Клімаксан гомеопатичний (Climaxan homeopathic) (263744) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Cimicifuga racemosa C200 -

Apis mellifica C200 -

Lachesis mutus C50 -

Сегмент гомеопатичних препаратів для профілактики та корекції розладів, які пов’язані з дефіцитом естрогенів, достатньо великий, та одним з лідерів цього напрямку є Клімаксан гомеопатичний (Бучина А., 2008). Це комплексний гомеопатичний препарат, який рекомендується для симптоматичного полегшення перебігу передклімактеричного та клімактеричного періоду. Він здатний усувати зумовлені гормональним дисбалансом вегетосудинні розлади, а також чинить помірну седативну дію (інструкція МОЗ України).

Що таке клімакс та які ще стани супроводжуються аналогічними симптомами

Клімакс ― це складний та тривалий процес перебудови всіх фізіологічних процесів в організмі людини, пов’язаний зі зниженням продукції статевих гормонів. Однак клімакс ― це достатньо широке поняття, яке можна використовувати як для чоловіків, так і для жінок. Виключно жіночим синонімом клімаксу є термін «менопауза».
Менопауза ― це природний біологічний процес, пов’язаний зі зниженням ендокринної функції яєчників, у першу чергу ― зі зниженням синтезу естрадіолу. Він належить до пограничних станів медицини, оскільки в одних жінок перебіг відносно легкий, а в інших тяжкі прояви потребують підбору адекватної терапії. У якості точки відліку менопаузи згідно з критеріями ВООЗ встановлюється остання спонтанна менструація (цей факт визначається ретроспективно після того, як мине 12 міс стійкої аменореї). Відповідно, для опису різних періодів фізіологічних змін використовуються такі терміни, як пременопауза (період перед останньою менструацією), перименопауза (період від початку перших менопаузальних симптомів та рік після менопаузи) та постменопауза (відраховується від закінчення останньої спонтанної менопаузи ти триває до кінця життя жінки). Середній вік настання менопаузи в Європейському регіоні становить 50 років (Романенко Н.М., 2015), однак у практиці будь-якого гінеколога спостерігаються значні відхилення як у бік більш молодого, так і старшого віку.
Відповідно до термінів прояву менопаузальні/клімактеричні симптоми поділяються на 3 великих групи:
- до ранніх належать психоемоційні та вазомоторні симптоми. Вони викликають найбільший дискомфорт у жінки, оскільки суттєво впливають на її самопочуття та працездатність. Сьогодні є велика кількість інструментів для корекції ранніх симптомів — антигіпертензивні, седативні засоби, фітоестрогени, рослинні та гомеопатичні добавки;
- середньочасовими є урогенітальні симптоми. Вони пов’язані з тим, що за відсутності естрогенної стимуляції розвивається атрофія слизової оболонки піхви та уретри. До числа урогенітальних симптомів належать розлади сечовипускання, сухість та печіння слизової оболонки піхви, що перешкоджають нормальному статевому життю. Для корекції урогенітальних розладів використовуються системна або місцева замісна гормонотерапія, а також М-холіноблокатори;
- пізні симптоми — це серцево-судинні захворювання, нейродегенеративні процеси (хвороба Альцгеймера), а також остеопороз. При пізніх симптомах замісна гормонотерапія малоефективна, потрібне використання препаратів, що впливають на патогенез кожного окремого патологічного процесу, а також симптоматичне лікування.
Найбільш дискомфортним проявом клімаксу стають припливи жару. Вони починаються приблизно за рік до менопаузи та тривають у середньому 4–5 років. На сьогодні патогенез припливів точно не встановлений. Але популярна теорія, пов’язана з порушенням установчої точки терморегуляції внаслідок коливань вироблення естрогенів (Дикке Г.Б., 2019). Окрім того, жінки відмічають порушення сну, нервозність та погано контрольовані коливання артеріального тиску. Ці симптоми транзиторні, однак їх можна суттєво полегшити за допомогою прийому Клімаксану гомеопатичного.
Посткастраційний синдром розвивається у жінок, яким з міркувань онконастороженості або з інших причин у репродуктивному віці були видалені обидва яєчники (Лызикова Ю.А., 2012). Еквівалентом хірургічної кастрації є променева (загибель фолікулярного апарату внаслідок точкового опромінення) або хімічна кастрація. В останньому випадку жінка отримує антиестрогенові препарати з приводу лікування естрогензалежних пухлин (найчастіше це рак молочної залози). Посткастраційний синдром зазвичай розвивається через 203 тиж після видалення яєчників або початку лікування. При цьому посткастраційний синдром за своїм патогенезом аналогічний клімактеричному синдрому, однак його перебіг значно тяжчий у зв’язку зі зривом адаптаційних механізмів. Оскільки в цьому разі замісна гормонотерапія протипоказана (вона пов’язана з ризиком пролонгації пухлинного процесу), то фітотерапевтичні та гомеопатичні засоби (зокрема Клімаксан гомеопатичний) стають практично єдиним інструментом для корекції пов’язаних з гіпоестрогенією розладів.

