Ріопан (Riopan^®) (262739) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Магалдрат - 800 мг/10 мл

фармакодинаміка. Препарат Ріопан — це антацидний засіб із шаруватою структурою решітки. Діючою речовиною препарату Ріопан є магалдрат. Він містить гідроксид алюмінію і магнію в одній молекулі.
Препарат Ріопан знижує кількість кислоти в шлунку і залежно від дози і рівня рН зв’язує пепсин, жовчні кислоти і лізолецитин. Таким чином усувається агресивна дія шлункового соку і утворюється шар, що захищає його слизову оболонку.
Зв’язування кислоти пояснюється зв’язуванням протонів іонами сульфату і гідроксиду середнього шару решітки. Під час нейтралізації структура решітки руйнується.
800 мг безводного магалдрату нейтралізує близько 18–25 мг-екв соляної кислоти.
Таблетка препарату Ріопан 800 мг відповідає in vitro приблизно 19 мг-екв кислотонейтралізуючої активності. Оскільки рівень pH упродовж 20–40 хв утримується у діапазоні 3–5, що є терапевтично оптимальним, застосування препарату не спричиняє кислотного рикошету.
Магалдрат не впливає на перистальтику шлунка.
Фармакокінетика. Магалдрат не абсорбується у ШКТ. У процесі нейтралізації вивільнюється невелика кількість іонів алюмінію і магнію, які при проходженні крізь кишечник перетворюються у важкорозчинні фосфати і потім виводяться з калом. Певна кількість катіонів всмоктується. Було відзначено незначне підвищення рівня алюмінію навіть у пацієнтів із нормальною функцією нирок. Тривале застосування антацидних препаратів, що містять алюміній, може спричинити зниження абсорбції фосфатів.

печія, кисла відрижка, відчуття тяжкості і переповнення в ділянці шлунка.

таблетки жувальні
Дорослі: рекомендована доза становить 1 таблетку препарату Ріопан.
При незначних скаргах слід застосовувати препарат через 0,5–1 год після прийому їжі або одразу при появі суттєвих скарг.
Жувальні таблетки необхідно розсмоктати або ретельно розжувати.
Не можна перевищувати максимальну добову дозу — 8 жувальних таблеток (6,4 г магалдрату).
Оральна суспензія
При незначних скаргах, пов’язаних зі шлунком (наприклад, печія, кислотна регургітація), слід прийняти 1 саше (= 10 мл) 800 мг або 1600 мг, коли виникає необхідність.
Оскільки скарги здебільшого виникають після прийому їжі або вночі (коли тіло приймає горизонтальне положення), звичайна доза становить 1 саше (10 мл по 800 мг або 1600 мг) 4 рази на день через годину після основного прийому їжі та перед сном.
При застосуванні Ріопану 800 мг, якщо гострі скарги виникають між двома дозами, дозування можна збільшити до 8 доз по 800 мг магалдрату на день.
У деяких випадках прийом однієї дози може забезпечити зникнення будь-яких скарг. Використання може бути припинено, як тільки скарги зникнуть.
Максимальна добова доза
Добова доза не повинна перевищувати 6400 мг магалдрату (еквівалентно 8 саше по 10 мл препарату Ріопан по 800 мг або 4 саше по 10 мл препарату Ріопан по 1600 мг).
Тривалість лікування
Магалдрат не можна приймати довше 14 днів поспіль. Якщо скарги не зникли протягом цього часу, тривають довше 2 тиж або посилюються, або якщо виникають додаткові симптоми (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ), слід звернутися до лікаря. Для виключення злоякісного новоутворення потрібна діагностична оцінка (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). При повному зникненні симптомів лікування слід припинити.
Спосіб застосування
Препарат призначений для перорального застосування.
Ріопан, оральну суспензію, можна застосовувати як у нерозведеному вигляді, так і з рідиною.
Ріопан саше слід ретельно струсити перед застосуванням, відкрити вздовж зазначеної лінії. Вміст саше видавити безпосередньо у ротову порожнину та проковтнути.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки. Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки повинні застосовувати ліки лише після попередньої консультації лікаря (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).

— гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату;
— гіпофосфатемія;
— непереносимість фруктози і сорбіту;
— звичний запор;
— хронічна діарея;
— тяжкий біль у животі неуточненого генезу;
— хвороба Альцгеймера.
Препарат можна застосовувати пацієнтам із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв) тільки при регулярному контролі рівнів магнію та алюмінію у плазмі крові. Рівень алюмінію у плазмі крові не повинен перевищувати 40 нг/мл.

небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (≥10%), часто (≥1–<10%), нечасто (≥0,1–<1%), рідко (≥0,01–<0,1%), дуже рідко (<1/10 000, включаючи поодинокі випадки).
З боку травного тракту: часто — мʼякі випорожнення (особливо при застосуванні високої дози); дуже рідко — діарея, запор.
У пацієнтів із нирковою недостатністю або при тривалому застосуванні високих доз препарату можливе підвищення рівнів алюмінію і магнію у крові, що може призвести до накопичення алюмінію, головним чином у нервовій і кістковій тканинах, та до дефіциту фосфатів.
Також повідомлялося про наступні побічні реакції при застосуванні препаратів, що містять алюмінію гідроксид та/або магнію гідроксид.
Порушення смаку (відчуття присмаку крейди); нудота; блювання; інтоксикація алюмінієм та/або магнієм, найчастіше у хворих з нирковою недостатністю.
Деменція, погіршення стану при хворобі Альцгеймера.
Остеомаляція, остеопороз.
Реакції гіперчутливості, в тому числі свербіж, кропив’янка, ангіоневротичний набряк та анафілактичні реакції, бронхоспазм.
Зменшення вмісту фосфору в організмі можливе при застосуванні навіть звичайних доз препарату у пацієнтів, раціон харчування яких характеризується низьким вмістом фосфору.
Посилення процесів резорбції у кістковій тканині, гіперкальціурія.
У пацієнтів з нирковою недостатністю тривале застосування високих доз солей алюмінію і магнію може призводити до розвитку енцефалопатії, мікроцитарної анемії або погіршити перебіг остеомаляції, індукованої діалізом. Тривале застосування або прийом високих доз можуть спричинити синдром дефіциту фосфору (втрата апетиту, м’язова слабкість, зменшення маси тіла).
Алюмінію гідроксид може бути небезпечний для пацієнтів з порфірією, які перебувають на гемодіалізі.

