Рибоксин (Riboxine) (260666) - інструкція із застосування ATC-класифікація

  • Про препарат
  • Ціни
  • Аналоги
  • Діагнози
Рибоксин (Riboxine)

Рибоксин інструкція із застосування

Склад

Допоміжні речовини: крохмаль картопляний, крохмаль кукурудзяний, цукор, кислота стеаринова, суміш для плівкового покриття Opadry II Yellow 33G32563 (індиготин (Е132); жовтий захід FCF (Е110); гіпромелоза; лактоза, моногідрат; поліетиленгліколь; хіноліновий жовтий (Е104); титану діоксид (Е171); триацетин).

Інозин - 200 мг

Фармакологічні властивості

фармакодинаміка. Рибоксин — анаболічний лікарський засіб, що чинить антигіпоксичну та антиаритмічну дію. Він є попередником АТФ, бере безпосередню участь в обміні глюкози і сприяє активації метаболізму в умовах гіпоксії і за відсутності АТФ. Лікарський засіб активує метаболізм піровиноградної кислоти для забезпечення нормального процесу тканинного дихання, а також сприяє активуванню ксантингідрогенази. Рибоксин позитивно впливає на обмін речовин у міокарді, зокрема підвищує енергетичний баланс клітин, стимулює синтез нуклеотидів, підсилює активність ряду ферментів циклу Кребса. Лікарський засіб нормалізує скоротливу здатність міокарда та сприяє повнішому розслабленню міокарда в діастолі за рахунок здатності зв’язувати іони кальцію, що проникли до клітин під час їх збудження, активує регенерацію тканин (особливо міокарда та слизової оболонки травного каналу).
Фармакокінетика. Добре абсорбується у ШКТ. Метаболізується в печінці з утворенням глюкуронової кислоти та наступним її окисненням. У незначній кількості виділяється нирками.

Показання Рибоксин

комплексне лікування ІХС (стан після інфаркту міокарда, стенокардія), порушення ритму серця, інтоксикація препаратами серцевих глікозидів, лікування кардіоміопатій різного генезу, міокардіодистрофій (на тлі важких фізичних навантажень, інфекційного та ендокринного генезу), міокардитів; захворювань печінки (гепатити, цироз печінки, жирова дистрофія печінки); урокопропорфірії.

Застосування Рибоксин

Рибоксин призначати дорослим внутрішньо, перед їдою. Початкова добова доза становить 3–4 таблетки (600–800 мг) із розрахунку 1 таблетка (200 мг) 3–4 рази на добу. Якщо лікарський засіб добре переноситься, то дозу підвищують протягом 2–3 днів до 6 таблеток (1200 мг) на добу (по 2 таблетки 3 рази на добу), у разі необхідності — до 12 таблеток (2400 мг) на добу із розрахунку по 4 таблетки (800 мг) 3 рази на добу. Тривалість курсу терапії — від 1 до 3 міс.
Діти. Дослідження щодо застосування лікарського засобу у дітей відсутні. Лікарський засіб не застосовують у дитячому віці.

Протипоказання

підвищена індивідуальна чутливість до діючої речовини або до компонентів лікарського засобу, подагра, гіперурикемія. Обмеженням для застосування лікарського засобу є ниркова недостатність.

Побічна дія

іноді при застосуванні лікарського засобу можуть мати місце наступні побічні реакції.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія; артеріальна гіпотензія, що може супроводжуватися головним болем, задишкою, запамороченням, нудотою, блюванням, пітливістю.
З боку імунної системи, шкіри та підшкірної клітковини: алергічні/анафілактичні реакції, включаючи висипання, свербіж, гіперемію шкіри, кропив’янку, анафілактичний шок.
З боку обміну речовин, метаболізму: гіперурикемія, загострення подагри (при тривалому застосуванні високих доз).
Інші: підвищення рівня сечової кислоти в крові, загальна слабкість.
У разі виникнення будь-яких небажаних реакцій слід припинити застосування лікарського засобу.

Особливості застосування

Рибоксин не застосовується для екстреної корекції порушень діяльності серця.
При тривалому прийомі лікарського засобу слід контролювати концентрацію сечової кислоти в крові та сечі.
При нирковій недостатності застосування лікарського засобу можливе лише тоді, коли, на думку лікаря, очікуваний позитивний ефект переважить ризик при застосуванні. У разі появи свербежу та гіперемії шкіри лікування лікарським засобом слід відмінити. Препарат містить цукор, що слід враховувати хворим на цукровий діабет.
Лікарський засіб містить лактозу, тому його не слід призначати пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, дефіцитом лактази або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.
Барвник Е110, що входить до складу оболонки таблетки, може спричиняти алергічні реакції.
Застосування у період вагітності або годування грудьми. Клінічні дослідження щодо застосування лікарського засобу у період вагітності або годування грудьми відсутні, тому в період вагітності або годування грудьми лікарський засіб не застосовують.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами. Лікарський засіб не впливає на швидкість реакції, у рекомендованих дозах його можна застосовувати пацієнтам, що керують транспортними засобами або працюють з механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

при одночасному застосуванні препарату з іншими лікарськими засобами можливе:
з гепарином – посилення ефектів гепарину, збільшення тривалості його дії;
з серцевими глікозидами – попередження виникнення аритмій, посилення позитивної ізотропної дії;
з гіпоурикемічними засобами – послаблення ефектів гіпоурикемічних засобів;
з таніном – утворює осад.
Інозин можна одночасно застосовувати з анаболічними препаратами (калію оротат, метандростенолон).
При одночасному застосуванні лікарського засобу з блокаторами β-адренорецепторів ефект рибоксину не знижується.
Можливе одночасне застосування з нітрогліцерином, ніфедипіном, фуросемідом, спіронолактоном.

Передозування

симптоми: про випадки передозування лікарського засобу не повідомлялося. При перевищенні рекомендованих доз лікарського засобу можливе посилення проявів побічних реакцій: нудота, діарея, біль у животі, виникнення реакцій гіперчутливості (свербіж, гіперемія шкіри).
Лікування: відміна лікарського засобу, симптоматична терапія.

Умови зберігання

при температурі не вище 25 °C.