Чим забезпечуються ефекти Клімаксану гомеопатичного

За механізмом своєї дії Клімаксан гомеопатичний може бути віднесений то категорії фітогормонів (Додхоева М.Ф., 2006). Він покращує стан при таких симптомокомплексах, як нейровегетативний, обмінно-ендокринний та психоемоційний — в основному полегшує ранні менопаузальні симптоми. Однак Клімаксан гомеопатичний не містить гормонів, тому не чинить штучного стимулювального чи пригнічувального впливу на організм ― він лише дає організму регулюючий сигнал (Бучина А., 2008).
Цей сигнал створюється трьома активними компонентами: Cimicifuga у розведенні, Lachesis у розведенні С50 та Apis у розведенні С200.
Cimicifuga, також відома як Actea racemosа або клопогон кистеподібний, ― рослина з родини жовтецевих, характеризується протизапальною та нейротропною дією. Широко використовується завдяки здатності впливати на симпатичну частину нервової системи (зокрема на підчеревне сплетіння) та модулювати роботу статевої системи. Препарати з клопогоном кистеподібним вважаються «жіночим засобом» та здавна рекомендувалися при захворюваннях яєчників, а також при появі інших симптомів, асоційованих із гормональним дисбалансом (головний біль у ділянці лоба та скронь, біль в очних яблуках, дискомфорт у ділянці серця). Циміцифуга має властивість впливати на гінекологічні симптоми: рясні та болісні менструації, біль у животі (у ділянці матки та яєчників) з ірадіацією в промежину та стегна, болісність та дисгормональні захворювання молочних залоз, клімактеричні симптоми (включаючи лихоманку та невралгію).
Цю речовину також традиційно рекомендували жінкам для корекції наслідків неправильного статевого життя ― неврозів, пов’язаних із нерегулярністю або недостатньою задоволеністю. До симптомів цього стану відносять різку зміну настрою, плаксивість, порушення сну, різноманітні страхи, спазми та м’язові посмикування, часте запаморочення.
Циміцифуга завдяки своїм нейротропним властивостям також рекомендована чоловікам, у яких з’являється виражена нервова дратівливість як наслідок зловживання алкоголем або розумової перевтоми (Кент Дж., 2006).
Клопогон кистеподібний також широко використовується в традиційній медицині завдяки своїм гормономодулюючим властивостям. При оцінці якості життя у жінок у постменопаузальний період виявлено, що препарати клопогону значно знижують частоту та ступінь вираженості неприємних симптомів, пов’язаних із гіпоестрогенією: диспареунія (розлади в сексуальній сфері), збереження кісткової тканини та ін. (Juliá Mollá M.D., 2009). Також екстракт цієї рослини значно покращує цілісність та фазність сну в період менопаузи (Jiang K., 2015) та характеризується власною антидепресивною активністю (Winterhoff H., 2003).
Препарати клопогону можна використовувати як самостійно, так і в поєднанні із замісною гормонотерапією після двобічної оваріектомії (Kapur P., 2010), оскільки посткастраційний синдром за своїм патогенезом та клінічними проявами аналогічний клімактеричному синдрому. Дослідженнями доведено, що використання клопогону кистеподібного покращує стан у жінок (знижує частоту та тяжкість припливів жару), які отримують ад’ювантну антиестрогенну терапію з приводу раку молочної залози (Hernández Muñoz G., 2003). Важливою перевагою препарату є те, що його можна використовувати в разі, коли у зв’язку з наявністю естрогенових рецепторів жінці категорично протипоказана замісна гормонотерапія (Hostanska K., 2004).
Таким чином, препарати циміцифуги добре зарекомендували себе не лише в гомеопатичній практиці, а й в алопатичній вважаються безпечною альтернативою гормонотерапії з приводу менопаузальних симптомів (Low Dog T., 2003).
Lachesis, також відомий як препарат зміїної отрути, є одним з найбільш часто використовуваних, оскільки підходить абсолютно всім. Лахезис використовують для корекції загального нездужання, нападів задишки та розладів сну. Окрім того, він може бути корисний при вегетативних кризах (жар у ділянці голови, похолодіння кінцівок, підвищене потовиділення при найменшому хвилюванні). Важливо, що за аналогією з циміцифугою препарат має сильну тропність до яєчників, особливо до лівого. Лахезис усуває тривожність, підозру та агресію хворої по відношенню до близьких. Саме тому препарат зміїної отрути часто призначається жінкам як у період менструацій, так і при клімаксі. Він усуває головний біль, гіперчутливість або біль у ділянці таза, а також циркуляторні розлади (запаморочення, задишку в спекотному приміщенні тощо) (Кент Дж., 2006).
Гомеопатичні препарати зміїної отрути визнаються офіційною медициною як ефективні засоби для усунення припливів жару (Bordet M.F., 2008), а також таких дистресових менопаузальних симптомів, як нічне потовиділення, безсоння, дратівливість, серцебиття та ін. (Nayak C., 2011).
Apis mellifica, або бджола медоносна ― також популярний гомеопатичний препарат, що показаний при патології статевої сфери, причому як у чоловіків, так і у жінок. Відмічається хороший терапевтичний ефект від апіс, якщо його призначають при таких симптомах, як інтенсивні та болісні маткові спазми, пекучий біль у ділянці таза та відчуття жару у всьому тілі (Кент Дж., 2006).
Препарати життєдіяльності медоносних бджіл традиційно використовуються в медицині для полегшення менопаузальних симптомів ― завдяки взаємодії активних компонентів з естрогеновими рецепторами реалізуються їхні естрогеноподібні ефекти (Mishima S., 2005).

