
Метаболізм. Біологічний T_½ рацекадотрилу, з огляду на ступінь пригнічення енкефалінази у плазмі крові, становить приблизно 3 год.
Рацекадотрил швидко гідролізується до тіорфану, активного метаболіту, який, у свою чергу, перетворюється на неактивні метаболіти.
Повторне застосування рацекадотрилу не приводить до накопичення сполуки в організмі.
Дані in vitro свідчать про те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не інгібують основні CYP-ферментні ізоформи 3А4, 2D6, 2C9, 1A2 та 2С19 до клінічно значимого ступеня.
Дані in vitro свідчать про те, що рацекадотрил/тіорфан та 4 основних неактивних метаболіти не стимулюють CYP-ферментні ізоформи (3А класу, 2А6, 2В6, 2С9/2С19, 1А класу, 2Е1) та УГТ-кон’югуючі ферменти до клінічно значимого ступеня.
Рацекадотрил не впливає на зв’язування з білками діючих речовин, у яких цей зв’язок значний, таких як толбутамід, варфарин, ніфлумова кислота, дигоксин або фенітоїн.
У пацієнтів із печінковою недостатністю (цироз, ступінь В за класифікацією Чайлда — П’ю) профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався показниками T_max та T_½, подібними до таких у здорових добровольців, але меншими значеннями C_max (–65%) та AUC (–29%).
У пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну 11–39 мл/хв) профіль кінетики активного метаболіту рацекадотрилу відзначався нижчими значеннями C_max (–49%) та більшими AUC (+16%) і T_½, ніж у здорових добровольців (кліренс креатиніну >70 мл/хв).
У дітей фармакокінетичні показники подібні до таких у дорослих, C_max досягається через 2,5 год після прийому. Не спостерігається накопичення після багаторазових прийомів кожні 8 год протягом 7 днів.
Виведення. Рацекадотрил виводиться у формі як активних, так і неактивних метаболітів. Препарат виділяється переважно нирками, значно меншою мірою — з калом. Легеневе виведення незначне.

Гідрасек, гранули для оральної суспензії: допоміжне симптоматичне лікування при гострій діареї у немовлят (віком від 3 міс) та дітей у поєднанні з пероральною регідратацією та звичайними підтримувальними заходами, якщо лише цих заходів недостатньо для контролю клінічного стану, та у разі, коли етіотропне лікування неможливе.
Гідрасек, капсули призначений для симптоматичного лікування при гострій діареї у дорослих у разі, коли етіотропне лікування неможливе.
За можливості проведення етіотропного лікування при гострій діареї рацекадотрил можна застосовувати як додаткову терапію.

Гідрасек, гранули для оральної суспензії. Гідрасек застосовують перорально разом із пероральними засобами для відновлення водного балансу (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують у дітей з масою тіла до 13 кг.
Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують у дітей з масою тіла від 13 кг.
Рекомендовану дозу розраховують за масою тіла: 1,5 мг/кг маси тіла на прийом. Це становить 1–2 саше відповідного дозування, які приймають 3 рази на добу через рівні проміжки часу.
Дітям з масою тіла до 9 кг — по 1 саше (10 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла 9–13 кг — по 2 саше (10 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла 13–27 кг — по 1 саше (30 мг) 3 рази на добу.
Дітям з масою тіла від 27 кг — по 2 саше (30 мг) 3 рази на добу.
У ході клінічних досліджень за участю дітей тривалість лікування становила 5 днів.
Лікування слід продовжувати, поки не буде зафіксовано 2 випадки нормального характеру випорожнень.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 днів.
Не рекомендується довготривале лікування рацекадотрилом.
Клінічних досліджень за участю дітей віком до 3 міс не проводили.
Особливі групи пацієнтів. Досліджень за участю немовлят або дітей із нирковою чи печінковою недостатністю не проводили (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Не слід застосовувати лікарський засіб дітям з нирковою чи печінковою недостатністю.
Гранули препарату Гідрасек можна додавати до їжі, розчинити їх у склянці води або у пляшечці для годування, добре перемішавши. Після цього препарат слід застосувати негайно.
Гідрасек, капсули. Для перорального застосування.
Дорослі. Початкова доза становить 1 капсулу одноразово незалежно від часу доби. У подальшому після прийнятої початкової дози через 8 год приймають по 1 капсулі 3 рази на добу (кожні 8 год), бажано перед основними прийомами їжі. Лікування слід продовжувати, поки не буде зафіксовано два випадки нормального характеру випорожнень.
Тривалість лікування не повинна перевищувати 7 послідовних днів.
Не рекомендується довготривале лікування рацекадотрилом.
Якщо не спостерігається покращення стану після 3 днів лікування, слід проконсультуватися з лікарем.
Особливі групи пацієнтів
Діти. Для немовлят, дітей та підлітків існують спеціальні лікарські форми.
Пацієнти літнього віку. Пацієнтам літнього віку корекція дози не потрібна (див. Фармакокінетика).
З обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із печінковою та нирковою недостатністю.

підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.
Пацієнтам, у яких розвивався ангіоневротичний набряк при застосуванні інгібіторів АПФ (таких як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, периндоприл, раміприл), не слід застосовувати рацекадотрил.
У зв’язку з наявністю сахарози Гідрасек, гранули для оральної суспензії, протипоказано застосовувати пацієнтам із рідкісною спадковою непереносимістю фруктози, синдромом мальабсорбції глюкози-галактози або сахаразо-ізомальтазною недостатністю.

нижче наведено небажані реакції на препарат, що відзначалися у групі рацекадотрилу частіше, ніж у групі плацебо, або зареєстровані в післяреєстраційний період. За частотою небажані реакції поділялися на дуже часті (≥1/10), часті (≥1/100 до <1/10), нечасті (≥1/1000 до <1/100), рідкісні (≥1/10 000 до <1/1000), дуже рідкісні (<1/10 000), частота невідома (неможливо визначити за наявними даними).
Розлади з боку нервової системи (Гідрасек, капсули): часті — головний біль.
Інфекції та інвазії. Гідрасек, гранули для оральної суспензії: нечасті — тонзиліт.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасті — висип, еритема; частота невідома — поліморфна еритема, набряк язика, набряк обличчя, набряк губ, набряк повік, ангіоневротичний набряк, кропив’янка, вузлова еритема, папульозний висип, пруриго, свербіж, токсичний шкірний висип.
Повідомлялося про реакції з боку шкіри тяжкого ступеня (включаючи ангіоневротичний набряк) у пацієнтів, які перебували на лікуванні рацекадотрилом. Частота виникнення цих реакцій невідома, але у разі їх виникнення лікування рацекадотрилом слід припинити та призначити необхідну альтернативну терапію. У цих випадках пацієнти повинні бути проінформовані про необхідність уникнення повторних прийомів рацекадотрилу.

