Лізак^® (Lizak) (261737) - інструкція із застосування ATC-класифікація

1 таблетка містить лізоциму гідрохлориду 10 мг у перерахуванні на суху речовину, деквалінію хлориду 0,25 мг у перерахуванні на 100% суху речовину;
допоміжні речовини: декстрози моногідрат ST; повідон; магнію стеарат; смакові добавки: какао порошок, шоколад;

Лізоциму гідрохлорид - 10 мг

Деквалінію хлорид - 0,25 мг

фармакодинаміка.
Лізак – комбінований препарат з добре вираженою місцевою антисептичною, антибактеріальною і протигрибковою дією. Терапевтична дія препарату зумовлена компонентами, що входять до його складу.
Деквалінію хлорид є місцевим антисептиком групи квінолінів, чинить антисептичну дію – переважно місцеву; антибактеріальну дію – головним чином щодо грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів; протигрибкову дію – головним чином проти Candida albicans, деяких видів Trychophyton та епідермофітів.
Антибактеріальна дія зумовлена денатурацією білків і ферментів збудників шляхом розчинення і деполімеризації, а також гліколізом та інактивацією дегідрогеназ; порушенням синтезу білків на рівні рибосом; цитолізом клітинної мембрани. Поверхнево активна катіонна дія полягає в основі його бактеріостатичної активності, яка сильніша щодо грампозитивних, ніж щодо грамнегативних мікроорганізмів.
Лізоцим – це мукополісахарид, ефективний відносно грампозитивних бактерій внаслідок перетворення нерозчинних полісахаридів клітинної стінки на розчинні мукопептиди. Він також ефективний стосовно грамнегативних бактерій, вірусів і грибів.
Лізоцим чинить місцеву протизапальну дію і підвищує неспецифічну опірність організму.
Фармакокінетика.
Деквалінію хлорид абсорбується у дуже незначній кількості.
Лізоцим добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Пік концентрації лізоциму в крові досягається через 1-1,5 години. Лізоцим широко розподіляється у тканинах організму, особливо зосереджується у слизових оболонках. Піддається гідролізу під дією кишкових ферментів, виводиться у формі метаболіту з сечею.

– місцеве антисептичне лікування запальних процесів ротової порожнини і горла, спричинених чутливими до препарату збудниками (катаральні, виразкові, фіброзні гінгівіти; афтозні стоматити; кандидоз ротової порожнини і глотки; фарингіти; тонзиліти; ларингіти і глосити).
– Профілактика інфекцій до та після оперативних втручань у порожнині рота і горла.

рекомендовані дози для дорослих та дітей віком від 12 років.
Застосовувати по 1 таблетці для розсмоктування через кожні 2-3 години (не більше 10 таблеток на добу). Після зменшення симптомів запалення – по 1 таблетці кожні 4 години.
Рекомендовані дози для дітей віком від 4 до 12 років.
Застосовувати по 1 таблетці для розсмоктування через кожні 3 години (не більше 5 таблеток на добу). Після зменшення симптомів запалення – по 1 таблетці кожні 4 години.
Таблетки слід смоктати повільно, не розжовуючи.
Після застосування препарату рекомендується не їсти і не пити впродовж 30 хвилин.
Лікування рекомендується продовжувати ще впродовж 1–2 діб після зникнення симптомів захворювання. Рекомендовано застосовувати Лізак доти, поки не зникнуть симптоми захворювання. Якщо симптоми не зникли через 5-7 діб лікування, необхідно звернутися до лікаря для вирішення подальшої тактики лікування.
Діти.
Препарат у даній лікарській формі не застосовувати для лікування дітей віком до 4 років через ризик розвитку аспірації.

гіперчутливість до діючих речовин або до будь-якої з допоміжних речовин препарату.
Алергія до четвертинних амонієвих сполук (наприклад, бензалконію хлориду).

можливі такі небажані реакції:
з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, сухість у порожнині рота, дисбактеріоз ротової порожнини (при довготривалому застосуванні у високих дозах);
з боку шкіри та підшкірної клітковини: можливі алергічні реакції, включаючи кропив’янку, висипання, свербіж;
місцеві реакції, у тому числі відчуття печіння і подразнення у горлі та слизової оболонки ротової порожнини. У рідких випадках, а саме при зловживанні, можливе виникнення виразки та некрозу. У випадку виникнення будь-яких побічних реакцій слід припинити застосування препарату та обов’язково проконсультуватися з лікарем щодо подальшої терапії.

таблетки зі смаком анісу та м’яти не містять цукру, тому їх можна застосовувати хворим на цукровий діабет.
1 таблетка для розмоктування зі смаками шоколаду, апельсина або малини містить 0,05 ХО, що необхідно враховувати хворим на цукровий діабет.
За наявності основних клінічних симптомів генералізації інфекції необхідно призначати системне антибактеріальне лікування. При появі будь-яких побічних ефектів застосування Лізаку треба припинити і призначити інший лікарський засіб.
Одночасне застосування з іншими препаратами для місцевого лікування слід проводити обережно.
Таблетки зі смаком анісу і м’яти містять лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, недостатністю лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції не слід їх застосовувати.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Контрольованих досліджень не проводилося. За цих обставин препарат у період вагітності або годування груддю можна застосовувати після консультації з лікарем, якщо лікувальний ефект переважає можливий ризик впливу на плід/дитину.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Лізак не впливає на виконання робіт, що потребують підвищеної уваги (керування автотранспортом і робота з механізмами, що рухаються).

при одночасному застосуванні з кайєксалатом (засобом для лікування гіперкаліємії) є вірогідність розвитку тяжких некротичних уражень шкіри і слизових оболонок, особливо шлунково-кишкового тракту.
Антибактеріальна активність деквалінію хлориду знижується при одночасному застосуванні аніонних детергентів, наприклад, зубної пасти.
Застосування препарату не слід поєднувати з прийомом інгібіторів холінестерази.
Лізоцим посилює ефективність таких антибактеріальних препаратів як пеніцилін, хлорамфенікол.

Даних про передозування немає.

при температурі не вище 25 °С.
Зберігати у недоступному для дітей місці.