Мезатон розчин для ін'єкцій 10 мг/мл ампула 1 мл блістер у пачці №10

діюча речовина: phenylephrine;

1 мл розчину містить фенілефрину гідрохлориду 10 мг;

допоміжні речовини: гліцерин, вода для ін'єкцій.

Розчин для ін'єкцій.

Адренергічні та допамінергічні препарати.

Артеріальна гіпотензія.

Шок (травматичний, токсичний).

Судинна недостатність при передозуванні вазодилататорів.

Як вазоконстриктор при проведенні місцевої анестезії.

Гіперчутливість до компонентів препарату. Усі види артеріальних гіпертензій, кардіосклероз, галотановий або циклопропановий наркоз, гіпертрофічна кардіоміопатія, феохромоцитома, фібриляція шлуночків, оклюзійні захворювання судин: артеріальна тромбоемболія, атеросклероз, облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера), хвороба Рейно, схильність судин до спазмів при відмороженні, діабетичний ендартериїт, тиреотоксикоз, тахіаритмія, метаболічний ацидоз, гіперкапнія, гіпоксія, закритокутова глаукома, тяжкий стеноз устя аорти, гострий інфаркт міокарда, порфірія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, цукровий діабет. Пацієнти із захворюваннями передміхурової залози, у яких існує підвищений ризик затримки сечі. Одночасний прийом з інгібіторами МАО та протягом 14 діб після припинення їх застосування. Пацієнти літнього віку.

Препарат застосовують дорослим внутрішньовенно, внутрішньом'язово та підшкірно. Разова доза препарату при внутрішньовенному введенні при колапсі — 0,1–0,3–0,5 мл 1% розчину. При внутрішньовенному введенні разову дозу препарату розводять у 20 мл 5% розчину глюкози або 0,9% розчину натрію хлориду, вводять повільно, струминно. При необхідності введення повторюють.

Препарат дозволяється вводити внутрішньовенно краплинно, для чого 1 мл 1% розчину Мезатону розчиняють у 250–500 мл 5% розчину глюкози.

При внутрішньом'язовому та підшкірному введенні разова доза для дорослих становить 0,3–1 мл 1% розчину.

При місцевій анестезії додають по 0,3–0,5 мл 1% розчину на 10 мл розчину анестетика.

Для запобігання «синдрому відміни», після тривалої інфузії препарату (повторного зниження артеріального тиску на відміну препарату) дозу слід зменшувати поступово.

Інфузію відновлюють, якщо систолічний артеріальний тиск знижується до 70–80 мм рт. ст.

Вищі дози для дорослих при внутрішньом'язовому і підшкірному введенні: разова — 10 мг, добова — 50 мг. Вища доза при внутрішньовенному введенні дорослим: разова — 5 мг, добова — 25 мг.

З боку серцево-судинної системи: напади стенокардії, брадикардія, підвищення або зниження артеріального тиску, тахікардія, шлуночкові аритмії (особливо при застосуванні у високих дозах), посилення серцебиття.

З боку нервової системи: головний біль, дратівливість, руховий неспокій, запаморочення, відчуття жаху, занепокоєння, слабкість, блідість шкіри обличчя, тремор, судоми, крововилив у мозок.

З боку травного тракту: нудота, блювання.

З боку дихальної системи: диспное.

Алергічні реакції: шкірні висипання, свербіж.

З боку органів зору: біль в очах, гіперемія кон'юнктиви, алергічна реакція з боку повік, мідріаз.

З боку сечовидільної системи: порушення сечовипускання, затримка сечі.

Інші: підвищена пітливість, гіперсалівація, відчуття поколювання та похолодання кінцівок, припливи, гіперглікемія.

Препарат чинить подразнювальну дію, можливі зміни у місці введення, некроз.

Симптоми: шлуночкова екстрасистолія, короткі пароксизми шлуночкової тахікардії, відчуття тяжкості у голові або кінцівках, надмірне підвищення артеріального тиску.

Лікування: внутрішньовенно вводять a-адреноблокатори короткої дії (фентоламін). При порушенні серцевого ритму вводять b-адреноблокатори (пропранолол).

Фармакодинаміка.

Мезатон — a₁-адреноміметик, незначно впливає на b-адренорецептори серця. Не є катехоламіном, оскільки містить лише одну гідроксильну групу в ароматичному ядрі. Чинить звуження артеріол та підвищення артеріального тиску (з можливою рефлекторною брадикардією). Порівняно з норепінефрином та епінефрином менш різко підвищує артеріальний тиск, але діє триваліше, оскільки менш схильний до дії катехол-о-метилтрансферази. Не чинить збільшення хвилинного об'єму крові. Дія розпочинається одразу після введення і триває протягом 5–20 хвилин після внутрішньовенного введення. При підшкірному введенні дія продовжується до 50 хвилин. При внутрішньом'язовому введенні — до 1–2 годин.

Фармакокінетика.

Після внутрішньом'язового введення швидко всмоктується у системний кровотік. Зв'язок з білками плазми крові низький. Практично повністю метаболізується у печінці. Виводиться нирками у вигляді метаболітів.

3 роки.

Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

По 1 мл в ампулах, по 10 ампул у пачці.

По 10 ампул в блістері, по 1 блістеру, по 1 блістеру в пачці;

По 5 ампул в блістері, по 1 або 2 блістери в пачці.

За рецептом.

ТОВ «Дослідний завод «ГНЦЛС».

Україна, м. Харків, вул. Воробйова, 8.