препарат Ріопан не можна застосовувати протягом більше 2 тиж без консультації лікаря. Якщо скарги зберігаються протягом тривалого часу та/або часто повторюються, необхідно провести обстеження, щоб виключити наявність тяжкого захворювання, такого як пептична виразка або злоякісна пухлина. Для встановлення діагнозу слід звернутися до лікаря.
У поодиноких випадках після застосування препарату у високих дозах протягом декількох років відмічали зниження всмоктування кальцію і фосфатів з подальшою остеомаляцією.
Препарат можна застосовувати пацієнтам із порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <30 мл/хв), особливо тим, які перебувають на діалізі, тільки при регулярному контролі рівнів магнію та алюмінію у плазмі крові. Рівень алюмінію у плазмі крові не повинен перевищувати 40 нг/мл. Препарат протипоказано застосовувати пацієнтам із хворобою Альцгеймера та з обережністю застосовувати пацієнтам з метаболічними порушеннями у кістковій тканині та хворим, які дотримуються низькофосфатної дієти для зниження ризику інтоксикації алюмінієм, гіпермагніємії та гіпофосфатемії. При застосуванні препарату тривалий час і у високих дозах необхідно регулярно контролювати рівень магнію та алюмінію в сироватці крові.
При порушенні функції нирок і тривалому застосуванні препарату через вміст солей алюмінію можуть відмічати високі рівні алюмінію у плазмі крові та/або у тканинах (відкладення алюмінію, передусім у нервовій і кістковій тканинах), а також ознаки передозування. Однак дослідження показали, що абсорбція алюмінію у пацієнтів із порушенням функції нирок при застосуванні магалдрату нижча, ніж при застосуванні солей алюмінію. Крім того, після короткочасного застосування магалдрату у пацієнтів з нормальною функцією нирок не виявлено відкладення алюмінію у головному мозку та кістковій тканині, на відміну від застосування солей алюмінію без призначення антацидів.
Підвищення рН шлункового соку підвищує ризик розмноження патогенних мікроорганізмів, що при проведенні штучного дихання може підвищити частоту розвитку нозокоміальної пневмонії у пацієнтів.
Оскільки препарат Ріопан не містить цукру і містить невелику кількість натрію, його можна застосовувати для лікування пацієнтів із цукровим діабетом та АГ.
Одна жувальна таблетка Ріопан містить близько 0,774 г сорбіту (при застосуванні Ріопану в рекомендованих дозах близько 6,2 г сорбіту на добу), тому пацієнтам зі спадковою непереносимістю фруктози не слід застосовувати препарат.
Алюмінію гідроксид може призвести до запору, а магнію гідроксид може зумовити гіпокінезію кишечнику. Застосування препарату у високих дозах може спричинити або ускладнити обструкцію кишечнику та кишкову непрохідність, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком таких ускладнень, наприклад у пацієнтів з нирковою недостатністю або в осіб літнього віку.
Пацієнтам необхідно звернутися до лікаря при зменшенні маси тіла; виникненні утруднень при ковтанні та постійному відчутті дискомфорту у животі; порушеннях травлення, що з’явилися вперше, або зміні перебігу вже існуючих порушень травлення; нирковій недостатності.
При тривалому застосуванні препарату необхідно забезпечити надходження в організм достатньої кількості фосфору, оскільки алюмінію гідроксид звʼязується з фосфатами та знижує їх всмоктування у ШКТ. Підвищується виведення кальцію із сечею, що може призвести до порушень кальцієво-фосфатної рівноваги та створити умови для розвитку остеомаляції (симптоми — скарги на слабкість та біль у кістках).
Під час лікування пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно контролювати в динаміці показники стану нирок, розмір виразки, появу діареї, сироватковий рівень алюмінію та магнію.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Контрольованих досліджень дії магалдрату у тварин і вагітних не проводили. Експерименти на тваринах показали, що застосування солей алюмінію чинить несприятливий вплив на плід. Проведені дослідження показали накопичення алюмінію у кістках недоношених дітей. Для запобігання інтоксикації алюмінієм препарат слід приймати короткочасно і в мінімально можливих дозах.
Алюмінієві сполуки також проникають у грудне молоко. У дослідженнях було встановлено, що рівень алюмінію після прийому солей алюмінію помітно підвищується, тоді як після прийому магалдрату завдяки шаруватій структурі решітки рівень алюмінію у плазмі крові не відрізняється від такого без застосування антацидів.
Слід враховувати вміст іонів алюмінію та магнію, здатних впливати на транзит у ШКТ, а саме:
— солі магнію гідроксиду можуть спричинити діарею;
— солі алюмінію можуть бути причиною запору і погіршувати перебіг запорів, що часто відмічаються у період вагітності.
Слід уникати тривалого застосування і перевищення доз препарату у період вагітності.
Під час лікування препаратом слід припинити годування грудьми.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Не впливає.

при прийомі препарату Ріопан та інших лікарських засобів слід додержуватися інтервалу не менше 2 год, оскільки антацидні засоби можуть впливати на всмоктування інших препаратів.
Спостерігалося значне зниження абсорбції антибіотиків, включаючи тетрацикліни, похідні хінолону (ципрофлоксацину, офлоксацину, норфлоксацину), тому під час лікування цими антибіотиками не рекомендується приймати антацидні засоби. Спостерігалося також незначне зниження абсорбції дигоксину, ізоніазиду, препаратів заліза, хлорпромазину, бензодіазепінів, хено- й урсодезоксихолевої кислоти, індометацину і циметидину при застосуванні цих лікарських засобів одночасно з препаратом Ріопан.
Відзначалось потенційне посилення дії антикоагулянтів кумаринового ряду.
Не слід застосовувати антацидні засоби, що містять алюміній, поєднано з кислими напоями (фруктові соки, вина), шипучими таблетками, лимонною і винною кислотою, оскільки посилюється всмоктування солей алюмінію у кишечнику.
При одночасному застосуванні із саліцилатами підсилюється виведення саліцилатів нирками внаслідок олужнення сечі.

випадків передозування препарату Ріопан не зафіксовано.
Симптоми передозування алюмінію гідроксиду та магнію гідроксиду проявляються швидкою втомлюваністю, почервонінням обличчя, виснаженням, мʼязовою слабкістю та неадекватною поведінкою.
Можуть спостерігатися також ознаки метаболічного алкалозу: зміна настрою або розумової активності, оніміння або біль у мʼязах, знервованість і швидка втомлюваність, уповільнення дихання, неприємні смакові відчуття.
Лікування при передозуванні магнію: регідратація, форсований діурез. Можна призначити кальцію глюконат в/в. У разі ниркової недостатності необхідний гемодіаліз або перитонеальний діаліз.

при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.