Ліотон^® 1000 Гель (Lioton^® 1000 Gel) (261960) - інструкція із застосування ATC-класифікація

Гепарину натрієва сіль.......................................... 1000 МО/г
Допоміжні речовини: етанол 96%, карбомер 940, триетаноламін, метилпарабен (Е218), пропілпарабен (Е216), олія неролієва (містить ліналоол, d-лімонен, гераніол, цитраль, цитронелол і фарнезол), олія лавандова (містить ліналоол, d-лімонен, гераніол і кумарин), вода очищена.

Гепарину натрієва сіль - 1000 МО/г

фармакодинаміка. Ліотон^® 1000 гель при нанесенні на шкіру чинить протинабрякову, антиексудативну, протизапальну та антикоагуляційну дію.
Фармакокінетика. Гепарин виявляється у плазмі крові протягом 24 год після застосування препарату, при цьому C_max гепарину досягається через 8 год. Виведення відбувається переважно через нирки. Нанесений на шкіру гель Ліотон^® 1000 не впливає на параметри згортання крові.

лікування захворювань поверхневих вен, таких як варикозне розширення вен, і пов’язаних з ними ускладнень; флеботромбоз, тромбофлебіт, поверхневий перифлебіт. Післяопераційний варикозний флебіт, ускладнення після хірургічного видалення підшкірних вен нижніх кінцівок. Травми та забиті місця, інфільтрати та локалізовані набряки, підшкірні гематоми. Травми та розтягнення м’язово-сухожильних та капсуло-зв’язкових структур.

дорослим застосовувати препарат 1–3 рази на добу. На уражену ділянку шкіри наносити 3–10 см гелю та обережно розподілити легкими масажними рухами. Тривалість лікування визначає лікар індивідуально, враховуючи тяжкість перебігу захворювання.

підвищена чутливість до гепарину або будь-яких інших компонентів препарату, трофічні виразки ніг, що кровоточать, відкриті та/або інфіковані рани, геморагічний діатез, пурпура, тромбоцитопенія, гемофілія. Схильність до кровотеч.

при нанесенні на шкіру алергічні реакції на гепарин виникають дуже рідко (менш ніж у 1 з 10 000 пацієнтів, які отримували лікування). Однак в окремих випадках (частота невідома: неможливо оцінити за доступними даними) можуть відмічати реакції гіперчутливості, особливо при тривалому застосуванні, такі як почервоніння, свербіж, припухлість шкіри, відчуття печіння, шкірний висип, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, геморагії, нечасто — виникнення невеликих пустул, пухирців або пухирів, що швидко минають після припинення застосування препарату. При нанесенні на великі ділянки шкіри можливі системні побічні реакції.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції. Повідомлення про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров’я повинні повідомляти про будь–які підозрювані побічні реакції.

за наявності у пацієнта геморагічних симптомів слід ретельно зважити можливість застосування препарату Ліотон^® 1000 гель. Препарат не слід призначати при кровотечах, наносити на відкриті рани, слизові оболонки, інфіковані ділянки шкіри або за наявності гнійних процесів, в очі та на ділянки навколо очей, на виразки та пухирі. У разі розладів згортання крові гель не рекомендується наносити на великі ділянки шкіри. У випадку лікування флебіту цей лікарський засіб не слід втирати у шкіру.
Ліотон^® 1000 гель містить метилпарагідроксибензоат (E218), пропілпарагідроксибензоат (E216) як консерванти, які можуть викликати алергічні реакції (можуть проявитися з часом).
Лікарський засіб містить ароматичні речовини з цитралем, цитронелолом, кумарином, d-лімоненом, фарнезолом, гераніолом і ліналоолом. Цитраль, цитронелол, кумарин, d-лімонен, фарнезол, гераніол і ліналоол можуть викликати алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Дані щодо застосування препарату у період вагітності або годування грудьми відсутні.
Діти. З огляду на обмежений досвід застосування препарат не слід призначати дітям.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Препарат не впливає на здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати механізми.

застосування гепарину може сприяти подовженню протромбінового часу у хворих, які застосовують пероральні антикоагулянти. Не слід застосовувати препарат разом з лікарськими засобами для місцевого застосування, наприклад, з препаратами, що містять тетрациклін, гідрокортизон, саліцилову кислоту, з антикоагулянтами.

явища передозування препарату дотепер не описані. Через незначну системну абсорбцію небезпека передозування препарату при місцевому застосуванні відсутня. Внаслідок випадкового перорального застосування гелю (наприклад дитиною) можуть виникнути нудота або блювання. У такому випадку слід зробити промивання шлунка, а в разі необхідності — призначити симптоматичну терапію. Дію гепарину можна нейтралізувати за допомогою протаміну сульфату.

при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.