Як приймати Клімаксан гомеопатичний

Таблетки Клімаксан гомеопатичний приймаються по 1 таблетці 2 р/добу протягом 1–2 міс. При цьому таблетку для найкращого ефекту не слід ковтати або розжовувати ― її потрібно розсмоктувати до повного розчинення. У разі тяжких симптомів клімаксу можна підвищити частоту прийому до 3–4 р/добу протягом того ж періоду, після чого потрібен огляд лікаря для корекції схеми лікування. При необхідності препарат можна використовувати до, поєднано або після замісної гормонотерапії, а також поєднувати з будь-якими іншими препаратами (інструкція МОЗ України).
Важливо знати, що на початку курсу лікування Клімаксаном гомеопатичним, так само як й іншими гомеопатичними засобами, можливе короткочасне збільшення вираженості провідної симптоматики.

Висновки

Таким чином, Клімаксан гомеопатичний є зручним та безпечним інструментом для корекції перименопаузальних розладів різного ступеня тяжкості. Він зручний для амбулаторного використання та чудово поєднується з будь-якими іншими медикаментозними та немедикаментозними терапевтичними засобами.
Важливою перевагою Клімаксану гомеопатичного, як й інших гомеопатичних препаратів, є відсутність побічних ефектів на фоні прийому препарату та протипоказань до його застосування. Такі характеристики дозволяють використовувати його як альтернативу замісній гормональній терапії (Додхоева М.Ф., 2006).