Дикор Лонг (Dicor Long)

ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ:

фармакодинаміка. Механізм дії. Подібно до всіх органічних нітратів, ізосорбіду динітрат (ІСДН) діє як донор оксиду азоту. Оксид азоту приводить до розслаблення гладких м’язів судин шляхом стимуляції гуанілатциклази і подальшого підвищення концентрації внутрішньоклітинного циклічного гуанілатмонофосфату (цГМФ). Таким чином стимулюється цГМФ-залежна протеїнкіназа, і внаслідок цього змінюється фосфорилювання різних протеїнів у клітині гладкого м’яза. У свою чергу, це приводить до дефосфорилювання легких ланцюжків міозину і зниження контрактильності.
Фармакодинамічний ефект. ІСДН спричиняє розслаблення гладких м’язів судин, що приводить до вазодилатації. Розширення вен сприяє венозному депонуванню крові та зменшує венозне повернення до серця; таким чином знижується шлуночковий кінцевий діастолічний тиск і об’єм (переднавантаження).
Дія на артерії, а при вищих дозах — на артеріоли приводить до зниження системного судинного опору (післянавантаження). Це, у свою чергу, поліпшує функцію серця.
Вплив як на перед-, так і на післянавантаження приводить до зменшення споживання серцем кисню.
Крім того, ІСДН спричиняє перерозподіл кровотоку до субендокардіальних відділів серця в умовах атеросклеротичного ураження. Останній ефект, можливо, пояснюється селективною дилатацією великих коронарних судин. Дилатація колатеральних артерій, спричинена нітратами, може поліпшувати перфузію міокарда при стенозі судин. Окрім цього, нітрати протидіють появі та усувають коронарні спазми.
У пацієнтів із застійною серцевою недостатністю нітрати поліпшують гемодинаміку у спокої та при навантаженні. Цей позитивний ефект розвивається внаслідок низки механізмів, включаючи зменшення клапанної регургітації (шляхом зменшення дилатації шлуночка) та зниження потреби міокарда у кисні.
Таким чином, збільшення подачі кисню при зменшенні потреби в ньому до серцевого м’яза зменшує площу ураження міокарда. Таким чином, ІСДН може бути корисним для пацієнтів з інфарктом міокарда.
Вплив на інші системи органів включає розслаблення бронхіальних м’язів, м’язів ШКТ, а також м’язів жовчовивідних та сечовивідних шляхів; є повідомлення про ефект розслаблення гладких м’язів матки.
Фармакокінетика. У травному тракті ІСДН вивільнюється з таблетки пролонгованої дії повільно, протягом кількох годин. Абсорбція активної речовини висока. Біодоступність — 22% (ефект першого проходження через печінку). Терапевтична концентрація досягається через 30 хв, C_max — 1 год. Зв’язування з білками плазми крові — 30%. Т½ становить 12 год. ІСДН метаболізується у печінці з утворенням ізосорбіду-2-мононітрату (Т½ — 1,5–2 год) та ізосорбіду-5-мононітрату (Т½ — 4–6 год). Обидва метаболіти мають фармакологічну активність. Виділяється нирками (в основному у вигляді метаболітів).

ПОКАЗАННЯ:

профілактика та довготривале лікування пацієнтів із стенокардією.

ЗАСТОСУВАННЯ:

Дикор лонг 20 мг: по 1 таблетці 2 рази на добу (еквівалентно 40 мг ІСДН). Другу/наступну дозу слід приймати не раніше ніж через 6–8 год після прийому першої дози. При підвищеній потребі в нітратах денну дозу можна підвищити до 1 таблетки 3 рази на добу (еквівалентно 60 мг ІСДН), але забезпечуючи 12-годинний інтервал кожні 24 год.
Дикор лонг 40 мг: по 1 таблетці 1 раз на добу (еквівалентно 40 мг ІСДН). При підвищеній потребі в нітропрепаратах денну дозу можна підвищити до 1 таблетки 2 рази на добу (еквівалентно 80 мг ІСДН), але забезпечуючи 12-годинний інтервал кожні 24 год. Другу/наступну дозу слід приймати не раніше ніж через 6–8 год після прийому першої дози.
Дикор лонг 60 мг: по 1 таблетці 1 раз на добу (еквівалентно 60 мг ІСДН). При підвищеній потребі в нітратах денну дозу можна підвищити до 1 таблетки 2 рази на добу (еквівалентно 120 мг ІСДН), але забезпечуючи 12-годинний інтервал кожні 24 год. Другу/наступну дозу слід приймати не раніше ніж через 6–8 год після прийому першої дози.
Максимальна добова доза становить 120 мг. Тривалість курсу лікування визначається індивідуально. Препарат призначений для тривалого застосування, яке не можна різко припиняти.
Пацієнти літнього віку. Немає свідчень про необхідність змінювати дозування для пацієнтів літнього віку.
Педіатрична популяція. Безпека та ефективність ІСДН для дітей на сьогодні не встановлені.
Спосіб застосування

Таблетки ковтати не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад склянкою води).
Лікування слід розпочинати з найнижчих доз, поступово підвищуючи дозу до максимальної ефективної. Тривалість курсу лікування визначає лікар.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

препарат протипоказаний при:

• підвищеній чутливості до ІСДН, інших нітратних сполук або інших компонентів препарату;
• гострій судинній недостатності (шок, судинний колапс);
• кардіогенному шоці, при неможливості корекції кінцевого діастолічного тиску лівого шлуночка за допомогою відповідних заходів;
• вираженій гіпотензії (систолічний АТ <90 мм рт. ст.);
• гіпертрофічній обструктивній кардіоміопатії;
• констриктивному перикардиті;
• тампонаді серця;
• тяжкій анемії;
• кровотечі, тяжкій гіповолемії (ІСДН, знижуючи венозне повернення, може спровокувати синкопе).

Під час терапії нітратами не можна застосовувати інгібітори фосфодіестерази (наприклад силденафіл, див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Під час терапії нітратами не можна застосовувати розчинний стимулятор гуанілатциклази — ріоцигуат (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).

ПОБІЧНА ДІЯ:

частоту небажаних ефектів можна визначити як: дуже часто (≥1/10), часто (≥1/100, <1/10), нечасто (≥1/1000, <1/100), рідко (≥1/10 000, <1/1000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (не може бути визначено з доступних даних).
При застосуванні препарату можливі нижченаведені небажані явища.
З боку нервової системи: дуже часто — головний біль («нітратний» головний біль); часто — запаморочення, сонливість.
З боку серця: часто — тахікардія; нечасто — посилення симптомів стенокардії.
З боку судин: часто — ортостатична гіпотензія; нечасто — судинний колапс (що інколи супроводжується брадіаритмією і втратою свідомості); невідомо — артеріальна гіпотензія.
З боку ШКТ: нечасто — нудота, блювання; дуже рідко — печія.
З боку шкіри та підшкірної клітковини: нечасто — алергічні шкірні реакції (наприклад висипання), припливи; дуже рідко — ангіоневротичний набряк, синдром Стівенса — Джонсона; невідомо — ексфоліативний дерматит.
Загальні порушення: часто — астенія.
При застосуванні органічних нітратів повідомлялося про тяжкі гіпотензивні реакції, що супроводжувалися нудотою, блюванням, відчуттям неспокою, блідістю та підвищеним потовиділенням.
Під час терапії препаратом може виникнути тимчасова гіпоксемія внаслідок відносного перерозподілу кровотоку в альвеолярні ділянки з гіповентиляцією. Зокрема, у пацієнтів з ІХС це може призвести до гіпоксії міокарда.
Підвищення дози та/чи зміна інтервалу між прийомами може призвести до зниження ефективності або відсутності ефекту.
Повідомлення про підозрювані небажані реакції. Повідомлення про підозрювані небажані реакції після реєстрації препарату має велике значення. Це дає змогу здійснювати тривалий моніторинг користі/ризику цього лікарського засобу. Медичні працівники повинні повідомляти про всі підозрювані небажані реакції через національну систему повідомлень.