застосування препарату Гідрасек не змінює звичайного режиму відновлення водного балансу.
Відновлення водного балансу є надзвичайно важливим у лікуванні при гострій діареї у дітей. При відновленні водного балансу та виборі шляху його досягнення необхідно враховувати вік та масу тіла пацієнта, а також стадію та ступінь тяжкості його стану, особливо у разі серйозної чи довготривалої діареї, що супроводжується значним блюванням або втратою апетиту. Також важливо не переривати регулярний прийом їжі (включаючи годування грудьми) та контролювати споживання достатньої кількості рідини.
Криваві або гнійні випорожнення та гарячка можуть свідчити про наявність інвазійних бактерій (як причини діареї) або про інше тяжке захворювання, що потребує етіотропного лікування (наприклад антибіотиками) чи подальшого дослідження. Тому рацекадотрил не слід застосовувати у подібних випадках. Рацекадотрил можна застосовувати разом з антибіотиками у разі гострої діареї бактеріальної етіології як допоміжну терапію.
Застосування рацекадотрилу у разі діареї, спричиненої лікуванням антибіотиками, та хронічної діареї не рекомендується у зв’язку з недостатньою кількістю даних.
Хворим на цукровий діабет слід враховувати, що кожне саше Гідрасек, гранули для оральної суспензії, містить: Гідрасек, гранули по 10 мг — 0,966 г сахарози; Гідрасек, гранули по 30 мг — 2,899 г сахарози.
Якщо кількість сахарози (джерела глюкози та фруктози) у добовій дозі препарату Гідрасек перевищує 5 г/добу, це потрібно врахувати у добовому раціоні цукру.
Гідрасек, капсули, містить лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, лактазною недостатністю чи із глюкозо-галактозною мальабсорбцією не слід застосовувати цей препарат.
Не рекомендують застосовувати Гідрасек у немовлят віком до 3 міс, оскільки клінічних досліджень у цій популяції не проводилося.
Препарат не слід застосовувати дітям із нирковою чи печінковою недостатністю будь-якого ступеня тяжкості у зв’язку з обмеженістю інформації щодо цієї популяції пацієнтів. Дані про застосування препарату в дорослих пацієнтів із нирковою чи печінковою недостатністю обмежені. Застосування рацекадотрилу цим пацієнтам потребує обережності (див. Фармакокінетика).
У зв’язку з можливістю зниження біодоступності препарат не слід застосовувати дітям у разі тривалого чи неконтрольованого блювання. У разі тривалого блювання ефективність засвоєння рацекадотрилу в дорослих пацієнтів може знижуватися.
При застосуванні препарату повідомлялось про виникнення реакцій з боку шкіри. У більшості випадків ці реакції помірного ступеня та не потребують лікування. Проте в деяких випадках вони можуть бути тяжкого ступеня, навіть нести загрозу для життя. Неможливо повністю виключити їх зв’язок із прийомом рацекадотрилу. При виникненні реакцій з боку шкіри тяжкого ступеня лікування слід негайно припинити.
Повідомлялося про гіперчутливість/ангіоневротичний набряк у пацієнтів, які застосовували рацекадотрил. Ці стани можуть виникнути в будь-який час протягом лікування. Пацієнти, в яких в анамнезі наявний ангіоневротичний набряк, не пов’язаний із застосуванням рацекадотрилу, можуть мати підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку.
Застосування в період вагітності чи годування грудьми
Вагітність. Немає належних даних щодо застосування рацекадотрилу у вагітних. Дослідження на тваринах не свідчать про наявність прямих чи непрямих шкідливих впливів на перебіг вагітності, ембріофетальний розвиток, перебіг пологів чи постнатальний розвиток. Однак оскільки спеціальних клінічних досліджень не проводилося, рацекадотрил не слід застосовувати в період вагітності.
Годування грудьми. У зв’язку з недостатньою кількістю інформації щодо виділення препарату Гідрасек у грудне молоко його не слід застосовувати в період годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Рацекадотрил не впливає або чинить незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами.
Діти. Гідрасек, гранули по 10 мг, застосовують у немовлят і дітей віком від 3 міс до 2 років.
Гідрасек, гранули по 30 мг, застосовують у дітей віком від 2 років.

інгібітори АПФ (такі як каптоприл, еналаприл, лізиноприл, фозиноприл, периндоприл, раміприл) можуть викликати ангіоневротичний набряк. При прийомі рацекадотрилу цей ризик може підвищуватися.
Супутнє застосування рацекадотрилу із лоперамідом або ніфуроксазидом у людини не змінює кінетики рацекадотрилу.

повідомлялося про окремі випадки передозування без виникнення побічних реакцій у немовлят та дітей. Прийняті дози у 7 разів перевищували необхідну дозу.
У дорослих разові дози >2 г, тобто у 20 разів вищі за терапевтичну дозу, не викликали шкідливих ефектів.

при температурі не вище 25 °C в недоступному для дітей місці.
UKR2187994