ГЕК 200/0,5 (GEC 200/0,5) (263482) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Розчин для інфузій.

Кровозамінники та перфузійні розчини. Препарати крохмалю.

Профілактика і лікування гіповолемії і шоку внаслідок хірургічних втручань, інфекційних захворювань, травм та опіків. Терапевтичне розрідження крові (гемодилюція) з лікувальною метою.

Підвищена чутливість до діючої речовини (алергія на крохмаль), стан дегідратації, стан гіпергідратації, гіперволемія, гіпокаліємія, гіперхлоремія, гіпернатріємія, декомпенсована серцева недостатність, ниркова недостатність, що супроводжується олігурією або анурією (креатинін ≥ 177 мкмоль/л, або ≥ 2 мг/дл), набряк легень, внутрішньочерепний крововилив, внутрішньочерепна гіпертензія, коагулопатія, тяжка гіпокоагуляція, гіпофібриногенемія, виражена тромбоцитопенія, період проведення сеансів гемодіалізу.

Препарат вводять внутрішньовенно у вигляді краплинної інфузії в кількості, необхідній для заміщення об'єму крові. Через можливі анафілактичні реакції перші 10–20 мл потрібно вводити повільно, уважно спостерігаючи за станом хворого. Необхідно враховувати ризик перевантаження системи кровообігу при занадто швидкому введенні і занадто великій дозі. Добова доза і швидкість інфузії залежать від масштабів крововтрати і згущення крові. Тривалість і об'єм терапії залежать від обсягу крововтрати та показника гематокриту. Молодим хворим, у яких немає ризику виникнення кардіоваскулярних або пульмональних ускладнень, необхідно застосовувати колоїдний плазмозамінник при гематокриті 30%.

Рекомендації щодо дозування при заміщенні об'єму крові.

Максимальна швидкість інфузії — до 20 мл/кг маси тіла на годину (залежно від відповідної кардіоциркуляторної ситуації).

Максимальна добова доза — до 2 г ГЕК/кг, що відповідає 33 мл/кг маси тіла на добу. Зазвичай вливають від 500 мл до 1000 мл на добу.

Рекомендації щодо дозування при розрідженні крові з лікувальною метою (гемодилюція).
Гемодилюцію можна здійснювати в умовах ізоволемії (супроводжуючи кровопусканням) або гіперволемії (без кровопускання).
Добова доза і тривалість інфузії.
Низька доза — 1 х 250 мл/добу протягом 0,5–2 годин.
Середня доза — 1 × 500 мл/добу протягом 4–6 годин.
Висока доза — 2 × 500 мл/добу протягом 8–24 годин.
Тривалість лікування залежить від ділянки застосування і величини зменшення об'єму крові.
При отоневрологічних захворюваннях для зменшення частоти появи свербежу рекомендується обмежити дозу до 500 мл/добу, що відповідає 30 г ГЕК/добу.

Алергічні реакції. Анафілактичні реакції, які можуть проявлятися у вигляді раптових припливів крові до обличчя і шиї, блювання, підвищення або зниження температури, свербежу тіла і кропив'янки. Можливі збільшення підщелепної та навколовушної слинних залоз, поява грипоподібних симптомів, головного та м'язового болю.

Анафілактичні реакції можуть призводити до падіння артеріального тиску, шоку, зупинки серця та дихання. При виникненні реакції непереносимості інфузію негайно припиняють.

З боку шкіри. Свербіж шкіри, що погано піддається лікуванню і може тривати місяцями.

З боку сечовидільної системи. Можливе виникнення болю в області нирок. В такому випадку потрібно припинити інфузію, забезпечити достатнє надходження рідини в організм і ретельно контролювати показники креатиніну в сироватці.

З боку обміну речовин. Значне зростання рівня амілази в крові, що повертається до норми протягом 3–5 діб.

Інші реакції. При швидкому введенні або при введенні значного об'єму препарату можливе різке підвищення ОЦК. При введенні великих доз ГЕК можлива поява симптомів підвищеної кровотечі (ефект розрідження) та збільшення часу згортання крові.

Перевантаження системи кровообігу об'ємом рідини призводить до порушення гемодинаміки та можливості розвитку кровотечі. Лікування: негайно припинити інфузію та призначити діуретики.

При одночасному застосуванні з антибіотиками групи аміноглікозидів можливе підвищення їх нефротоксичності. При змішуванні з іншими лікарськими засобами можлива фармацевтична несумісність.

Фармакодинаміка. ГЕК є плазмозамінником з 6% гідроксіетилкрохмалю в ізотонічному розчині натрію хлориду. ГЕК — чужорідний штучний колоїд, який отримують з воскоподібного кукурудзяного крохмалю шляхом часткового гідролізу амілопектину з подальшим гідроксіетилюванням. ГЕК — це майже ізоонкотичний розчин, при вливанні якого досягається об'єм, що відповідає в середньому 100% або дещо вище 100% введеного об'єму рідини. Значних відхилень об'єму не відбувається, тому ГЕК може застосовуватися у клінічній практиці як ізоволемічний інфузійний розчин. Колоїдно-осмотичний тиск та центральний венозний тиск помітно підвищуються залежно від введеного об'єму, при знижених значеннях відбувається їх підвищення до норми.

Фармакокінетика. Залежно від швидкості введення і виду інфузії (з метою досягнення нормо- або гіперволемії) початковий час напіввиведення із сироватки становить приблизно 5–7 годин. Завдяки добре керованому ефекту короткочасного досягнення об'єму (приблизно 3 години), а також сприятливим реологічним властивостям (зниження в'язкості крові та гематокриту, нормалізації підвищеної здатності тромбоцитів до агрегації) ГЕК придатний як для поповнення об'єму протягом короткого та середнього періоду часу, так і для гемодилюції. ГЕК, на відміну від інших плазмозамінників, на короткий час накопичується у тканинах (головним чином, у ретикулогестіоцитарній системі (РГС). Хоча й через декілька місяців депонуючі вакуолі визначалися у клітинах РГС, даних про те, що завдається шкода функції РГС, немає. ГЕК постійно розщеплюється амілазою сироватки і виводиться нирками. Після 24 годин із сечею виводиться близько 70% введеного ГЕК і близько 10% ще визначається у сироватці. При діалізі ГЕК достатньо не виводиться, і значимість його гемофільтрації достовірно не визначена.

2 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С. Зберігати в недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

По 200 мл або 400 мл у пляшках або по 200 мл, 250 мл, 400 мл, 500 мл у флаконах.

За рецептом. 

ТОВ «НІКО».

86117, Україна, Донецька обл., м. Макіївка, вул. Енгельса, 1.