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ:

препарат можна застосовувати з особливою обережністю та при ретельному спостереженні лікаря:

• при низькому тиску наповнення, у тому числі у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда при порушеній функції лівого шлуночка (лівошлуночкова недостатність). Необхідно підтримувати АТ не нижче 90 мм рт. ст.;
• при аортальному та/чи мітральному стенозі;
• при ортостатичній дисфункції;
• при захворюваннях, пов’язаних із підвищеним внутрішньочерепним тиском (можливе подальше підвищення. До сьогодні такі симптоми спостерігали тільки після в/в уведення нітрогліцерину у високих дозах);
• при тяжких захворюваннях печінки.

Препарат не застосовувати для усунення гострих нападів стенокардії.
Описаний розвиток толерантності (зниження ефективності), а також перехресна толерантність до інших лікарських засобів нітратного типу (зниження ефекту, якщо пацієнт перед тим застосовував інший нітрат). Для запобігання зниженню чи втраті ефекту слід уникати тривалого прийому препарату у високих (120 мг/добу) дозах.
Пацієнтам, які перебувають на підтримувальній терапії препаратом, необхідно повідомити, що їм не можна приймати препарати, які містять інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл), у зв’язку з ризиком розвитку неконтрольованої артеріальної гіпотензії.
Як швидку допомогу лікарський засіб не застосовувати пацієнтам, які нещодавно застосовували інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, варденафіл, тадалафіл) протягом 24 год після припинення застосування (48 год після припинення застосування тадалафілу) — див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ.
Терапію ІСДН не можна припиняти для прийому препаратів, які містять інгібітори ФДЕ (наприклад силденафіл, тадалафіл, варденафіл), у зв’язку з підвищеним ризиком виникнення нападу стенокардії (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
Унаслідок того що препарат містить лактозу, його не можна призначати пацієнтам з такими рідкісними генетичними захворюваннями, як непереносимість галактози, спадковий лактазодефіцит Лаппа, глюкозо-галактозна мальабсорбція.
Пацієнтам з гіпоксемією та дисбалансом вентиляції/перфузії через захворювання легенів або ішемічну серцеву недостатність треба вживати запобіжних заходів.
Як потужний вазодилататор, ІСДН може призвести до збільшення перфузії слабо провітрюваних ділянок, погіршення вентиляції/дисбалансу перфузії та подальшого зменшення артеріального парціального кисневого тиску.
Під час лікування ІСДН слід уникати вживання алкоголю, оскільки це може посилити гіпотензивний ефект препарату.
Застосування у період вагітності чи годування грудьми

Вагітність. Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах при застосуванні ІСДН у дозах, токсичних для дорослих особин, не виявили доказів токсичного впливу на плід. Однак адекватні й контрольовані дослідження у вагітних відсутні.
З огляду на те що дослідження на тваринах не завжди можуть спрогнозувати вплив на людину, препарат слід застосовувати у період вагітності лише у разі нагальної потреби та під постійним наглядом лікаря.
Годування грудьми. Невідомо, чи проникає ІСДН у грудне молоко, тому не рекомендується призначати препарат жінкам у період годування грудьми.
Фертильність. Не існують дані щодо впливу ІСДН на фертильність людини.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Навіть за умови застосування згідно з призначенням препарат може впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами. Цей ефект підсилюється алкоголем.
Діти. Не застосовувати у дітей.

ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ:

гіпотензивна дія препарату може посилюватися при одночасному застосуванні з антигіпертензивними препаратами (наприклад з блокаторами β-адренорецепторів, діуретиками, блокаторами кальцієвих каналів, інгібіторами АПФ), інгібіторами МАО, вазодилататорами, нейролептиками, трициклічними антидепресантами, а також при вживанні алкоголю.
Взаємодія у разі одночасного застосування ізосорбіду мононітрату з інгібіторами АПФ або артеріальними вазодилататорами може бути бажаною, якщо антигіпертензивний ефект не є надмірним і коли потрібне зниження дози одного або обох лікарських засобів.
Гіпотензивна дія препарату посилюється при одночасному прийомі з інгібіторами ФДЕ (такими як силденафіл, тадалафіл, варденафіл), що може призвести до небезпечних для життя серцево-судинних ускладнень (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ та ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ). Не можна застосовувати терапію ІСДН одночасно з інгібіторами ФДЕ (такими як силденафіл, тадалафіл, варденафіл).
Застосування препарату Дикор лонг з ріоцигуатом, розчинним стимулятором гуанілатциклази, протипоказане (див. ПРОТИПОКАЗАННЯ), оскільки одночасне застосування цих засобів може спричинити артеріальну гіпотензію.
Пацієнтам, які нещодавно отримували терапію інгібіторами ФДЕ (наприклад силденафілом, варденафілом, тадалафілом), не можна застосовувати ІСДН для лікування при гострих станах протягом 24 год після припинення застосування силденафілу та варденафілу і протягом 48 год після припинення застосування тадалафілу.
Є повідомлення, що одночасне застосування препарату з дигідроерготаміном може привести до підвищення концентрації дигідроерготаміну у крові і, таким чином, посилити його дію.
Сапроптерин (тетрагідробіоптерин, ВН₄) — кофактор синтази оксиду азоту. З обережністю рекомендується застосовувати препарати, що містять сапроптерин, одночасно з будь-якими вазодилататорами, механізм дії яких теж пов’язаний із впливом на метаболізм оксиду азоту або які також є класичними донорами оксиду азоту (у тому числі з нітрогліцерином, ІСДН, ізосорбіду мононітратом).

ПЕРЕДОЗУВАННЯ:

досвід, отриманий у дослідженнях на тваринах. У мишей спостерігалася значна летальність (LD₅₀) після однократного в/в введення препарату у дозі 33,4 мг/кг.
Досвід застосування препарату людині

Симптоми: зниження АТ ≤90 мм рт. ст.; блідість; підвищене потовиділення; слабке наповнення пульсу; тахікардія; запаморочення (у тому числі ортостатичні реакції при зміні положення тіла); головний біль; астенія; слабкість; нудота; блювання; діарея. У пацієнтів, які приймали інші нітрати, повідомлялося про випадки метгемоглобінемії. Під час біотрансформації ІСДН вивільняються нітритні іони, що можуть індукувати метгемоглобінемію та ціаноз із подальшим тахіпное, відчуттям тривожності, втратою свідомості та зупинкою серця. Не можна виключити можливості цієї побічної реакції при передозуванні ІСДН. Надмірні дози можуть підвищувати внутрішньочерепний тиск, що іноді спричиняє церебральні симптоми.
Загальні заходи: спинити надходження препарату. Загальні заходи, що застосовують у разі спричиненої нітратами артеріальної гіпотензії: надати пацієнтові горизонтальне положення з опущеною головою при низькому узголів’ї та піднятими ногами; забезпечити надходження кисню; збільшити об’єм плазми (в/в вливання); провести спеціальну протишокову терапію (пацієнт має перебувати у відділенні інтенсивної терапії).
Спеціальні заходи: у разі сильного зниження АТ необхідно виконати дії щодо його підвищення; вазопресорні (судинозвужувальні) препарати слід застосовувати у разі, коли у пацієнта відсутня адекватна відповідь на рідинну терапію.
Лікування метгемоглобінемії: відновна терапія з вітаміном С, метиленовим синім або толуїдиновим синім на вибір; застосування кисню (у разі потреби); штучна вентиляція, заміна крові (у разі потреби); гемодіаліз (у разі потреби).
Реанімаційні заходи: у разі ознак зупинки дихання або кровообігу негайно слід вжити реанімаційних заходів.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ:

при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.